Місця для зйомок фільмів у Львові: реєстрові, нереєстрові, невідомі

Мальовничі краєвиди, старовинні будівлі, автентичність інтер’єрів, доступність інфраструктури та супровід місцевих знавців знімальних локацій – це та інше приваблює творців кіно творити у Львові. Так, вже існує кілька різних переліків локацій для зйомок, що склали різні організації. Основним є складений Львівською кінокомісією, що підпорядковується міській раді. Крім того, відомі неофіційно доступні місця, що все ж стали декораціями для зйомок. Візіт.Львів складає один великий список таких.

Природні об’єкти

Тут домінують звісно ж парки. Адже у них вже неодноразово знімали сцени фільмів ще з радянських часів, якщо не раніше. Однак парки можуть привабити як ландшафтом, так і об’єктами у них. Перелічимо і їх.

Стрийський парк – простора нижня алея (продовження вул. Паркової), діюча дитяча залізниця, оранжерея, цікаві будівлі для занять спортом, велика і тиха галявина поряд з кінотеатром «Львів».

Парк культури – діючі атракціони, стадіон «Юність» чи тенісні корти, нещодавно відреставрована арка та невеличка йога-зона.

Парк Івана Франка – найстаріший і найцентровіший парк міста. У ньому може привабити велика ротонда чи головна алея. Вона веде до майданчика для вигулу собак, – теж потенційно «кіношне» місце.

Шевченківський гай – львівський скансен, де неодноразово знімали кіно на фоні хат, храмів, вітряка…Місцина стала декораціями ще у 1982 р., коли тут зняли музичний фільм «Ватра кличе на свято». А у 2016 році тут знімали сцени фільму «Переможець» навіть індійські кінотворці.

Погулянка – цей парк мало хто порадить для зйомок, втім поряд з ним є цікава будівля Центру творчості дітей і юнацтва Галичини з просторою площею перед ним і старими віллами по сусідству. А на початку головної алеї парку – руїни винзаводу, де восени 2019 року зняли кілька сцен фільму «План А».

Будівлі

Палац Потоцьких – найпомпезніша будівля вулиці Коперника. Вишукані інтер’єри й екстер’єри регулярно є фонами для кліпів, фотосесій та фільмів. Одне з місць зустрічей президента України з лідерами інших країн.

Палац мистецтв – сусід палацу Потоцьких, значно сучасніший та прагматичніший. Тут можуть бути цікавими як виставкові зали, аркада переднього фасаду, так і дах чи маленьке внутрішнє подвір’я…на другому поверсі.

Прокуратура Львівської області – одна з домінантних споруд на проспекті Шевченка. Багата на барельєфи і вітражі.

Будинок вчених – вишукані сходи та інші елементи інтер’єру не одне десятиліття імітують палаци і маєтки у фільмах і серіалах. Так, у 2020 році тут знімали “Каву з кардамоном”. Крім того, тут великий балкон.

Головне управління ДСНС України у Львiвськiй областi – завдяки особливій цеглі та червоному даху віддалено нагадує затишні англійські будівлі ХІХ-ХХ століть. Має внутрішнє подвір’я, а біля нього парк.

Львiвська обласна державна адмiнiстрацiя – помпезна палацова будівля. Зйомки більш ймовірні поряд з нею, а саме у невеличкому парку, адже це важливий державний орган.

Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника – доволі закритий заклад, втім фасад бібліотеки фігурував і різних стрічках.

Львiвська обласна універсальна наукова бiблiотека – зручне розташування та простота в інтер’єрах.

Інститут права та психологiї Національного університету “Львівська Політехніка” – не надто приваблива будівля ззовні, та всередині чимало простору як у коридорах, так і кабінетах.

Апеляційний суд на площі Соборній – особливий інтер’єр одного зі залів став декораціями значної частини сцен фільму «Таємний щоденник Симона Петлюри».

Двори

Італійський двір – будівля палацового типу, ренесансна аркада якої неодноразово потрапляла на широкі екрани у різних стрічках, рекламних роликах. А крім того, тут ще й затишне місце для імітації літнього майданчика кав’ярні.

Пасаж Андреоллі – неодноразово був знімальним майданчиком, оскільки в місті не так багато пасажів як таких, а цей мало того, що добре збережений, так ще й має доступ з обох входів. Крім того, є гарний ракурс на вежу Ратуші.

«Щось цікаве» – маленька галерея у центрі міста, що розмістилась у внутрішньому дворі будинку. До неї веде досить довгий коридор-тунель.

Двір-музей СPСР – відносно «молоде» місце на туристичній мапі міста, як і на кіношній. Жильці будівлі на вулиці Льва залишали у дворику старі картини, бюсти, плакати тощо. Разом з тим зберегли автентичні поштові скриньки, дошку жильців будинку. Поєднання цих артефактів створило шарм епохи.

Двір на Коперника, 30 – житловий будинок з «колодязем», у якому кілька років зремонтували «дно». Тепер тут охайна бруківка.

Вірменський дворик – це прохід, між вулицями Лесі Українки та Вірменською. Одна з особливостей – бічні переходи з нього у подвір’я Вірменського храму з його аркадою і величним Розп’яттям.

