·

Рудольф Вайгль, львів’янин, що врятував людство від висипного тифу

Сьогодні мова буде про великого рятівника, і взагалі, про велику людину, він любив людство і ризикував собою заради нього. На полях Першої світової війни, він познайомився з ворогом, з яким боротиметься чи не все життя. І таки віднайде зброю, яка його подолає. Ворога настільки маленького, що постраждалі не бачили його, та страждали і часто гинули від його дій. Мова йде про висипний тиф. Особливо пошесть наступала у часи воєнних лихоліть, коли гігієна відступає.

Чи патріот?

Отже, лікар Рудольф Штефан Ян Вайгль народився в Моравії (тепер Чехія). Походив з моравських німців. Але виховувався у вітчима Юзефа Тройнара в Галичині, в трию. Це німецьке походження за часів Польщі є причиною ряду звинувачень в непатріотичности.

  • Ну, бо волів працювати на якіснішому німецькому, а не польському обладнанні.
  • Виступав проти дискримінації євреїв у вузах Польщі. Бо вважав це середньовічним варварством.
  • А ще під час Другої світової рятує всіх без розбору, не оглядаючись на національність чи партійну приналежність, рятує німців, поляків, євреїв, комуністів,…

Та він був просто Людиною. Бо коли, в часи нацистської окупації, йому як етнічному німцеві запропонували німецьке громадянство, він відмовився, не підтримував нацистів. А згодом рятуватиме людей без огляду на їх національність чи політичні погляди.

Серйозність проблеми

Висипний тиф був тоді серйозною хворобою, яка косила особливо масово в час війн. Так в австро-угорській армії часів Першої Світової війни ним перехворіло 120 тисяч солдат, 60 т. з них померло. В СРСР ним загалом перехворіє 25 млн.

довайгелівські дослідження

Над подоланням тифу працювали від початку ХХ ст. 1909 року французький нобелівський леуреат Ніколь  доведе, що збудники хвороби переносить саме воші. 1916 року, виявлять вже сам збудник 1918 року створять вакцину анти плямистого тифу.

Створення інституту для Вайгля

Вайгль почне досліджувати висипний тиф ще 1919 році в Перемишлі, де очолить лабораторію з цього питання. 1920 року створить інституцію відому як “Інститут Вайгля”. В мирний час інститут діяв при університеті. А в часи війни був перетворений радянською владою на потужну інституцію. Під інститут передали величезну будівлю гімназії св. королеви Ядвіги по сучасній вулиці Чупринки, 45. Тут інститут пропрацює майже всю Другу Світову війну, з 1939 по 1944 рік. Тепер, там лікарня патології крові.

Вул. Чупринки, 45.

Двічі відмовив

Перший раз відмовить самому Хрущову на пропозицію перенести дослідження в глиб Союзу, а потім те саме проверне з німцями. Радянська влада змістила Вайгля, а на базі його дітища створила Львівський санітарно-бактеріологічний інститут. Не поставила на чолі інститут і нацистська влада, бо він відмовився ставати громадянином Німеччини. Але в обох випадках фактично саме він керував діяльністю інституції. Та читав лекції в різних містах Союзу.

Клізма для вошей

Проблемою дослідження збудника висипного тифу виявилася в тому, що він, збудник, не жив у штучному середовищі для вирощування мікробів та не накопичувався в піддослідних тваринах в достатній кількості для створення вакцини. Вайглю довелося зробити мікро клізми для зараження ним безпосередньо самих вошей. Клізми для вошей! Це була найменша клізма в Світі. Черговий львівський рекорд гідний книги Гіннеса. Відтепер він мав постійну кількість збудника для довгих досліджень.

Браслети для вошей

Перенести збудник було потрібно теж звичним способом. То ж для піддослідних людей створено браслети наповненні зараженими тифом вошами. Їх надягали донорам на руки чи ноги. Тут слід відзначити, що першими донорами були сам Вайгль з своєю дружиною! Піддослідним платять, що в час війни було вагомим. Та видають спец посвідчення, би їх не заарештували німці. Для багатьох то був єдиний порятунок від потрапляння в концтабори.

Спочатку на собі, а вже потім на піддослідних

І ще раз по жертовність самого Вайгля. Він не жалів себе. Двічі перехворів тифом в час випробування. А першу вакцину випробує не на піддослідних, а таки на собі

Наш Шиндлер

Знаменитий львівський математик Стефан Банах назве його Шиндлером, бо порятує 5 тисяч людей. Згадайте оскароносний фільм “Список Шіндлера”. 2003 р. у вроцлавський синагозі онуці Вайгля вручили медаль “Праведника народів миру”. Найвища нагорода за спасіння євреїв в часи холокосту. Серед порятованих імена великих науковців та поетів як от поет Збігнєв Герберт, Євгеніуш Ромер, батько польської геополітики, географ, математик Стефан Банах, Генріх Мосінг, великий мікробіолог.

Дружини-помічниці

Дружина Софія активно йому помагала в дослідженні. Після її смерти він одружиться на Анні Герліц, теж помічниці в дослідженнях, вона була його асистенткою.

Жодної вдячности від влади за винахід

По Другій Світовій війні, Вайгль через утиски комуністичної влади Союзу емігрує в Польщу. Мав всі шанси стати нобелівським леурятом, але комуністична влада протестує, бо він співпрацював з німцями, його ж досліди проводилися в офіційній інституції, що діяла в окупованому німцями Львові. Через це його не взяли і в Академію Наук. Неймовірна невдячність людства.

Та до Другої світової його таки визнавали і нагороджували. Так орденом його нагородить Бельгія орденом Леопольда та зробить його членом своєї академії наук. Бо його вакцину бельгійські місіонери успішно використовували у своїх місіях в Китаї. До речі, сам Вайгль здійснив подорож в Ефіопію де масово щепив. Винагородою була і подорож до Женеви би виступити в Лізі Нації, тодішньому аналогу ООН. Ну, і згадаємо премію від президента Львова (так тоді йменували мерів), у сумі 10 тис. злотих. Її він потратив на обладнання для дослідів. А для себе? Ну жінці купить шубу, а собі – спінінг.

Помре Рудольф 1957 року у Польщі.

Від дослідника до священика

Згадаємо і про його геніального помічника Генріха Мосінга. Як співробітник Вайгля, той зумів привезти у варшавське гетто де кишів тиф, пробні вакцини, створені в інституті ще за перших совєтів. По війні, Мосінг стане католицьким священиком і працюватиме як вчений над удосконаленням боротьби з тифом. Його місійна діяльність то неймовірна пригода. До речі, він похований на Личаківському цвинтарі. Помре у віці майже 90 років.

Схожі записи