Як виглядав Львів чотири століття тому? Або найстаріше зображення міста

Як виглядало місто в давнину, коли ще не було фотографій? Зазвичай у цьому помагають картини тогочасних художників. Та Львову пощастило особливо. Ми маємо його надточне зображення в панорамному вигляді завдяки гравюрі голландця Абрагама Гогенберга створеній 1617 чи то 1618 роках.

Панорамний путівник XVII створений для імператора

А почалося все в Німеччині. Для імператора Священної Римської імперії Максиміляна ІІ Габсбурга готують шеститомне видання Civitates orbis terrarum (Міста земного кола). Воно вийшло в шести томах і мало 546 зображень міст Світу з висоти пташиного польоту. Готувалося воно довго – 45 років, і скрупульозно бо головним редактором був Георг Браун (Брунус), німецький топогеограф та священник з Кельну. До кінця видання з великої команди дожив лише він та Абрагам Гогенберг (творець панорами Львова). Останньому і перейшли кліше видання. Атлас неодноразово перевидавали. Як правило, раз в півстоліття. То ж він не втрачав свого значення ще півтора століття!

Атлас мав 552 панорамні гравюри. Гравюри робилися на міді. Потім розфарбовувалися в ручну аквареллю. Тож це був симбіоз науки і мистецтва. І, загалом відбивав стиль фламандської гравюри. Фландрія то тепер північний захід Бельгії.

Ось вам зображення кількох міст з того видання:

Львів, як одне з найбільших міст Центральної Європи, і четверте за величиною в королівстві Польському (після Варшави, Кракова та Гданська), та ще зі славою колишньої столиці королівства Руського (Галицько-Волинська держава) не міг бути по заувагою такого поважного видання.

Про вагомість видання говорить і те, що опис Львова під заголовком “Topografia Civitatis Leopolitanae” для нього робить сам тодішній бургомістр Львова Йоган Альпнек (Алембек). Який хоч і був лікарем, та з опису його бібліотеки бачимо, що він більше цікавився історією та географією.

Наскільки правдиво зображено Львів?

А тепер поговорімо наскільки точним є та панорама Львова? Адже її творець, Гогенберг, ніколи нашого міста вживу не бачив. Він творив її на основі малюнку Авреліо Пассаротті. А от Пассаротті ми можемо вірити беззаперечно. Алемебек знав кого просити, щоб він точно зобразив місто. Пассаротті був військовим інженером. І його спеціалізацією було створення проектів міських фортифікацій. По друге, за завданням короля Сігізмунда ІІІ, він 1607 року прискіпливо вивчає львівські укріплення з метою визначення їх придатності до оборони. Окрім того, він отримав цікаве завдання створити впритул до Львова ще одне місто. Яке мали намір назвати в честь королевича – Владиславів. Тепер це дивує – як то два міста впритул одне до одного? Але в ті часи таке траплялося. Так було два міста в Кракові чи Гданську, і кожне носило своє ім’я та мало свій магістрат.

Королевич Владислав

То ж біля Львова, на базі галицького передмістя мало постати нове місто. І саме для створення його фортифікацій і прибув Пассаротті. Він плідно пропрацював і створив аж три проекти та їх макети. Мури Владиславова мали бути вдвічі довші ніж мав Львів. Передбачалося 18 веж та оборонний вал. Та проект так і залишився проектом. Бо коштував задорого, півтора мільйони злотих. Та і Львів був проти втрати своїх земель на передмісті. Спроба втілити проект таки почалася. Але було вирито лиш рови під фундамент однієї вежі. От і все. На жаль, ті проекти Пасаротті не дійшли до нашого часу.

Враховуючи, що первісне зображення Львова робив військовий інженер-фортифікатор, який до того ж прискіпливо, за наказом короля, вивчав Львів, то ж нема сумнівів не вірити точності його малюнку. То вам не творіння художника, якому часом головне творчий задум, а не реальний світ.

