Стрийський парк – найвеличніший парк Львова

Народження парку

Парк створив легендарний львівський парковий майстер та інженер міських плантацій Арнольд Рерінг. Він заклав його у 1879 році на місці ярів та Стрийського цвинтаря, закритого за півстоліття до цього. Рерінг висадив в парку майже 40 тисяч дерев. Серед них навіть було дерево, яке дожило як вид з часів динозаврів. А 1887 року нижню алею прикрасив пам’ятник Яну Кілінському, герою польської революції очоленої Тадеушем Костюшком, генералом і соратником Джорджа Вашингтона. Так, Костюшко був одним з творців США. З появою цього пам’ятника парк назвали на честь Кілінського. Згодом назва Стрийський таки перемогла.

Пам`ятник Яну Кілінському (Стрийський парк)
Пам`ятник Кілінському (Стрийський парк)

Крайова виставка. Трамвай і канатна дорога

Нове життя в парк вдихнула небуденна подія. 1894 року Львів приймав Крайову виставку. Її приурочили до століття вже згаданого повстання Костюшка. Для відзначення повстання намалювали величезну картину шириною 150 м ширини і 15 м висоти, на неї тоді витратили аж 700 кг фарби. Картина стала основою панорами (Рацлавіцка панорама). І для неї збудували окремий павільйон. Тепер в ньому спортзал. А панорама після Другої світової війни перемандрувала до Польщі, у Вроцлав.

На Крайовій виставці показували передові досягнення науки та економіки провінції (звідси і назва – крайова). Подібні виставки проходили в знакових містах Європи. Особливо великими були виставки в столицях імперій, як от Парижі, Лондоні та Відні.

Вишукані і казкові павільйони виставки зайняли верхню терасу, тоді ще порожню від дерев. Нажаль, більшість з них, хоч і нагадували палаци, проте були тимчасовими, і не дожили до наших днів. Заради виставки Львів навіть проклав електричний трамвай (другий в Україні після Київського) та електростанцію. А над одним з ярів парку тоді проклали повітряне сполучення –– канатну дорогу.

Східні торги

У міжвоєнний період на місці Крайової виставки проходили “Торги Східні”. Які працювали вже не один рік, як Крайова виставка, а 17 років поспіль. І їх павільйони, вже не тимчасові, а капітальні, дожили до нашого часу, хоч і в дещо в переробленому вигляді.

Цікаво, що для нової виставки створили вузькоколійну залізницю, для підвозу товарів. Згодом її перероблять під дитячу залізницю, на якій досі навчаються працювати львівські школярі.

Перший в Україні футбольний матч

На території парку можна відшукати обриси стадіону на якому офіційно пройшов перший професійний футбольний матч на території сучасної України. Щоправда, пам’ятник цьому матчу поставили не на місці стадіону, що дещо збиває з пантелику навіть знавців футбольних місць. Гра відбулася 1894 року між командами товариств «Сокіл» Львова та  Кракова. Знаємо навіть, що тоді у Львові була помірна температура, +24 °C, а перший гол забив другокурсник учительської гімназії Володимир Хомицький. Замість воріт були вбиті штанги-прапорці. Та розповідь про цю подію, потребує нового допису. А поки зазначимо, що тоді таки перемогли львів’яни.

Панорама, Телесик та руїни замку

Канатна дорога не збереглася, але чудова панорама тепер відкривається з водонапірної вежі, на вершині якої працює ресторан.

На верхній алеї працює музичний фонтан “Івасик Телесик”. А в центрі парку можна спробувати знайти руїни загадкового замку. Замок, під впливом романтизму, відразу збудували в стилі мальовничих руїн.

Бо оспівування старовини через руїни, промовляють до відкритих сердець більше, ніж цілі томи літератури. Історія це романтично! Особливо паркова. Завітайте і ви сюди, відчути затишок, гордість за досягнення наших предків… Ну, і біля дерева гінкго, згадайте про динозаврів. До речі, про нього львівські співаки вже склали пісню.

Схожі записи

  • Соломія Крушельницька

    На рік, Соломія повернеться у львівські театри (1894), а далі тріумфально подорожує по сценах Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі…

    Співати з нею за честь  вважали найвідоміші оперні зірки того часу, як от Енріко Карузо, Тітт Руффо, Федір Шаляпін.

    Серед її численних нагород та відзнак є, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна XX століття”. Співати Вагнера вже було ознакою найвищої майстерності, а тут примадонна!

    А сам Джакомо Пуччіні дарує їй свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».

  • Парк Культури у Львові, та його атракціони

    Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького. Вже з самої його назви випливає спеціалізація парку. Він активно розважає нехитрими атракціонами вже понад півстоліття. Створений в 1959 року на місці колишніх цегелень, стихійного сміттєзвалища і закритого на той час стрийського цвинтаря, парк відразу почав обростати розважальними місцями,..

  • Найвелелюдніший мітинг древнього Львова

    Та гул вигуків перекрило небо. Враз здійнялася страшенна буря. Зевс почав лупити блискавками, улюбленою своєю зброєю проти непокірного людства. Видно, вирішив помогти своєму коронованому брату на землі. Небо настільки затягнуло хмарами, що не стало видно хто говорить.

    Почалася паніка. А так як на мітинг зібралися не просто люди, а шляхта, тобто військові, лицарі королівства, враз в їх руках в тому часі небезпеки потягнулася до зброї. Заблищали шаблі витягнуті з піхв миру, і грозили небу чи королю земною війною. Вигукували імена зрадників,

  • Як читати каплицю Боїмів?

    Її офіційна назва каплиця Страстей Господніх. Але ще більше розкриває суть її декорування народна назва Оґруйцова, від польського ogrójec – сад. На вівтарі в центрі є горельєф де Ісус молиться в Гетсиманському саду. Довкола – поснулі його учні. Він знає, що його тут заарештують, піддадуть страшним мукам, і він помре на хресті. Страх в нього був таким великим, що крізь пори шкіри проступила кров. Але Ісус розумів, що його смерть порятує людство. Врешті, він змирився. І на куполі Ісус вже сидить спершись на руку. Задуманий але готовий до страшного майбутнього. А під малим куполом написано на латині фраза з Плача Ієремії: Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль?