Наприкінці ХІХ сторіччя Львів був центром королівства Галичини та Володимирії з Великим князівством Краківським і князівствами Освенцима й Затору в складі Австрійської імперії. І як великий регіональний центр Європи, він мріяв про величний театр. Зрештою, такий було збудовано за неповних три роки (1897-1900 рр.). І назву він отримав відповідну – Великий міський театр.
У XVIII ст. в Європі почали проводити масові перезахоронення. Справа в тому, що держави одна за одною почали забороняти й надалі ховати у межах міста. Бо це – загроза здоров’ю. Адже поруч з підвалами з їжею, були могили, чи заповненні покійниками підземелля храмів. Відтепер цвинтарі мають бути далеко за містом. Львів створив аж три заміські кладовища. Личаківський виявився найпрестижнішим, тому і дожив аж до наших днів і став музеєм.
Місто з висоти завжди приваблює, особливо таке старовинне як Львів. Серед мальовничих дахів, виринають численні вежі, що завжди були не лише окрасою, а й надійним орієнтиром, завдяки оригінальності кожної з них. Побачити панораму можна з безлічі зазвичай таємних місць, які або випадково виринають на вашому шляху, або вам їх підкажуть місцеві поціновувачі панорам. Почнімо нашу…
А чи Свобода є Свободою? Польська громада Львова спромоглася відкрити банк під назвою “Галицька каса ощадності”. Її назву польською тепер відреставрували і її добре видно під куполом. А ще назва зашифрована в обрамленні балкону, що складається з повторення букв GKО. Будівля банку збудована в стилі неоренесансну та необароко є дуже імпозантною та щедро прикрашеною, зокрема…
Розташування експонатів у Шевченківському гаю Шевченківський гай – народна назва Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького. Розташований на пагорбах поблизу гори Високий Замок, музей відтворює народну архітектуру Карпат і Прикарпаття давнини. Це досить складний регіон як за різноманітністю природніх зон, так і за етнографією. Все це вплинуло на регіональні відмінності у народній архітектурі,…
Так чому вона почорніла? “Чорна кам’яниця”, що на площі Ринок, 4, привертає увагу не лише своїм виглядом, а й загадковою назвою. Почнемо з того, чому «кам’яниця»? У давні часи магдебургії, львів’яни чітко розрізняли будинки і кам’яниці. Будинок – щось дерев’яне, а кам’яниця – з каменю і цегли. Тому, на будівлях старіших за два століття, дотепер…
