·

Байк-парки Львова

Коли йдеться про велоінфраструктуру великих міст, можливості, то спадають на думку велодоріжки, парківки чи відносно недавня зручність – спеціальні світлофори. І їх розташування мусить відповідати правилам дорожнього руху та здоровому глузду. Відтак ними займається місцева влада.

Втім, велосипед – це не лише засіб пересування з точки А у точку Б. Це – різновид активного відпочинку, екстриму в місті чи деінде. І, як не дивно, львівські велолюбителі мають облаштовані місцини для “гарцювання” на своїх “конях”. Для широкого загалу це доволі маловідомі велотраси у парках, лісах. Туди нечасто навідуються пішоходи. У цих виділених куточках зелених зон велофанати літають, стрибають і відточують майстерність у швидкісному спуску чи карколомних стрибках.

Для звичайних людей – це велотраси, та їх правильніше називати байк-парками. Велоекстримали самотужки доглядають/ускладнюють елементи цих байк-парків.

У Львові є кілька байк-парків різної складності. Та важливо розрізняти такі, що для екстримальних спусків (так званий даунхіл): круті схили, по яких спускаються на великій швидкості і ті, що для велоакробатики: майданчики з штучним рельєфом і дерев’яними конструкціями на відносно плоскій місцині.

Сихівський байк-парк

На околиці Сихова є не одна лісиста місцевість, куди ходять/їздять відпочивати. Для сихівських велоекстрималів вже давно є облюбованим ліс Вулька. Тут  можна просто проїхати лісовою стежиною (її вважають веломаршрутом) чи пострибати на горбах байк-парку.

Він вже досить відомий, але його важко назвати фаворитом по складності, та відповідно у гостроті відчуттів. Хоча кому як.

Складається з двох частин: верхньої і нижньої. Перша одразу при в’їзді у ліс. Тут кілька горбів, контруклон «змійкою», – достатньо для підлітків на BMX. Нижня частина – доволі довга траса, що спускається крутим схилом. Вона має різне покриття: зустрічаються кам’янисті ділянки, та здебільшого м’які, значна частина добре укатана велосипедами.

Верхня частина
Верхня частина Сихівського байк-парку
Верхня частина

Тут кілька вузьких ділянок, руху між дерев. Є різної складності контруклони. У найнижчій частині приємний бонус – струмок, до якого веде дуже стрімкий схил. Недоліком сихівського байк-парку є його стан: відчутно наскільки ретельно тутешні ентузіасти колись продумували трасу, та у 2023 році деякі дерев’яні конструкції потрухлявіли, – їх знесли, а кілька пагорбів у нижній частині поросли мохом.

Нижня частина Сихівського байк-парку
Нижня частина Сихівського байк-парку
Нижня частина Сихівського байк-парку
Нижня частина Сихівського байк-парку

Як знайти: з вулиці Зеленої повернути на Вулецьку, рухатись від Зеленої, проїхати повз «Іскру». З Вулецької повернути вправо, рухатись вулицею Горішньою через приблизно 600 м доїхати до в’їзду в ліс, до шлагбауму. От зразу за ним і буде байк-парк.

Памп-трек на Пасічній

Неподалік від Сихівського байк-парку є особливий памп-трек. Це різновид байк-парків, де вчаться “пампити” – їздити грядою маленьких чи більших горбів, розташованих один за одним. Його спорудили “з нуля” як додаток до новозбудованого житлового комплексу. Доглянута, простенька і коротка доріжка для початківців.

Як знайти: його адреса – Пасічна, 167. Це поблизу вулиці Пирогівка.

Байк-парк «Пісковня»

У Личаківському районі досить багато різних зелених зон: парки, лісопарки, ліси. Не дивно, шо тут два байк-парки. Однак “Пісковня” – це не зовсім байк-парк, а памп-трек. Найбільший, найкращий у місті. Рай для власників BMX. Цей спортмайданчик чимось навіть нагадує професійну спортивну арену, адже довкола нього є схили, звідки добре видно викрутаси – точно як на трибунах.

Є пампи різної висоти і рампи для стрибків, як насипні, так і дерев’яні.

Як знайти: байк-парк «Пісковня» спорудили на плато між вулицями Іванова Гора і Богданівська. З Іванової гори можна зручно спуститись ґрунтівкою, що починається одразу за церковцею.

Байк-парк Погулянка

Величезний лісопарк багатий на різні цікаві місця для відпочинку, як активного, так і пасивного. Він закладений на схилах яру. І один з таких схилів перетворили у невеликий байк-парк середньої складності. Тут на вибір дві траси, що простяглись вздовж обриву. На кожній з них є ґрунтові кікери, незначні контруклони. Їх реально проїхати приблизно за 2 хвилини. Повертатись на старт слід окремою стежкою, частина якої навіть асфальтована. Від байк-парку можна спуститись до головної алеї Погулянки, їдучи повз джерело (вода питна).

