Львівський Моцарт та його таємне львівське кохання

Так, Львів мав свого Моцарта. Мова про сина прославленого Амадея Вольфганга.

Виступ в храмі Юра

1826 р. в львівській церкві Юра хор “Цецилія” створений ним виконав “Реквієм” його батька. Виступ був присвячений 35 річчю від смерті батька. Цікаво, що “Реквієм” це траурна заупокійна месса. Її замовив Моцарту-батьку невідомий в сірому плащі. І саме під час її написання Моцарт і помер. Таке містичне співпадіння породило багато легенд навколо його смерті. Сам Моцарт-син народився за п’ять місяців до смерті тата, майже в день коли татові замовили “Реквієм”.

Матір ліпить з нього батька

Матір пробує витворити з нього генія, схожого на чоловіка. Навіть додала до його імені ім’я чоловіка Вольфганг-Амадей. На його опублікованих творах він підписаний саме як “Вольфганг-Амадей Моцарт-син”. З трьохрічного віку його муштрують. Не дивлячись на брак грошей наймає йому найкращих столичних вчителів, серед яких вчитель Бетховена і сам Антоніо Сальєрі (вчив співу). В 11-ть років він опублікує власний твір. Дає концерти. Перший публічний виступ був самій віденській опері, коли йому було 14 років.

Причини переїзду в Галичину. 1808 р.

Та публіка швидко переситилася малим генієм і концерти не приносять прибутків. А тут ще матір зібралася заміж. Тож він їде працювати в далеку провінцію, в Галичину. Сюди його запросив граф Віктор Баворовський, для праці в своєму домі гувернером та вчителем музики. Отож, 17-річний Моцарт їде в Галичину. Але хтозна чи він сподівався, що пробуде тут маже 30 років. Перші 5 років він працює приватним вчителем в сільських маєтках Баворовських та Янішевських.

До Львова навідується лише зрідка. На своє 20-річчя дає сольний концерт власних творів у Львові. Через рік ще раз концертує тут. Якось побував на балу в Потоцьких. На зустрічі цісаревої Кароліни, королеви Обох Сицилій, заграв тут фортепіанний концерт.

Нарешті Львів

А 1813 року він перебирається жити у Львів. У місто де кипіло життя. Він оживає. Працює в родинах Сапєг, Потоцьких та Чарторийських. Пише свою найкращу музику. Організовує музичні салони. Листується з видавцями у Відні.

Знову до Львова

Саме у Львові він відчув в собі сили і навіть здійснить чотирьохрічне турне Європою (1818-1822). Виступи у 69 містах. Зокрема, в Москві, Житомирі, Києві, містах Данії, Прусії, Чехії, Італії, Швейцарії. Завершив його у Відні де прожив ще півтора роки.

Та чомусь знову повертається до Львова? До Львова, на який він нарікав за поганий клімат, абсолютну провінційність та навіть брак нотного паперу. По-першу у Відні провалився проект державної школи де він мав намір працювати. По-друге, причина таки мабуть в жінці. Це була графиня Жозефіна фон Бароні-Кавалькабо, жінка губернського радника. Чи то були взаємні почуття не знаємо, але вона:

• є співвласницею хору “Цецилія” і співає в ньому,
• закупляє для хору ноти, що коштували тоді не дешево,
• їй Моцарт присвятив ряд творів,
• заповів їй свою творчу спадщину та особисті речі батька, його брат теж заповість їй його особисті речі нашого Моцарта, він точно знав ким вона була для нього,
• жив в квартирах винайманих нею для нього (Площа Ринок, 11 та 30, на вул. Домініканській), а згодом в її особистому будинку по суч. вулиці Леся Курбаса.
• можливо тріумф Європою був теж для неї, аби вразити ще більше.
• викладав їй і її доні музику.

Бароні Кавалькабо то була італійська родина, відома своїми співаками та музикантами з XVII ст. Одна з найбагатших тоді у Львові.

Другий львівський період в нього надзвичайно плідний. Він і композитор і викладач, і соліст, музичний громадський діяч. Так він є творцем хору “Цицилія”. Кілька років був диригентом (капельмейстро) міського театру. Тут він, за власним визнанням позбувся тіні свого великого тата.

Проте є припущення, що турне таки надламало його. Він від нього очікував більшої слави. І що саме це призведе до розчарування в собі. Так, коли його вже під кінець життя попросять написати святкову кантату на відкриття монументу його батькові в Зальцбурзі, він відмовиться мотивуючи це тим, що ні таланту, ні вміння його для того не буде достатньо.

Нарешті Відень

Столицю він навідував чи не щороку, але переїде туди саме через Жозефіну. Яка їде туди за донею, що вийде заміж у Відень. Спочатку Моцарт навіть селиться в будинку Жозефіни, а потім житиме на одній з нею вулиці. Та в Австрії йому судилося прожити всього лиш 6 років. За три роки він згорить від раку шлунку. Графиня Жозефіна терміново навістить його на курорті в Карлсбадені перед смертю. Саме вона встановить пам’ятник на його могилі. Жозефіна переживе його на 16 років, хоч була молодшою на три роки. Львівському Моцарту судилося прожити 53 роки.

Ні він, ні його брат, єдині діти Вольфганга Моцарта, не залишили спадкоємців, і рід вигас. Поступово про нього забудуть. А ряд його творів видадуть приписавши Ференцу Лісту

Учні Моцарта

Доня Жозефіни, Юлія стає відомою піаністкою, та однією з перших жінок композиторок. Композиторкою стане і її онука. Ернст Пауер теж стане відомим композитором та почесним професором ряду європейських академій..

Українська тема

Серед його творів є кілька звернень до українського фольклору. Зокрема, на мотив до жартівливої пісні “У сусіда хата біла”. Дрібний промінчик, та все ж.

Музичне Товариство “Цецилія”

Діяльність товариства була виключно доброчинною, існувала лише за підтримки меценатів. До нього входило 45 учасників. Концерти хор дає в основному в церкві Юра. Головному храмі греко-католиків. Чому саме тут? Адже ця церква належала не панівним тоді у Львові полякам, а українцям, витиснутим на задвірки культурного життя? Сам хор не можна назвати другорядним. Бо йому акомпанує оркестр міського театру на чолі з видатним скрипалем Карлом Ліпінські! Саме тим який веде знамениті скрипкові дуелі з самим Ніколо Паганіні в П’яченці 1818 р. Наступного року по відзначенню річниці Моцарта-батька хор підготував програму на річницю Бетховена. Хор проіснує якихось три роки і розпадеться.