На питання чи знаєте ви коли засноване ваше місто, багато хто впевнено відповідає, що знає, і навіть називає якийсь рік. Але насправді, крім зовсім нових міст, ми зазвичай не знаємо жодної дати заснування. А те, що знаємо, то є перша згадка про поселення. Перша згадка, а не заснування! Чомусь розуміння в різності цих термінів затирається. Отож, ми не знаємо дати заснування Львова. Але знаємо коли Львів вперше згадується в письмових джерелах.

Ну а тепер, поговоримо про еволюцію поглядів на це питання, та відкриття вчених. Проте, остаточної відповіді ви так і не отримаєте. Питання й надалі залишається відкритим.

Версії XVI сторіччя

1280 р.

Той рік згаданий в скарзі 1578 р. до королівського суду від магістрату Львова на львівських вірмен. В ній магістрат заперечує твердження вірмен, що буцім то Данило Романович (Галицький) дав їм привілеї. Бо місто створене 1280 р., а сам він помер 1263 чи то 1264 р. Вважається, що 1280 р. був взятий з праці Мартіна Кромера 1555 р. Але Кромер не пише про заснування міста в тому році, а пише вже про існуюче місто.

1269/1270 р.

Цікаво, що та дата на вищезгаданій скарзі була закреслена, й іншим почерком виправлена на 1269 р. Мабуть, виправили через те, що тоді знайшли грамоти Лева для домініканців де було написано, що дарована вона 1270 р., через рік по заснуванню міста. І логічно припустили, що місто засноване 1269 р. Грамота, як згодом виявилося, була фальсифікатом. Тобто, Лев її не писав, але писали домініканці. То ж звідки вони почерпнули відомості про 1270 р.? Можливо від історика Мацея Стрийковського який говорить про створення Львова в часи подій пов’язаних з вбивством брата Лева Войшлека, а це 1267-1269 роки.

Львівській бурмістр і аптекар Йоган Альпнек, спочатку теж писав про 1280 р. (його текст для багатотомного видання Георга Брауна). Та пізніше, у власній праці “Опис міста Львова” вже датує заснування міста 1270 р. Мабуть, теж через ту ж грамоту домініканців.

Відтоді дату – 1270 р. вважали переконливою, і майже не переглядали до ХІХ ст. Лиш у XVIII ст. у “Пом’янику Львівського Святоюріївського монастиря” названо 1267 р. В ХІХ ст. почалося вивчення літописів. І в Галицько-Волинському літописі знайдено уривок про Львів, що спонукало переглянути дату першої згадки.

Відкриття літописної згадки

1259 р.

Та з віднайденням того літопису виникли нові труднощі. По перше, цей літопис задумував швидше як повість з сюжетними лініями, а не як повноцінний літопис з послідовним датуванням. По друге, до нас дійшло різні копії літопису переписані через кілька століть після його створення. Оригінал не зберігся, а отже можливі суттєві помилки переписувачів. По третє, у списках (копіях) Хлєбниківської й Єрмолаївської редакцій дат взагалі нема, за винятком кількох. В Іпатієвському списку дати проставлені, але майже всі вони є помилкові, бо робилося датування досить пізно. Та все ж, в Іпатієвському списку ця згадка датується 1259 роком. В ХІХ ст. історики витягнули на світ божий цей уривок і цю дату з літопису, і вона запанувала аж до середини ХХ ст.

1256 р.

В середині 1950-х років Степан Білецький прийшов до висновку, що пожежу в Холмі слід датувати 1256 р. І до тепер ця дата вважається найпереконливішою, і поки що канонічною.

Цікаві проблеми першої згадки

Перша згадка про Львів

Тепер вашій увазі цей уривок з літопису. “Данило ж і Василько все одно збиралися удвох, маючи намір битися з татарами. Але прилучилось ото за гріхи [наші] загорітися Холмові через окаянну бабу, — та про це ми потім напишемо: про спорудження города, і прикрасу церкви, і про велику загибель його, так що всі жалкували, — і полум’я було таке, що зо всеї землі [Холмської] заграву [було] видіти. Навіть і зо Львова дивлячись, було видно [її] по белзьких полях од палахкотіння сильного полум’я. І люди, бачачи [це, думали], що город був запалений татарами, і повтікали в лісові місця, і тому вони не могли зібратися. Данило тоді зустрівся з братом і втішав його, що над бідою, посланою богом, не слід поганськи тужити, а на бога надіятися і на нього возложити печаль, — як воно й сталося.”

