Цікаві факти про Львів
Львів був найбільшим містом України. Це було в далекому XVI-XVII століттях. Тепер, місто офіційно є сьоме за величиною по кількості населення в Україні.
Цікаво про Львів, його архітектуру, історію, заклади.
Львів був найбільшим містом України. Це було в далекому XVI-XVII століттях. Тепер, місто офіційно є сьоме за величиною по кількості населення в Україні.
Історія площі Ринок у Львові: походження слова, будинки, скульптури, розваги на ній від Середніх віків до ХХ століття.
Найстаріший і найлегендарніший парк Львова носив за своє чотирьох столітнє життя стільки назв, що вже саме це робить його рекордсменом.
Довший час вважали, що то єдина скульптура сидячого Христа якщо не в Україні то точно у Львові. І дійсно такий сюжет рідкісний в нас. Та лише в нашому місті сидячих Ісусів виявилося декілька. Один з них на колишньому цвинтарі по вулиці Зеленій, ще один біля храму Пресвятого Серця Ісусового в Рясному.
Розвідник, це щось загадково привабливе. А чи ви знали, що ві Львові був свій Джеймс Бонд? І не перебільшення. Мова буде про найуспішнішого розвідника і ловеласа міжвоєнної Польщі Єжи Сосновського. Він, я к і Бонд вмів зачаровувати собою жінок, і саме завдяки цьому здобував всю потрібну документацію.
Ратуша була символом міської волі, тому її ставили посередині міста, на центральній площі. І це цікаво, бо в ті часи саме коли віра займала провідне місце здавалося б посередині міста мав би стояти величний собор. Отже, волю цінували дуже сильно.
У Львові існувала ще одна особливість, центр міста був розділений на 4 частини, за віровизнанням. А саме були квартали юдеїв, православних візантійського обряду, вірмен, та католиків. І те що в центрі був не чийсь храм а ратуша, сприяло відчуттю рівності між громадянами різних віровизнань, хоча, при владі були саме католики.
Львову пощастило. Ми точно знаємо як він виглядав чотири століття тому. І все завдяки цілому збігу оставин. Отож, з них і почнімо.
Старі дворики історичної забудови притягують увагу. Вони мисляться романтичними, незвичними, і такими, що приховали якусь незбагненну атмосферу. А все тому, що вони закриті від чужого ока, та у них при відкрита частина приватного життя. Часто, вони оповиті нитками спільних балконів, на яких сусіди зустрічають для неквапної розмови чи експресивних сварок, куди ж без них. А ще, вони суцільно оточені щільною забудовою. Інколи, настільки щільною, що нагадують колодязі. Інколи вони майже ширини колодязя. І тоді від них віє вогкістю та якоюсь моторошністю напівтемряви та прірви. Враження це ще й посилюють облупленні стіни, фарба яких давно втратила свої первісні барви. Може здатися, що ви не за лаштунками зовні привабливої львівської кам’яниці, а в суворому середньовічному замку, який пережив не одну облогу, і давно перестав турбуватися за свій вигляд і дбає лише про міцність.
Вуличка Галицька є однією з найдревніших вулиць міста. І що унікально яка вів тисячоліття не змінювала назву. Вперше під тією назвою вона згадується в далекому 1382 році.
Прогулянка нею не буде втомливою, проте дуже насиченою на враження. Її довжина всього 220 метри. А в середньовіччі вона була ще коротшою. Та саме через неї пролягав один з двох можливих шляхів виїзду-в’їзду до міста. Бо тоді Львів був опоясаний мурами, і мав лише дві брами (ворота) – Краківські та Галицькі. Вуличка вела від воріт до серця міста – площі Ринок.
Рекомендуємо інформацію про Чани Львів.