·

Перелік старих підземель які варто відвідати у Львові

Старовинні будівлі у Львові – це не лише видима вулична частина, а й підземна. Однак не всі з них доступні. Втім є й такі, куди різні заклади запрошують погостювати і побачити склепіння та стіни, яким кількасот років…

Ресторан “П’яте підземелля”

Площа Ринок, 5. Ресторан підтримує дух Середньовіччя у музиці, оформленні та стравах. Чимало інтерактивних розваг, як от витягнути з каменя меч короля Артура, коронуватися з допомогою паліспаду. знайти п’ять драконів, посидіти в тюремній камері.

Але основне – тутешні підземелля пам’ятають самого короля Яна ІІІ Собєського та винні підвали королівського секретаря Костянтина Корнякта.

Кав’ярня “Копальня кави”

Площа Ринок, 10. Це колишній палац казково багатих князів Любомирських які збудували його на залишках ще готичних кам’яниць. Частина підвалу зберегла готичну арку, а отже їй понад 500 років. Інтер’єри нагадують шахту (копальню) в якій нібито добувають каву.

З розваг – кава яку готують при вас, при цьому горить майже метрове полум’я.

Ресторан “Криївка”

Площа Ринок, 14. Вивіски нема. Потрібно самому зорієнтуватися в які двері стукати… Ну, а далі на вас чекає цілий ритуал…

Прославлений ресторан, що імітує підземні сховки українських повстанців. Досить багато цікавої інформації на стінах. Їх може доповнити розповідь працівника та відповідна кухня. Але, саме підземелля, навіть без цього наповнення варте уваги. Йому, майже 500 років. Щоб самому переконатися у такій давності, досить підняти голову при вході до будинку. Там на кам’яній книзі, що в лапах крилатого лева святого Марка (герб Венеційської республіки), бачимо рік першої відомої реконструкції будинку. А була вона в 1600 році! Наступна реконструкція зафіксована за кілька метрів, в коридорі, на порталі замурованого бічного входу. Там бачимо вже дату 1660.

Єзуїти

Проспект Свободи, 13. Платний музей під Гарнізонним храмом святих апостолів Петра і Павла.

Це колишні підземелля під єзуїтським монастирем. Наразі це єдине двоповерхове підземелля, доступне для огляду. Більша його частина була кладовищем. Зрештою, як і під кожним старим храмом. Від цвинтаря залишився лише загадковий алебастровий саркофаг єпископа Миколая Вижицького. Саркофаг має майстерні барельєфи, недописану дату смерти і пробитий бік. 

саркофаг Миколая Вижицького
саркофаг Миколая Вижицького

Найважливішими експонатами підземелля є макети старого Львова давніх часів, авторства подружжя Качорів. Вони стануть корисними для тих, хто бажає побачити як змінювався центр міста протягом віків: де проходили оборонні мури і що збереглося до наших часів.

Підземелля
макет

Підземелля монастиря домініканів

Площа Музейна. Платний музей.

Підземелля належить музею історії релігії. Тому, експонати відповідні, про церковну історію. В підвалах  монастиря часто прихищали жебраків аби вони не замерзли в сильні морози. Тому вас зустріне фігура жебрачки. Трохи моторошно. Але не будемо описувати всі несподіванки підземелля. Тут варто відшукувати їх самостійно.

Ресторан “Трапезна”

Вулиця Валова, 18a. Трапезна є в підземеллі колишнього католицького оборонного монастиря бернардинців збудованого на початку XVII сторіччя. Пройдіть Валовою на площу Митну, аби оглянути збереженні оборонні мури монастиря. А раптом на них якась вулична виставка фотографій?

Над Трапезною діє модерний Музей ідей, відомий оригінальністю. Колись перед входом зустрічало дерево покрите карватками, що вже готувало вас до зустрічі з неординарним.

інтерєр “Трапезної”
інтерєр “Трапезної”

“Трапезна” займає лише невеликий закуток грандіозних бернардинських підземель. Та вона вповні виконає своє завдання, якщо ви тут залишитися на обід, який готується на відкритій кухні. Ви відчуєте себе у Сереньовіччі, чи хоча би в часи трьох мушкетерів. Про яких, до речі, знімали кіно у цьому монастирі.

