Коротка історія Львова

Місто як частина різних держав та міждержавних утворень мало різну роль. Інколи – як столиця держави, частіше, як столиця провінції. Проте, завжди зберігало вагомий вплив на цілий регіон.

Заснування Львова

Початки Львова лежать у такому тумані, що не вірте, коли вам скажуть про дату його появи і батька-засновника. Археологи припускають існування тут поселення (тільки от питання чи міського) з V ст. нашої ери.

Чітко, як місто, Львів згадується в літописі під 1256 роком. Згадується як місто, з якого спостерігали дим пожежі Холма (тепер Хелм, місто у Польщі), тодішньої столиці Галицько-волинської держави. Львів, у ті часи, мав назву “Град Льва”. А так як це було в час правління Данила Романовича, відомого з легкої руки російських істориків XVIII ст. як Данило Галицький, то згодом, саме йому і припишуть створення Львова. Але пам’ятаймо, що це потрібно сприймати лише як версію. А про те, що місто носить саме ім’я його старшого сина Лева, видається не викликає жодних заперечень.

Розташований на межі двох князівств, недавно об’єднаних, Львів швидко набуває стратегічного значення. І в XIV ст. тут є одна зі столиць велетенської Галицько-Волинської держави. Зрештою, столиці тоді часто «мандрували».

Довге польське завоювання. Перша Річ Посполита

З часу отруєння Юрія Тройденовича, почався довгий 47-річний період боротьби за спадщину Галицько-Волинської держави (1340-1387). Львів ставав то польським, то угорським, то напівсамостійним.

А 1387-1434 рр. Львів був столицею Руського королівства. Охоплювало воно лише Галичину. Волинь уже була литовською. Правителем нашого Руського королівства був король Польщі. Тобто, був один правитель на дві держави. Таке бувало в європейській історії. Так, майже в той же час, Людовік Анжуйський одночасно був королем Угорщини і Польщі. Але обидві держави зберегли свою державність. А от Галичина – ні. 1434 року Галичина остаточно втрачає фасад державности і була перетворюється в Руське воєводство, яке проіснує 338 років, до 1772 року. Його столицею залишиться Львів.

Коротка хронологія

  • 1340-1345 –– правління місцевого уряду на чолі з боярином Дмитром Дедьком
  • 1349-1370 –– перше польське панування
  • 1370-1387 ­­–– друге угорське панування в Галичині (перше було ще до Данила Галицького). В цей час був період автономії 1372-1379 роки, коли Галичиною керував Владислав Опольський, йому приписують численні привілеї якими Львів буде користуватися ще півтисячі років.
  • 1387-1434 ­­–– Львів є столицею Руського королівства на чолі з польським королем
  • 1434-1772 ­­–– Львів – столиця Руського воєводства у складі Польського королівства

Австрійський період

Наприкінці XVIII ст. могутні сусіди вирішили розділити велетенську польсько-литовську федерацію – Річ Посполиту. Російські війська окупують Львів, а через 4 роки передають його австрійцям. Так Львів опиняється на 146 років в складі Австрії, як столиця провінції з назвою Королівство Галицьке і Лодомерське, тобто до 1918 р. Ту ще слід згадати, що 1867 року королівство Галицьке отримує самоврядування.

ХХ сторіччя

Ну, а далі був калейдоскоп змін ХХ сторіччя. 1918 років Львів більше місяця був столицю ЗУНР (Західно-української народньої республіки). 21 рік – під польською, 3 роки під німецькою і 48 років під совєтською окупаціями.

  • 1918-1919 –– ЗУНР
  • 1919-1939 –– Друга Річ Посполита
  • 1941-1944 –– Німці
  • 1944-1991 –– СРСР

Автономний

Важливість міста зумовила те, що держави які ним намагалися володіти, завжди надавали йому численні привілеї. Як частина Польського королівства, Львів був фактично автономним, і навіть мав гучний статус “Республіки Львів” з власним парламентом, це було так зване магдебурзьке право.

В складі другої Речі Посполитої (1919-1939 рр.) та УРСР місто позиціонувалося як одне з найважливіших в державі, і регіональний центр. Питанням було лише на кого влада робить ставку з точки зору їх національності та політичних поглядів. Але це окрема велика тема…

Схожі записи

  • Соломія Крушельницька

    На рік, Соломія повернеться у львівські театри (1894), а далі тріумфально подорожує по сценах Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі…

    Співати з нею за честь  вважали найвідоміші оперні зірки того часу, як от Енріко Карузо, Тітт Руффо, Федір Шаляпін.

    Серед її численних нагород та відзнак є, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна XX століття”. Співати Вагнера вже було ознакою найвищої майстерності, а тут примадонна!

    А сам Джакомо Пуччіні дарує їй свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».

  • Найгарніші вілли львівського Нового Світу

    Це вілла яку для себе збудував архітектор Юзеф Сосновський. Ажурна вежа з балконом надала схожості віллі з замками. Під балдахіном балкону недавно від реставрували фрески, які добре проглядаються з вулиці. Вхід сторожить лежачий добрий лев. У подвір’я веде дерев’яна бруківка. А ще в проїзді є маскарони які явно притягують асоціацію на сім’ю з бабці, діда та внучки. Зрештою, палац вартує ретельного огляду. Це одна зі знакових споруд Львова. А ще, син архітектора був найуспішнішим шпигуном Польщі. В Берліні він створив цілий гарем розвідувальниць.

  • Творці неймовірної каплиці Боїмів

    Каплиця-усипальниця львівських патриціїв Боїмів є безсумнівну найоригінальнішою архітектурною пам’яткою Львова. Зрештою, як і Боїми були неймовірними людьми. Георг починав як пірат на Дунаї, а згодом став королівським секретарем. Його внук монах-єзуїт Михайло став дипломатом китайського імператора та дослідником Китаю, творцем першого його атласу.

  • Стрийський парк – найвеличніший парк Львова

    Парк створив легендарний львівський парковий майстер та інженер міських плантацій Арнольд Рерінг. Він заклав його у 1879 році на місці ярів та Стрийського цвинтаря, закритого за півстоліття до цього. Рерінг висадив в парку майже 40 тисяч дерев. Серед них навіть було дерево, яке дожило як вид з часів динозаврів. А 1887 року нижню алею прикрасив пам’ятник Яну Кілінському, герою польської революції очоленої Тадеушем Костюшком, генералом і соратником Джорджа Вашингтона. Так, Костюшко був одним з творців США. З появою цього пам’ятника парк назвали на честь Кілінського. Згодом назва Стрийський таки перемогла.

  • Забута львівська фортеця Цитадель

    В самісінькому центрі Львова, буквально за кілометр від площі Ринок, стоїть справжня фортеця. Та майже ніхто про неї не знає. І рідко який турист відвідує її. А даремно. Фортеця повністю збереглася. Причини її забуття пов’язані в занедбаності території і відсутності кав’ярень. А ще тому, що вона мало розрекламована. Ну і те, в ній був нацистський концтабір теж відлякує частину людей. Фортеця займає величезну територію пануючого над центром нагір’я. Вона складається з 4-х максимілянівських веж та гігантської казарми з оборонними крилами. Це не середньовічна фортеця, артилерійська фортеця ХІХ століття.