·

Приховані пам’ятники Львова

Мова про пам`ятники, що є не на відкритому просторі. Шукати їх одне задоволення. Дізнатися про них більше – інше задоволення. То ж смакуйте в парі.

Швейк

Бравий вояка Швейк, згідно твору таки побував у Львові. на його вокзалі. Але як пам’ятник він сидить з гальбою пива та люлькою. Створений він 2002 року. Раніше його всі бачили сидячим перед кав’ярнею “Віденською”, але не витримав львівських дощів і пересів в глиб кав’ярні. То ж доведеться і вам зайти в середину би знайти його.

Білий лев

В підземеллі пабу “Білий лев”, що на вулиці Лесі Українки на вас чекає гігантський білий лев. То копія лева з Личаківського цвинтаря, з польського військового меморіалу “Цвинтаря орлят”. Тепер оригінали левів повернуто на цвинтар, але були часи коли вони зустрічали  мандрівників при в’їзді до міста, а один особливо помандрував і захищав то КДБ то геологічний інститут.

Туалетова пані

В кавярні “Атля”, що на Ринку, 45 є туалетова пані. Це натяк на давню історію, коли власник кав’ярні пан Едуард Терлецький століття тому відкрив в кав’ярні чи не перший платний публічний туалет міста. В правилах кав’ярні був пункт 14, який говорив що до бабці кльозетової (туалетової) має бути платне і чемне, без пропозицій. І у Львові “сходити до Едзя” стало синонімом сходити в туалет. Та якось письменник Кароль Макушинський прийме її за поважну даму і поцілує руку. Потім він робить це постійно.

Пивний живіт та коронування

2013 року в дворику площі Ринок, 18 з’явився пивний живіт. Він виринає з під землі і здалеку нагадує каналізаційний люк, що здувся. На ньому написано, що то пивний пуп України. Тут маємо подвійне трактування. Кажуть, що від пива росте пивний живіт, чи радше живіт для пива. Друге значення слова пуп, то центр. Згадаймо як Єрусалим називали пупом Землі. Пам’ятник з’явився як жартівлива реклама королівської пивоварні, що поруч. Також, біля живота ви можете коронуватися, бо зваблива молода пані тримає корону для всіх охочих.

Юрій Кульчицький в шахті

В копальні кави, в її підземеллі, що нагадує шахту де добувають каву ніби вугілля стоїть Юрій Кульчицький. Виходець з Галичини, який став героєм розвідником під час Віденської битви 1683 року. У Відні він відкрив кав’ярню “Під синьою пляшкою”, що зробила турецький напій – каву на популярний напій цієї європейської країни. Після цієї битви кава стала символом перемоги над турками. Кажуть, що він зажадав собі у винагороду 300 мішків кави, що були в турецькому обозі. Каву він подавав в турецькому посуді, та і сам вдягався як турок, пригадуючи цим, як він в подібному одязі пройшов через табір турок би передати рятівну вістку обложеним, що їм на допомогу йдуть армії союзників. Тож віденці зібралися з духом і протрималися ще до їх приходу.

Король Данило і Андрей Шептицький в Ратуші

Коли підніматися на вежу ратуші, то на одному з поверхів на вас чекатимуть бронзові погруддя короля Данила та Андрея Шептицького. Перший заснував Львів, а другий став символом українського Львова в міжвоєнні між Світовими війнами.

Фома Невіруючий

В дворику вірменської церкви є вмурований барельєф на якому воскреслий Ісус дозволяє апостолу Фомі запхати пальці в свою рану на грудях, би той пересвідчився, що Ісус точно живий. Бо той не впізнав його по воскресінню. Барельєф перенесено сюди з неіснуючої іншої вірменської церкви Львова

Святий Христофор

Покровитель мандрівників і монах з неймовірною долею. Але тут він є символом конкретної людини –– банкіра Христофора Августиновича, що офірував свої гроші на розбудову вірменської святині, що поруч. Про банкіра говорить таблиця вмурована в п’єдестал пам’ятника. І на ній є його герб.

Директори

В дворику ресторану “Mons Pius” є ціла галерея погрудь директорів “Mons Pius” коли той був банком. Все це славні вірмени Львова, що керували одним з найдавніших банків Львова, що проіснував три століття.

Наплічник

На подвір’ї географічного факультету з 2012 року є пам’ятник наплічнику, спорядженому і готовому до мандрування. Вивчення географії то нерідко мандри. Тож, можете і ви приміряти цей наплічник на себе, як на майбутнього мандрівника.

Відьма

В подвір’ї музею аптеки, що на Ринку є пам’ятник відьмі/ знахарці як символу народної медицини та аптекарського знання народу. Вона тримає змію, символ медицини.

Схожі записи

  • Перелік старих підземель які варто відвідати у Львові

    Старовинні будівлі у Львові – це не лише видима вулична частина, а й підземна. Однак не всі з них доступні. Втім є й такі, куди різні заклади запрошують погостювати і побачити склепіння та стіни, яким кількасот років…

  • Найгарніші вілли львівського Нового Світу

    Це вілла яку для себе збудував архітектор Юзеф Сосновський. Ажурна вежа з балконом надала схожості віллі з замками. Під балдахіном балкону недавно від реставрували фрески, які добре проглядаються з вулиці. Вхід сторожить лежачий добрий лев. У подвір’я веде дерев’яна бруківка. А ще в проїзді є маскарони які явно притягують асоціацію на сім’ю з бабці, діда та внучки. Зрештою, палац вартує ретельного огляду. Це одна зі знакових споруд Львова. А ще, син архітектора був найуспішнішим шпигуном Польщі. В Берліні він створив цілий гарем розвідувальниць.

  • Львівський Біг Бен

    Там тихоплинні години рахує годинник на вежі,

    В стуках постійних його зміни у часі звучать.

    Важіль годинника крутить усі коліщата зубчасті

    Й точно вимірює він час, що тікає кудись.

  • Попередниці Львівської ратуші

    Ратуша була символом міської волі, тому її ставили посередині міста, на центральній площі. І це цікаво, бо  в ті часи саме коли віра займала провідне місце здавалося б посередині міста мав би стояти величний собор. Отже, волю цінували дуже сильно.

    У Львові існувала ще одна особливість, центр міста був розділений на 4 частини, за віровизнанням. А саме були квартали юдеїв, православних візантійського обряду, вірмен, та католиків. І те що в центрі був не чийсь храм а ратуша, сприяло відчуттю рівності між громадянами різних віровизнань, хоча, при владі були саме католики.

  • Вежа бернардинів

    Вежі, вони обороняли, були акцентами в силуеті міста, не давали загубитися на вузьких середньовічних вуличках, служили тюрмами (наше тюрма від нім. Turm, вежа), кликали до молитви чи захисту фізичного. Зрештою, вони були і символами, особливо церковні.

  • Вілла гіпсових королів Львова

    Якщо інші палаци будувалися аристократією для хизування чи підтвердження свого статусу, то Юзефа Франц будує палац-рекламу. Власниця гіпсової фабрики, що продукувала гіпсові прикраси для будівництва, хотіла мати палац, як вивіску можливостей своїй фабрики. Тому, палац рясно прикрашений, навіть надміру, маскаронами, горельєфами, колонами, скульптурою.