Парк Культури у Львові, та його атракціони

Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького. Вже з самої його назви випливає спеціалізація парку. Він активно розважає нехитрими атракціонами вже понад півстоліття. Створений в 1959 року на місці колишніх цегелень, стихійного сміттєзвалища і закритого на той час стрийського цвинтаря, парк відразу почав обростати розважальними місцями, як от літній театром під відкритим небом “Зеленим театром”, стадіоном “Юність”, танцювальним майданчиком, кімнатою сміху, більярдною, розважальним центром “Романтик”, кінотеатром “Дружба”…

Колесо огляду

Найвідомішим атракціоном парку безумовно є оглядове колесо. Його висота лише 24 м. Порівняйте, найбільше колесо планети є в Дубаї, і має 210 м. Та вдале розташування відкриває дуже привабливі панорами. З’явилося колесо ще в 1970-х.

Перше в світі оглядове колесо було створене ще 1893 році. На жаль, то сталося не у Львові, а в далекому Чикаго де тоді проходила Всесвітня виставка. Це така виставка де показували найпередовіші досягнення промисловості, і не тільки. Колесо огляду винайшов інженер Джордж Вашингтон Гейл Ферріс. В англійській мові колесо досі називають колесом Ферріса. Цікаво, що в цьому винаході брав участь і творець Ейфелевої вежі Густаф Ейфель.

Сімейні атракціони

Сьогодні, в парку є два десятка атракціонів. Вони розташовані на одній алеї, що безумовно є зручно для відвідувачів. Здебільшого, вони є невеличкі, і перш за все призначенні для діток. Поміж атракціонами є можливість перепочити у відкритих вуличних кав’ярнях. Почнімо з переліку сімейних атракціонів.

  • “Колесо огляду”
  • “Вальс”
  • “Веселі гірки”
  •  “Автодром”

Дитячі атракціони

  • “Нарнія”
  • “Маленька Скандинавія”

Кажуть, що це перший мотузковий парк в Україні зі смугою перешкод для діток від 3-х років. Він має 14-ть етапів. Є і батут, гамаки та гойдалки.

  • “Дитяча карусель “машинки””
  • “Обертальні чаші choco cups”
  • “Дитяча ланцюгова карусель”
  • “Вежа падіння “кенгуру””
  • “Сонечко”
  • “Космос”

Екстремальні

  • “Клоун”
  • “Орбіта”

Скульптури як атракціони

Ще недавно, перед одним з входів парк був велетенський пам’ятник радянській армії “Монумент Слави” – найбільший пам’ятник Львова. Загалом, по парку розкидані цілий ряд малих скульптур, зокрема і нових. Їх огляд є ще тим атракціоном. Почнімо з пам’ятника дружби. Раніше він був на фронтоні однойменного кінотеатру. Тепер кінотеатр став рестораном. А, скульптура зійшла на землю. Скульптура показує між расову дружбу.

На початку свого існування парк мав пам’ятники ідеологічним радянським символам – Леніну, Сталіну, Галану, Карлу Марксу. Численні квіткові портрети. Все це виникало, і зникало. Чим не калейдоскоп історії?

Та й тепер парк наповнений скульптурою. Вона розкидана вздовж головної 800-метрової алеї, яка сполучає два головні входи парку. Скульптури ці милі і цікаві, як от дівчина з обручем, скульптури Дзиндри, лавочка від “Радіо Люкс”, прозора скрипка… Ну, і безумовно, погруддя великому гетьману Богдану.

Карта

Для кращого орієнтування, дивіться на мапу парку  https://www.centralpark.lviv.ua/map#park

Найстаріше дерево парку

Ну, і на прощання обійміть трьохсотлітню тополю, що неподалік руїн монументу слави. Її діаметр 6 м. і 10 см.

Схожі записи

  • Вілла художника як корабель

    На Святоюській площі, крім собору святого Юра, що панує тут над простором, зовсім не губиться значно скромніша споруда – вілла Яна Стики. Її фасади з червоної цегли, високий черепичний дах, а головне надвелике гострокутне вікно, приваблюють. В ній явно є якась загадка. Навіщо таке вікно? І чому акцент архітектор зробив саме на ньому? Все пояснює те для кого вона будувалася. А був то художник Ян Стика. Над одним з входів недарма бачимо щит з трьома щитами в ньому, це знак малярського цеху древнього Львова.

  • Львівські дворики

    Старі дворики історичної забудови притягують увагу. Вони мисляться романтичними, незвичними, і такими, що приховали якусь незбагненну атмосферу. А все тому, що вони закриті від чужого ока, та у них при відкрита частина приватного життя. Часто, вони оповиті нитками спільних балконів, на яких сусіди зустрічають для неквапної розмови чи експресивних сварок, куди ж без них. А ще, вони суцільно оточені щільною забудовою. Інколи, настільки щільною, що нагадують колодязі. Інколи вони майже ширини колодязя. І тоді від них віє вогкістю та якоюсь моторошністю напівтемряви та прірви. Враження це ще й посилюють облупленні стіни, фарба яких давно втратила свої первісні барви. Може здатися, що ви не за лаштунками зовні привабливої львівської кам’яниці, а в суворому середньовічному замку, який пережив не одну облогу, і давно перестав турбуватися за свій вигляд і дбає лише про міцність.

  • Місця для зйомок фільмів у Львові: реєстрові, нереєстрові, невідомі

    Мальовничі краєвиди, старовинні будівлі, автентичність інтер’єрів, доступність інфраструктури та супровід місцевих знавців знімальних локацій – це та інше приваблює творців кіно творити у Львові.

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.

  • Диявол у боротьбі з львів’янином

    Мова буде не про містичні сили, а про сваволю шляхти. Про час коли відбувалися справжні війни між сусідами в ході яких палили замки. Ба, навіть штурмували великі міста. Станіслав Стадницький здобув собі особливу славу, що його навіть прозвали ланцутським дияволом, від назви його основного замку. Зі Львовом його пов’язують два епізоди. Боротьба з львівським мільйонером Костянтином Корняктом. А ще він двічі штурмував Львів.