·

“Музей Ідей” та кав’ярня “Трапезна Ідей”

Валова, 18.

Невелика площа наповнена незвичними речами отримала в 200-х роках назву “Бернарденгарден”  (сад бернардинів). Це затишний простір для виставок та частунків створив художник Олесь Дзиндра. Але це ще не все. Незвичні двері в кутку ведуть до кав’ярні “Трапезна музею Ідей” та виставкового залу в старовинних підземеллях. 

Підземелля монастиря

Це підземеллях колишнього католицького монастиря отців бернардинів працює галерея та затишна кав’ярня. Вже самі підземелля варто оглянути. Створені на початку XVII ст. вони дихають історією і могутністю. Адже монастир був справжньою фортецею з власними оборонними мурами та вежами.

Монастир тут був з 1460-х років. Початково він був дерев’яним. Потім фахверковим. І лиш на початку XVII ст. був побудований вже мурований монастир. Мурувати почали без дозволів. Тож сам король Сигізмунд ІІІ Ваза створив комісію, щодо монастиря. Дозвіл дали при умові, що монастир буде обнесений оборонними стінами, так як прилягав впритул для міста, і без них би послабив оборону Львова. Назва вулиці Валова, свідчить, що тут, між монастирем і містом проходив оборонний вал.

“Музей ідей”

Про його оригінальність вже не одне десятиліття сповіщає нам дерево при вході на якому висять краватки. Саме музей ідей проводив фестиваль “КіноЛев”. Завдяки якому вулиця Архівна, що неподалік, отримала цілий ряд неофіційних назв. Тепер їх 7. Це імена режисерів які були патронами фестивалю. Щороку, новий патрон. Поки, фестивалі первалися.

Ідея пам’ятника цісареві

Музей створив проект для відновлення Полтви. Була в Олеся Дзиндри й ідея створити пам’ятник цісарю Францу Йосифу І. Саме за його правління був створений чи не весь історичний Львів яким ми так захоплюємося. Не дивно, бо проправить він, я про цісаря, аж 68 літ. За такий довий час, хочеш не хочеш та збудуєш чимало. Але ідея полягала не просто в пам’ятнику, а в його “не рукотворности”. Малося на увазі, що створять його за спільнокошт. Бажаючі могли купити символічного таляра за 100 грн. Та й цісар мав бути не звичний, як його традиційно зображають вже похилим чоловіком, а молодим, сповненим сил. Там ще багато цікавого було щодо втілення ідеї. Та вдалося зібрати лише три тисячі не талярів, а гривень. Насправді ніхто не був проти, аби якийсь багатій сам профінансував створення пам’ятника. Але такого не найшлося. Львів не Чернівці. Там, Арсеній Яценюк таки подарував містові цісаря.

Храм і Всесвіт Ідей

А ще, вже зреалізованою ідею “Музею Ідей” став храм, який створювався протягом 2018-2023 років. Він є копією храму ІХ ст. з хорватського міста Нін. Ось, що пише про нього “Музей Ідей”:

Зрештою, наша ціль не перелічити всі проекти й ідеї “Ідей”, а дати зрозуміти, наскільки це цікаве місце і люди, які довкола нього об’єдналися.

Тут трапези

Вхід до підземелля починається з затишної кімнатки, де можна придбати милі твори мистецтва під пильним наглядом зеленого папуги. Який, правда часто ігнорує відвідувачів, бо свариться зі своїм відображенням в дзеркалі. Спускаємося сходами в підземелля, де нас очікує “Трапезна музею Ідей”. Яка позиціонує себе як сімейний ресторан. Своєю назвою вона відносить нас до монастирської традиції спільного споживання братами їжі. Саме так називали великі зали для цього єднання. Саме для трапезної монастиря Мікеланджело створив свою “Таємну вечерю”. Тут, вас пригостять стравами з галицької кухні з дещо призабутими вже історичними їх назвами. Відпочинете за масивними дубовими столами під музику початку ХХ ст. в оточені речей що дихають історією. А в глибині вас чекає продовження, решту підземелля то виставкові зали “Музею Ідей” де часто відбуваються різні мистецькі виставки та акції, зокрема витупи артистів, зустрічі з цікавими людьми,…Місце де народжуються, і втілюються нові ідеї.