“Кентавр”

Пл. Ринок, 34. Один з не багатьох ресторанів міста, що зберігся з радянських часів. Донедавна тут на стінах були стінописи з тих же часів. Про його атмосферу 1980-х років можна почитати в Юрія Винничука в книжці спогадів “Груші в тісті”.

Радимо завернути за ріг, на вулицю Краківську і подивитися ще радянську скульптурну рекламу ресторану. Це кентавр, який топче виноград і дегустує новостворене вино. Через неодноразові падіння в скульптури загнулася рука, що тримає чарку. То ж народилася легенда, що руку йому навмисне викрутили в час сухого закону запровадженого Горбачовим у Союзі. Тобто, спочатку кентавр пив, а тепер виливає, і вас закликає до цього.

Ігор Осідач

Схожі записи

  • Рудольф Вайгль, львів’янин, що врятував людство від висипного тифу

    Сьогодні мова буде про великого рятівника, і взагалі, про велику людину, він любив людство і ризикував собою заради нього. На полях Першої світової війни, він познайомився з ворогом, з яким боротиметься чи не все життя. І таки віднайде зброю, яка його подолає. Ворога настільки маленького, що постраждалі не бачили його, та страждали і часто гинули від його дій. Мова йде про висипний тиф. Особливо пошесть наступала у часи воєнних лихоліть, коли гігієна відступає.

  • Як читати каплицю Боїмів?

    Її офіційна назва каплиця Страстей Господніх. Але ще більше розкриває суть її декорування народна назва Оґруйцова, від польського ogrójec – сад. На вівтарі в центрі є горельєф де Ісус молиться в Гетсиманському саду. Довкола – поснулі його учні. Він знає, що його тут заарештують, піддадуть страшним мукам, і він помре на хресті. Страх в нього був таким великим, що крізь пори шкіри проступила кров. Але Ісус розумів, що його смерть порятує людство. Врешті, він змирився. І на куполі Ісус вже сидить спершись на руку. Задуманий але готовий до страшного майбутнього. А під малим куполом написано на латині фраза з Плача Ієремії: Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль? 

  • Всевидяче око у Львові

    Повсюдно у Львові масонські знаки, кажуть уважні. Мова перш за все про всевидяче око в трикутнику. Але навіть їх дивує, що в основному це око є на храмах. Масони і церква? Це викликає дисонанс. Церква ж як правило боролося з масонством. Щось тут не те. Так де все таки можна знайти ті всевидячі очі. Пропонуємо вам підбірку, що стосується середмістя, найтуристичнішого району міста, де все на відстані “витягнутої руки”.

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.

  • Знесіння: справжній ліс у центрі Львова

    Дивовижно, але це майже так. В центрі Львова можна віднайти великий ліс, названий ландшафтним парком. Як йому вдалося вціліти і не бути забудованим? Вся справа у складному ландшафті, який дотепер оминали будівничі. Колись тут діяли каменоломні та кар’єри. Один з кар’єрів, найбільший, утворений навіть порівняно недавно, у радянські часи. З нього брали пісок для склозаводу, що був неподалік. Зручно і економно. Тепер це величезний амфітеатр, що стрімко заростає деревами.

  • П’ятизіркові перехрестя Львова, містика чи логічна потреба

    Саме серед цих районів і виникли дивні, тепер незручні, п’ятизіркові перехрестя. Всього їх тут налічується чотири. Прихильники містики та теорії змов можуть почати вибудовувати свої теорії. І напевне згадають про масонські впливи. Без сумніву, архітектори тієї доби зазвичай були масонами. Не таємниця, що масони називали Творця Всесвіту Великим Архітектором, і саме архітектурі відводили провідну роль для розуміння таємниць світобудови і розвитку людського дужу, що з кожною епохою долав поступ до нових висот і потребував нових підходів і містобудуванні.