батьки Захера Мазоха

Батьки Мазоха

Леопольд Франц Йоганн Фердинанд Марія фон Захер-Мазох, письменник скандаліст в честь якого учень Фройда Крафт Ебінг назвав певний вид психічної поведінки – мазохімом, був львів’янином. До речі, самому Мазоху така слава не сподобалося, і він сварився з Ебінгом. Його внучка, що живе в Парижі, досі намагається протестувати. Будемо називати його письменником, би не заплутувати читача іменами, часом схожими. Але мова йтиме не про нього, а про його предків.

Батько

Народився у Калуші.

Зміна прізвищ

Леопольд Йоган Непомук Ріттер (лицар) фон Захер в одруженні додає до свого прізвища Захер і прізвище дружини Кароліни фон Мазох (її часто чомусь називають в літературі Шарлотою), би її рід не перервався бо вона залишилася єдиною в роду. Цікаво, що сталося це коли їх сину письменнику було вже два роки.

Дослідниця Г. Сварник пище, що обидва прізвища первісно мали певно звучати дещо інакше. Так Захер був Сахер, а Мазох – Массох, мабуть з наголосом на останньому складі. Його батько, дід письменника, мав власну наручну печатку саме з літерою “S”.

Поліціянт

4 рр. він пропацює повітовим комісаром, а з 1832 по 1848 рр. очолює поліцію Львова. В своїй діяльності не стільки переслідував злочинців, скільки революціонерів. Це за нього засуджений Кароль Шайноха. Проте, є свідчення, що він розпізнав в Шайнозі надзвичайні здібності і повідомив губернський уряд, що той не зробив одного злочину. Якщо це так, то загально прийнятий образ Захера який сформували польські революціонери, не такий непримиренно моторошний і однозначний. Є його слід і у справі “Руської трійці”.

Відстежував так ревниво, що Відень в розпал революції забирає його зі Львова, би його присутність не розпалювала антидержавні почуття ще більше. Сім’я і його 12-річний син, майбутній письменник виїдуть зі Львова за півроку до австрійського розстрілу Львова. Бачачи бурхливий розвиток подій, головний борець з революцією не ризикував сім’єю.

Поміч бідним

Паралельно він член комісії Інституту для бідних.

Очолив львівську музику

1839 р. стає директором Галицького музичного товариства, протектором якого був кронпринц та ерцгерцог д’Есте. Ім’я Захера знаходимо в товаристві в якості прихильника ще під 1822 р. коли воно тільки но засновується. Щоб стати дійсним членом потрібно було мати ґрунтовні музичні знання, бути львів’янином, і відвідувати всі його заходи. І він таки музикує. Сучасники згадують, що він охоче і не погано грав. І любив грати на скрипці навіть поруч з кімнатою, де поліція проводила допити студентів-революціонерів!

Природничі науки

Жваво цікавився і науками. Був ентомологом, вивчав жуків. Зібрав геологічну і палеонтологічну колекції. Товаришував з австрійцем іхтіологом Рудольфом Кнером, викладачем львівського університету. По переведенню в Прагу, теж на посаду головного поліціянта, став членом, і навіть головою товариства природничої історії “Лотос”. Товаришував там з французьким палеонтологом Йоахімом Баррандом. Праця якого постала в значній мірі на основі його колекції.

Цікавиться і історією

А ще львів’яни завдячують Захеру збереженням своєї історії. Бо саме він поміг Денису Зубрицькому надрукувати його фундаментальну книгу “Хроніки міста Львова”, яка досі є безцінним джерелом документів з історії Львова. Бо цитовані Зубрицьким древні документи не всі дожили до нашого часу. Але тут є одне але. Зубрицький тоді працював слідчим. А отже Захер був його начальником.

В Празі Захер видає вже свою власну книгу з історії “Польські революції. Спогади про Галичину”, правда анонімно. А знав він про польських революціонерів ой як багато.

Матір

Одруження

В 24 роки Кароліна Мазох взяла шлюб з Леопольдом Захером якому було 29 років. Церемонія була в розкішному костелі св. Андрія, бернардинського монастиря. Тут вона і охрестить сина письменника. Запис про їх шлюб зберігся. Захер тоді займав посаду окружного комісара, що не було надто високим становищем. І лиш по одруженню кар’єра його пішла в гору, він став цісарсько-королівським губерніальним радником…

Діти

Кароліна народить 5 дітей. Первістком став майбутній письменник. Він згадує про матір з великою ніжністю і повагою.

Схожі записи

  • Львівська “фабрика повидла” або промисловий замок

    Підзамче це колоритний, але донедавна депресивний район міста. Формується воно як промислова околиця Львова. Кількість підприємтств тут зросте після прокладання поруч залізниці на Броди, до кордону з тодішньою Російською імперією. Тут і досі є з десяток підприємств, більшість яких згадують про свою виробничу діяльність лише як про далеку історію. Фабрика повидла, одна з них. Проте, вона має величезну особливість, а саме неймовірно романтичний вигляд, і нагадує швидше готичний замок, а не фабрику.

  • Екскурсія аристократичною вулицею Львова, вулицею Коновальця

    Пропонуємо вам прогулятися чудовою вулицею аристократів, вулицею Коновальця. Чудові кам’яниці, вілли і навіть палаци. Це чудова пропозиція для тих хто боїться у Львові заблукати, бо це прогулянка навпростець. Жодних поворотів і пошуків по карті.

  • Ресторан “Кентавр”

    Познайомимося з місцем де вже сто п’ятдесят літ годують спраглий вишуканого смаку люд.
    А от свою винну ресторанну долю кам’яниця почала досить феєрично. Готельєр і ресторатор баварець Людвіг Штадмюлер продає Соломону Фрідману свій готель неподалік, на Краківський, 9. Разом з готелем він продав і ресторан при ньому, що носив чудернацьку назву “Під трьома муринами (неграми)”. Разом з ним продав винний підвал з його вмістом…

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.

  • Найгарніші вілли львівського Нового Світу

    Це вілла яку для себе збудував архітектор Юзеф Сосновський. Ажурна вежа з балконом надала схожості віллі з замками. Під балдахіном балкону недавно від реставрували фрески, які добре проглядаються з вулиці. Вхід сторожить лежачий добрий лев. У подвір’я веде дерев’яна бруківка. А ще в проїзді є маскарони які явно притягують асоціацію на сім’ю з бабці, діда та внучки. Зрештою, палац вартує ретельного огляду. Це одна зі знакових споруд Львова. А ще, син архітектора був найуспішнішим шпигуном Польщі. В Берліні він створив цілий гарем розвідувальниць.

  • Панорама Львова з даху будинку на площі Ринок 36

    Чимало привабливих палациків має площа Ринок. Та сьогодні мова про надміру скромний і позбавлений декору дім під номером 36. Чому він такий? Все пояснюється тим, що Львів перейшов до Австрії у час свого занепаду. І навіть на привабливому Ринку, де століттями мріяли жити купці польського королівства, багато будинків перетворилися у справжні руїни. Не минула така доля і того, що зараз має номер 36. Тодішня влада зробила все, аби швидко перебудувати ті руїни. Дуже рідко були гроші на їх пишне декорування. Головне, щоб не руїна.