Опис панорами Львова

На панорамі добре впізнаються церковні дзвіниці, які мало змінилися за ці чотири століття. Зокрема вірменська, Корнякта, катедральна. А от замок на горі не зберігся. Хоча гора в честь нього досі зветься Високий Замок. Передня межа Львова проходить по сучасній головній вулиці – проспекті Свободи.

На горі герби Львова, королівства Польщі, воєводства Руського та папи Сикста V який подарував львівському гербу частину свого, що змусило магістрат створити перше велике зображення лева. В пошкодженому вигляді дожив до нашого часу і оселився в Італійському дворику. В прямокутнику написано “LEOPOLIS Rußia Auſtralis Urbs primaria emporium mercium Orientalium celeberrimum” (Леополіс Русі Південної місто головний ринок товарів східних найславніше). Надписано також гори.

Панорама Львова Гогенберга Пассаротті

P.S.

Ну і під кінець про калейдоскоп націй довкола створення першого відомого зображення Львова. Король Сігізмунд – швед по батькові, поляк по матері, Пассаротті – італієць, Альпнек – львівський німець, Браун німець з Кельна, Гогенберг фламанець, і єдиний протестант в цій компанії.

Щодо згаданих правителів? Панораму замовили для Максиміляна. Який, в свій час програв боротьбу за трон Польщі Сігізмунду. Піддані Максиміляна творять той панорамний путівник Світу, а інженер Сігізмунда, малює панораму Львова. Як все переплетено. То ж в створенні того зображення було задіяно пів Європи. От що значать жваві культурні і політичні зв’язки!

Схожі записи

  • Львівська політехніка як туристична перлина

    Чи знали ви, скільки прекрасного приховує в собі Львівська Політехніка? Якщо ваша відповідь – ні, то читайте далі про це детальніше.

  • Як у Львові йшли в монастир аристократи

    Мова про одну з найвпливовіших жінок польського королівства Теофілію Вишневецьку з Лєщинських, споріднену з королями та гетьманами. На той час їй було вже 73 роки. Чоловік помер 12 років тому. Три доні вдало вийдуть заміж. Так Урсула стане дружиною гетьмана литовського Михайла Радзивіла прозваного Рибонькою, одного з найбагатших магнатів Речі Посполитої. Отож, пора було і подумати про свою вічну душу.

    Та її облечини (постриг) 11 лютого 1753 року перетворилися на загальноміську забаву, що нагадувала швидше весілля чи хрестини і навіть перевищала попередні свята, що були до того у Львові. Та й вона, за традицією тодішніх аристократів йшла в монастир який фактично і  перебудувала. Хоч не вона була його засновницею, проте профінансувала побудову його храму та дзвіниці.

  • Як ві Львові рицарство з курями воювали

    Так саме курками була війна під Львовом. І та, кури в ній програли. Хто ж виступив проти птиці, що за військо? А були то найперші воїни держави, найхоробріші мужі королівства Польського. Чим же загрожували кури? Що проти них виступило аж 150-тисячне військо? Невже кури загрожували королівству. І що то були за злі птиці?

  • Вілли Львова. Кастелівка

    Наприкінці ХІХ століття двоє львів’ян вирішили купити пустки на південь сучасної вулиці Бандери, би створити там затишний район вілл з садочками. Ідею вони перейняли в Англії. Загалом вони планували збудувати тут 64 вілли.
    Кожна вілла планувалася цілим рядом майстрів. Крім архітектора працювали скульптори, керамісти, ковалі, ландшафтні архітектори. Тут вперше ві, Львові з ланшафтом не боряться, а він стає головним і диктує свої умови. Часто саме рослини впливають на декор будівлі. А які тут паркани, справжнє мереживо.

  • Дві італійки на троні. Катерина Медічі

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. Тут розглянемо діяльність Катерини Медічі.

  • Що подивитися у Львові в першу чергу

    Площу Ринок Центральна площа стародавнього Львова зберегла численні купецькі будинки та палаци знаті. Найстаріші її кам’яниці походять з ХVI…