Байк-парк Погулянка
Байк-парк Погулянка
Байк-парк Погулянка
Байк-парк Погулянка
Байк-парк Погулянка

Як знайти: між ліцеєм Героїв Крут і “хрущовкою” (Пасічна, 64) є проїзд, що веде просто у парк. З нього повернути вліво, стежкою вздовж території ліцею, аж поки не натрапите на початок траси, праворуч від стежки.

Дьорт парк

У парку «Горіховий гай» облаштували компактний простір з насипаними горбками і рампами-трамплінами. Його назвали «Дьорт парк». Рельєф цього парку має одну особливість: на його краях є крутий схил, звідки спускаються на великі рампи. А інший, менш крутий схил виводить на великий памп-трек. Між ними є малий памп-трек, а поряд змайстровані дерев’яні кікери. Загалом схили довкола усіх елементів парку можуть бути “трибунами” для глядачів. Не дивно, що y 2020 році тут відбулись всеукраїнські змагання з велофристайлу. Усе досить доглянуте, ґрунт непогано утрамбований.

Дьорт парк (спуск зі сторони вул. Бойківської)
Дьорт парк (спуск зі сторони залізниці)

Як знайти: Хоч «Горіховий гай» парк середнього розміру, але знайти тут локацію велоекстремалів нелегко. Байк-парк у тій малопопулярній частині гаю, що за вулицями Куликівською, Сміливих. Власне вони закінчуються, вклинюючись майже у байк-парк. Додатковими орієнтирами можуть бути будівля «Авалон люкс», що в кінці вулиці Бойківської: вона є найближчим сусідом байк-парку. З основної частини Горіхового гаю сюди можна дістатись крізь тунельчик попід залізницею, після чого минути міні-городики.

Байк-парк у Брюховичах

У передмісті, що славиться можливостями для відпочинку й оздоровлення, свого часу позначили кілька прогулянкових веломаршрутів, облаштованих місцевою владою, розраховані на спокійну їзду як лісом, так і містечком.

Однак Брюховицький байк-парк – повна їхня протилежність! Він є місцем для любителів даунхіллу й ендуро. Тут організовують змагання (навіть коли засніжило!), тому стежать за належним станом траси. Це найкрутіший з усіх байк-парків.

Брюховицький байк-парк
Брюховицький байк-парк
Брюховицький байк-парк

 Є простіша і складніша траси, що перетинаються. На них спорудили трампліни, естакади, є вузькі закрути між дерев і досить довгі ділянки з контрнахилом. Ґрунт м’який, чистий, добре утрамбований на усіх ділянках.

Як знайти: найкраще туди їхати Замарстинівською, з неї повернути біля озера Стосика і рухатись берегом цієї водойми Заозерним провулком. Через приблизно 200 м від озера від провулка буде вулиця праворуч (орієнтир – велика опора лінії електропередач), якою проїхавши близько 300 м по прямій потрапите у ліс. Перд цим буде невеличка місцина, де зручно паркуються автомобілі. Лісова дорога вас і приведе до байк-парку.

Коловорот

Неподалік від Брюховицького, фактично в тому ж лісовому масиві є ще один байк-парк. Мабуть, це наймолодший і разом з тим досить великий. Починаючи з 2018 року, час від часу, його розвиває групка велоентузіастів.

Байк-парк “Коловорот”
Байк-парк “Коловорот”

Він має немалу площу, відтак багато елементів: трампліни, кікери, контруклони “змійки”, дропи, волрайди. Варіантів “намотати коло” безліч, самотужки важче зорієнтуватись, тому краще з кимось. Трохи допоможе ознакування: червоне і біле, крім цього попереджувальні знаки. Одна з ділянок пролягає вузьким хребтом, що виник над маленькими печерами. У цьому лісі також катаються на конях, мотоциклах і квадроциклах. На це слід зважати.

Байк-парк “Коловорот”
Байк-парк “Коловорот”
Байк-парк “Коловорот”
Байк-парк “Коловорот”
Байк-парк “Коловорот”

Як знайти: Хто знає де у Львові Клепарів чи вулиці Винниця, Холодна (дачний кооператив на Кам’янці), тому легко буде заїхати в ліс. У його верхній частині, що прилягає до садового товариства «Райдуга» і є «Коловорот». Хто не знає як доїхати до дач, тому слід з вулиці Брюховицької проїхати повз станцію «Батарівка» (біля фанерного заводу), неподалік від нього є залізничний переїзд, – з нього починається пряма вулиця, що піднімається вгору між дачами.