Оточення Ідей

Поруч, в тому ж таки колишньому монастирі діє театральний факультет університету імені Франка. Та Основну частину монастиря займає вже два століть. архів. З боку площі митної вціліла оборонна стіна. Храм монастиря – діючий, і один з найгарніших у Львові. На вас чекають барокові фрески та 17 вівтарів з сотнею скульптур. Тай зовні храм щедро прикрашений скульптурою. Збудований з каменю, що було великою рідкістю, бо надто дорого коштувало. Але меценатами були перші люди Галичини і королівства. А ще в храмі, правда ще дерев’яному відбулася вікопомна подія. Лже-Дмитрій взяв шлюб з Марією Мнішек. А далі, він стане царем московським, а наша галичанка  царицею. Та в калейдоскопі тих буремних подій, вони швидко загинуть. Шляхта дуже любила цей храм і часто освячувала тут зброю перед черговим походом. Можна ще довго перераховувати численні події пов’язані з монастирем. Але навіть цього короткого переліку досить, щоб зрозуміти яке місце ми вам пропонуємо відвідати. А за кавою можна і заглибитися в історію цього місця, що ми вам саме і дуже радимо.

Убранство монастирського храму св. Андрія

Схожі записи

  • Екскурсія вуличкою Краківською

    Маємо намір прогулятися неспішно невеликою, але старовинною вуличкою. Яка вже півтисячоліття не змінювала своєї назви. Це Краківська. Її назва походить від дороги та воріт, що вели в напрямку Кракова. Це був один з двох в’їздів виїздів до міста, коли воно було оточене оборонними мурами, вежами та ровами.

    Відома і її попередня назва. Колись її називали Поганською або Сарацинською, бо тут мешкали мусульмани. А Краківська брама тоді називалася татарською. Згодом громада їх занепала і назва відійшла в небуття. Перша згадка про назву вулиці – Краківська датується 1441 роком.

  • Губернаторські вали у Львові

    На валу збереглася оборонна вежа названа Пороховою, якій чотири з половиною століття. Відкрито фрагмент Босяцької хвіртки. А в підніжжі валу є Міський з 1556 року та Королівський арсенали 1646 року, та фрагменти високого і низького оборонних мурів. Навіть ці фрагменти оборони міста свідчить,що тут вони були особливо потужні

  • П’ятизіркові перехрестя Львова, містика чи логічна потреба

    Саме серед цих районів і виникли дивні, тепер незручні, п’ятизіркові перехрестя. Всього їх тут налічується чотири. Прихильники містики та теорії змов можуть почати вибудовувати свої теорії. І напевне згадають про масонські впливи. Без сумніву, архітектори тієї доби зазвичай були масонами. Не таємниця, що масони називали Творця Всесвіту Великим Архітектором, і саме архітектурі відводили провідну роль для розуміння таємниць світобудови і розвитку людського дужу, що з кожною епохою долав поступ до нових висот і потребував нових підходів і містобудуванні.

  • Львів мав свій сорочинський ярмарок

    Ярмарок мав свого могутнього покровителя, самого святого Юра, що мужньо вбивав дракона. Його скульптура, що стояла на аттику храму Святого Юра проглядалася з кожного закутка ярмарку і давала відчуття захисту та небесного заступництва. Але він спустився до простої людини, і став жаданий особливо дітками бо перетворився на смаколик медівник (пряник) названим юрашком. Його продавали в наметі славного цукерника (кондитера) Левицького. Його випікали для цих ярмарків львівські господині… “Газета Львівська” писала, що випікання печива сягло високого рівня. Мигдальні, цитринові, помаранчеві, кавові, ванільні, базельські, нюрнбергські, макаронні, гомеопатичні, перчені, цинамонові, алопатичні. Назви деяких з них нагадують аптеку. Кожен дорослий вважав за обов’язок купити своїм дітям того юрашка.

  • Львівський палац Потоцьких. Непростої долі палац

    Наприкінці століття, Альфред ІІ вирішує створити новий, пишніший палац, а головне, що би він нагадував таку любу йому Францію. Проект нового палацу він купляє у французького архітектора Луї Альфонса Рене Доверньє. Це мав бути палац в стилі бароко часів Людовіка XIV. Прототипом послужив королівський Люксембургський палац. Альфред так любив Францію, що навіть помре в Парижі.