·

Храм Марії Сніжної і панорама

Посеред гамірливого туристичного середмістя причаївся затишний так званий “княжий Львів”. Колись вчені вважали, шо саме тут був Львів часів Руського королівства більш відомого як Галицько-Волинська держава.

Львівські німці

Відомо, що Данило Романович, тепер відомий як Данило Галицький, протегує німецькій колонізації Галичини. Це було йому вигідно як економічно, так і політично. Політично, тому що Галичина була новоприєднаними до Волині землями зі своїми давніми демократичними традиціями, що перетворювали князя на маловпливову фігуру, потрібну радше на час війни, ніж у звичайному житті. В тому Галичина була схожа на Угорщину чи Псков з Новгородом. Волинь же була типовою монархією, з сильною княжою владою.

Осаджуючи в містах Галичини німецьких колоністів, Данило отримував потужну і лояльну групу, що, до того ж, завдячувала саме йому своїм добробутом. Саме німці принесли до нас своє готичне будівництво та закони міського самоуправління, відомі під назвою Магдебурзьке право.

Марія Сніжна

Церква Марії Сніжної зсередини

Оскільки німці були католиками, то вони будують у Львові католицьку церкву присвячену Марії Сніжній. До чого тут сніг? О, це особлива історія, яка переносить нас до ще античного Риму! 358 року бездітне подружжя Джовані Патрісіо ревно молиться, просячи народження дитини. Уві сні, Богородиця обіцяє здійснення їхньої мрії. Але для цього вони мають побудувати на її честь храм. А щоб не було сумнівів та було розуміння, де саме будувати, вони побачать знамення. І дійсно, на одному з римських пагорбів випав сніг! Це було чудо, адже ця погодна аномалія здивувала римлян у перших числах серпня. Того ж дня Папа римський освятить засніжене місце під побудову храму. Правда, ту церкву будували більше ніж півстоліття, і освятили аж у 432 році. Храм став одним з чотирьох головних в місті. А його ікона відома під назвами “Спасіння римського народу” або “Мадонна снігу” надовго стає головною у Вічному Місті. З неї робили численні копії які вже й називають “Марією сніжною”.

церква Марії Сніжної згори

Першість

І якщо храм Марії Сніжної став першим у Римі храмом, присвяченим Богородиці, то наш однойменний львівський храм став першим католицьким парафіяльним храмом Львова. Попередній католицький храм св. Івана Хрестителя був придворним. Перша згадка про львівську церкву Марії Сніжної датується 1344 роком. Згодом його неодноразово перебудовували.

Храм-фортеця

Через те, що церква XIV ст. опинилася поза межами новостворених укріплень, то сама перетворилася на фортецю зі стінами двометрової товщини. Варто додати, що первісно то був костел. Сьогоднішнього вигляду церква набула в 1890-х роках, коли прославлений Юліан Захарієвич перебудує його у романському стилі, що мало підкреслювати його древнє походження. За час перебудови храм отримав чудові решітки роботи неперевершеного львівського чеського коваля Яна Дашека.

Робота Яна Дашека
Робота Яна Дашека

Мадам Бонасьє

Поруч з храмом є дім органіста, що став відомим і як “дім пані Бонасьє“, після зйомок у Львові наприкінці 1970-х років у свій час над популярного у радянські часи серіалу “д’Артаньян і три мушкетери” Одеської кіностудії.

Saint Feder

Сучасний готель Saint Feder має ресторан на верхньому поверсі, з якого відкривається чудовий вид як на описаний храм, так і на навколишні квартали старого міста.

Панорама з ресторану готелю Saint Feder
Панорама з ресторану готелю Saint Feder
Панорама з ресторану готелю Saint Feder
Панорама з ресторану готелю Saint Feder

Ігор Осідач

Схожі записи

  • Губернаторські вали у Львові

    На валу збереглася оборонна вежа названа Пороховою, якій чотири з половиною століття. Відкрито фрагмент Босяцької хвіртки. А в підніжжі валу є Міський з 1556 року та Королівський арсенали 1646 року, та фрагменти високого і низького оборонних мурів. Навіть ці фрагменти оборони міста свідчить,що тут вони були особливо потужні

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.

  • Найгарніші вілли львівського Нового Світу

    Це вілла яку для себе збудував архітектор Юзеф Сосновський. Ажурна вежа з балконом надала схожості віллі з замками. Під балдахіном балкону недавно від реставрували фрески, які добре проглядаються з вулиці. Вхід сторожить лежачий добрий лев. У подвір’я веде дерев’яна бруківка. А ще в проїзді є маскарони які явно притягують асоціацію на сім’ю з бабці, діда та внучки. Зрештою, палац вартує ретельного огляду. Це одна зі знакових споруд Львова. А ще, син архітектора був найуспішнішим шпигуном Польщі. В Берліні він створив цілий гарем розвідувальниць.

  • Таємниці та розваги у Парку культури

    Парк, що львів’янам знаний як “парк культури”, насправді має найдовшу назву серед львівських парків – “Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького”. А ще нам буде цікаво розглянути його концепцію, яка мала якісно вирізняти його з поміж інших парків міста.

  • Музеї площі свято Юра

    Після площі Ринок, Святоюрська площа є наймузейнішою у Львові. Крім церкви Юра, яка є перлиною площі, хоч і не має статусу музею тут є три художні музеї та поки маловідомий музей техніки львівської Політехніки.