Чи могли бачити пожежу за 150 км.?

Крім датування літопис підкидає нам і інші проблеми. Чи могли зі Львова бачити пожежу Холма? Бо по прямій то аж 142 км. Мабуть бачити могли. Бо коли 1868 р. горів Станіславів, тепер Івано-Франківськ, то заграву було видно з Високого Замку Львова, а це за 112 км. Питання про те, що то за баба була мабуть варто опустити як малосуттєве. Хоча?

Хто засновник міста?

Засновник Лев

Історики XVI ст. в основному пишуть про Лева як засновника міста. На Галицькій брамі був латинський напис: «Князь Лев заклав мені підвалини. Нащадки дали ім’я Леонтополіс». Ця версія і тепер має прихильників. Зокрема її підтримав львівський історик Леонід Войтович.

Засновник Данило

Якщо в давні часи львівські хроністи приписували заснування Львова князю Леву. То з дослідженням літописів перемогла думка, що засновником є батько Лева Данило Галицький. Те, що перемогла саме ця версія, є заслуга російського історика Миколи Карамзіна, яку він опублікує 1818 р. Саме він вперше опублікує і літописну згадку про Львів, завдяки чому вона стане широкодоступною, бо сам літопис вперше опубліковано аж 1843 р. Поступово, думку Карамзіна про Данила як засновника, підхоплюють і українські дослідники. Вперше серед них вона висловлена Іваном Вагилевичем 1843 р. А після того як її підтримав Михайло Грушевський вона остаточно закріпилася в українській історіографії.

Карамзін не був першим хто засумнівався в тому, що Лев був засновником Львова. В середині XVII ст. німецький історик Мартін Цайллєр та голландський вчений Андреас Целлярій вже сумнівалися в цьому. Обидва аналізували працю згаданого вже Кромера.

До Данила

Та в літописі згадується вже існуюче місто, і ні слова коли і ким збудоване. Якщо це зробив Данило, то чому така інформація відсутня? Тим більше, що місто було названо на честь його спадкоємця, старшого сина Лева. Та й літописець прихильний до Данила, і не упускає можливости його похвалити. Зрештою, літописець пише про заснування міст Данилом, але не про Львів. Знову питання. Львівський історик ХІХ ст. Денис Зубрицький, для якого авторитет Каразіна був незаперечний, тим не менше вважає, що Львів був ще до Данила. А свою назву веде не від його сина Лева, а від царя звірів. Та й археологи знайшли немало матеріалу датованого ХІ-ХІІ ст.

Спроби перегляду уставленої дати

Сучасні версії про дату першої згадки про Львів

1240 р.

Іван Паславський у книзі XVIII ст. «Oriens Christianus» («Християнський Схід») Мішеля Лє Кієна натрапив на твердження, що Львів заснований саме 1240 р. Мішель теж був домініканцем. Пригадаймо вплив домініканців на створення версії про 1270 р. описаного вище.

1241 р.

В Тверському літописі є опис того, що монгольський хан Бурундай по дорозі на Угорщину переміг “Лвовъ вєликій”. Правда, місто чомусь розташоване на притоці Тиси в Закарпатті. Літопис укладався 1534 р. Автор використовував різні джерела і міг наплутати з географією. Тим більше, що цей уривок, без перелічення міст є в Софіївському літопису, що старіший. І до нього додали звідкись перелік міст, не розібравшись де вони. А отже, ця згадка, на думку Ярослава Книша, є помилкою.

V ст.

Археологи, за оперним театром на площі Різні, простежили безперервне поселення аж до V  ст. Та коли воно стало містом так і не відомо. Знайдених артефактів замало для цієї відповіді.