Храми

Латинський кафедральний собор – єдиний готичний храм Львова. Це помітно як всередині, так і ззовні. У ньому знімають не лише кіно, а й святкові концерти для телепоказів.

Собор святого Юра – помпезний архітектурний комплекс на вершині пагорба. Поряд парки і невелика площа. Тут був знімальний майданчик багатьох сцен фільму “Владика Андрей”.

Костел св. Марiї Магдалини – це водночас діючий храм і органний зал. Відтак тут можна зняти релігійний обряд під справжній звук органу чи навіть оркестру.

Гарнізонний храм – відомий також як костел Єзуїтів. Кілька років тому відновили більшість розписів стелі. Підземелля храму – відомий туристичний об’єкт. Перед головним входом – невеличка площа і пасаж Андреоллі.

Костел домініканців – перед ним компактна площа і крихітний сквер. Це поєднання неодноразово фігурувало у сучасних українських фільмах та серіалах.

Вірменський собор – затишний храм з великими і таємничими розписами, грою світла, що пробивається сюди у сонячні дні.

Монастир Бенедиктинок – архітектурний комплекс: костел, монастирські приміщення, подвір’я і в’їзна брама. Частина монастиря зараз є школою.

Будинок інституту “Містопроект” – строга будівля пізнорадянських часів, є внутрішній дворик.

Керамічний завод – має просторе подвір’я, просторі цехи. В одному з них облаштували найбільший у Львові скеледром.

Вулиця Лесі Українки – пішохідна. Втім, це може бути і перевагою. На ній неодноразово знімали різні фільми і музичні кліпи.

Каплиця Боїмів – фасад будівлі має багате скульптурне оздоблення, а поблизу каплиці – головний римо-католицький храм Львова.

Порохова вежа – зараз діє як виставковий простір. Вхід приваблює фігурами сплячих левів і алеєю каштанів, що починається тут. У «порохівці» знімав свій музичний фільм легендарний ансамбль «Ватра».

Індустріальні будівлі

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького (старий термінал) – збудований за типовим проектом московських архітекторів. Відтак і у 21 столітті тут можна передати середину 20го. Що і зробили при зйомках серіалу «Краса по-радянськи».

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького (новий термінал) – металево-скляні стіни, просторе фойє, екскалатори – усе це підходить для зйомок реклами, кіно чи проведення подій Львівського тижня моди. Крім того, тут офіційно можна організувати шлюб за добу, що свідчить про поліфункціональність терміналу.

Арена Львів – найбільша і найсучасніша спортивна споруда Львова. Розташована поряд з виїздом з міста. Велика простора парковка може слугувати для зйомок автомобільних сцен фільмів, в тому числі зніматись з повітря дроном чи іншою технікою для панорамних кадрів.

Титульне фото Львівської кінокомісії: зйомки у Львові на вулиці Косцюшка.

Схожі записи

  • Парк Культури у Львові, та його атракціони

    Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького. Вже з самої його назви випливає спеціалізація парку. Він активно розважає нехитрими атракціонами вже понад півстоліття. Створений в 1959 року на місці колишніх цегелень, стихійного сміттєзвалища і закритого на той час стрийського цвинтаря, парк відразу почав обростати розважальними місцями,..

  • Як називали Львів

    Так склалася історія, що Львів ніколи не перейменовували та все ж він носив різні назви, подекуди по кілька відразу. Фактично, не піддається сумніву той факт, що місто було назване в честь князя Лева (Льва), старшого сина короля Данила Романовича. То ж в значенні назви не має загадки. А от щодо різних її форм, то тут є що розповісти.

  • Диявол у боротьбі з львів’янином

    Мова буде не про містичні сили, а про сваволю шляхти. Про час коли відбувалися справжні війни між сусідами в ході яких палили замки. Ба, навіть штурмували великі міста. Станіслав Стадницький здобув собі особливу славу, що його навіть прозвали ланцутським дияволом, від назви його основного замку. Зі Львовом його пов’язують два епізоди. Боротьба з львівським мільйонером Костянтином Корняктом. А ще він двічі штурмував Львів.

  • Найбільше свято старого Львова

    Львів любив і вмів бавитися. Але такого святкування не було ні до ні певно після. Свято тривало 8 днів. І місцем для нього обрали головну площу – Ринок. Мова про святкування 1622 року проголошення святими Ігнація Лойоли та Франциска Ксав’єра, засновників єзуїтського ордену. Орден закріпився і у Львові, де створив в межах мурів грандіозний храм, який і досі є окрасою міста. Єзуїти добре розуміли вплив видовищ на уми людей. Тому, вдало їх використовувало для своїх потреб. Обидва святих до речі були басками, як і д’Артаньян.

  • Дві італійки на троні. Бона Сфорца

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас, то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. До того ж Бона стала єдиною італійкою на троні Центрально-Східної Європи! Тут ми розглянемо лише діяльність Бони.

  • Високий замок: згадки про полководців, краєвид з Карпатами, ресторан

    Століттями, на найвищій горі над містом височів замок названий Високим, бо внизу посеред міста стояв ще один – Низький. Замок був надійним захистом панівної висоти, і останнім притулком для міщан в час нападів ворогів. Та з кінця XVII ст. замок вже не міг нікого захищати. Розвиток артилерії зробив його непотрібним.