Якщо ці назви не зорієнтують, то найкраще допоможе вулиця Винниця. Точніше та її частина, що у лісі, відомому в народі як Глобус. Вона розділяє ліс на дві частини і є проїзною для авт. Нею слід їхати до відкритого кінного майданчика, повз нього – праворуч, рухатись галявиною і через кількадесят метрів почнеться підйом вгору, та стежки байк-парку.

Байк-парк на Любінській

Скнилівський парк майже увесь рівнинний. Тому й тутешній байк-парк позбавлений природніх елементів рельєфу. Він є найменшим у місті серед собі подібних. Все, що тут є – це кілька горбів, довгий кікер та змійка контруклонів. Цього достатньо для новачків та підлітків.

Байк-парк у Скнилівському парку
Байк-парк у Скнилівському парку
Байк-парк у Скнилівському парку
Байк-парк у Скнилівському парку

Як знайти: рухайтесь з перехрестя Виговського-Любінська від церкви, приблизно за 50-100 м буде в’їзд у парк, вже з нього побачите горби байк-парку. Можна також в’їхати у парк вулицями Чорнобаївською і Ударною, – з кінця останньої також його видно.

Кому ж подобається катання у стилі крос-кантрі, варто їхати на Знесіння.

А ті шаленці, яким львівських пагорбів замало, їздять кататись у Карпати, де облаштували швидкісні спуски і байк-парки на схилах гір.

Юрко Семашко

Схожі записи

  • Незвичний надгробок львівського цвинтаря

    Слюдоподібні деталі тут показують річку, через яку на грецькому античному човні, схожому більше на морський корабель перепливає людина з веслом. Не важко здогадатися, що ця річка називається Стікс, а чоловік є Хароном.

  • Найгарніші вілли львівського Нового Світу

    Це вілла яку для себе збудував архітектор Юзеф Сосновський. Ажурна вежа з балконом надала схожості віллі з замками. Під балдахіном балкону недавно від реставрували фрески, які добре проглядаються з вулиці. Вхід сторожить лежачий добрий лев. У подвір’я веде дерев’яна бруківка. А ще в проїзді є маскарони які явно притягують асоціацію на сім’ю з бабці, діда та внучки. Зрештою, палац вартує ретельного огляду. Це одна зі знакових споруд Львова. А ще, син архітектора був найуспішнішим шпигуном Польщі. В Берліні він створив цілий гарем розвідувальниць.

  • Знесіння: справжній ліс у центрі Львова

    Дивовижно, але це майже так. В центрі Львова можна віднайти великий ліс, названий ландшафтним парком. Як йому вдалося вціліти і не бути забудованим? Вся справа у складному ландшафті, який дотепер оминали будівничі. Колись тут діяли каменоломні та кар’єри. Один з кар’єрів, найбільший, утворений навіть порівняно недавно, у радянські часи. З нього брали пісок для склозаводу, що був неподалік. Зручно і економно. Тепер це величезний амфітеатр, що стрімко заростає деревами.

  • Рудольф Вайгль, львів’янин, що врятував людство від висипного тифу

    Сьогодні мова буде про великого рятівника, і взагалі, про велику людину, він любив людство і ризикував собою заради нього. На полях Першої світової війни, він познайомився з ворогом, з яким боротиметься чи не все життя. І таки віднайде зброю, яка його подолає. Ворога настільки маленького, що постраждалі не бачили його, та страждали і часто гинули від його дій. Мова йде про висипний тиф. Особливо пошесть наступала у часи воєнних лихоліть, коли гігієна відступає.

  • Львівська “фабрика повидла” або промисловий замок

    Підзамче це колоритний, але донедавна депресивний район міста. Формується воно як промислова околиця Львова. Кількість підприємтств тут зросте після прокладання поруч залізниці на Броди, до кордону з тодішньою Російською імперією. Тут і досі є з десяток підприємств, більшість яких згадують про свою виробничу діяльність лише як про далеку історію. Фабрика повидла, одна з них. Проте, вона має величезну особливість, а саме неймовірно романтичний вигляд, і нагадує швидше готичний замок, а не фабрику.

  • Як у Львові йшли в монастир аристократи

    Мова про одну з найвпливовіших жінок польського королівства Теофілію Вишневецьку з Лєщинських, споріднену з королями та гетьманами. На той час їй було вже 73 роки. Чоловік помер 12 років тому. Три доні вдало вийдуть заміж. Так Урсула стане дружиною гетьмана литовського Михайла Радзивіла прозваного Рибонькою, одного з найбагатших магнатів Речі Посполитої. Отож, пора було і подумати про свою вічну душу.

    Та її облечини (постриг) 11 лютого 1753 року перетворилися на загальноміську забаву, що нагадувала швидше весілля чи хрестини і навіть перевищала попередні свята, що були до того у Львові. Та й вона, за традицією тодішніх аристократів йшла в монастир який фактично і  перебудувала. Хоч не вона була його засновницею, проте профінансувала побудову його храму та дзвіниці.