·

Ісус з каплиці Боїмів

Каплиця Боїмів чи не найоригінальніша пам’ятка архітектури львівської давнини. Створена як поховальна каплиця на головному львівському міському цвинтарі біля Латинської катедри, головного католицького храму Львова і Галичини. А тепер він ще й головний католицький храм України. Цвинтар тут проіснував чотири століття, і був місцем упокоєння львівської аристократії.

Серед численних надгробків постало 6-ть каплиць. І лише дві з них дожили до нашого часу. Каплиця Кампіанів стала  частиною катедрального храму. А каплиця Боїмів  стоїть неподалік від нього. Збудована в 1611-1615 роках, вона особливо виділялася своїм багатим скульптурним декором. Який її і врятував коли цвинтар ліквідували. Зовні, особливо пишно прикрашена стіна від вулиці Катедральної. А на куполі сидів Ісус під Хрестом. Для нашого регіону це досить незвичне зображення Ісуса, який очікує своїх мук в Гециманському саду. Під куполом латиною написана фраза з біблійного Плачу Ієремії: Гляньте і побачите, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій. Фразу часто перекладають як: перехожий зупинись і подумай чи твої страждання такі як мої.

Автор скульптури не відомий. Хоча знаємо, що над декорування каплиці працювали скульптори Гануш Шольц та Йоган Пфістер, обидва місцеві німці, що перебралися до Львова з Вроцлава.

Довший час вважали, що то єдина скульптура сидячого Христа якщо не в Україні то точно у Львові. І дійсно такий сюжет в нас є рідкісним. Та виявилося, що лише  в нашому місті сидячих Ісусів виявилося декілька. Один з них на колишньому цвинтарі по вулиці Зеленій. Ще один є біля храму Пресвятого Серця Ісусового в Рясному.

Рясне
Вул. Зелена

Ісус добре проглядався з площі Ринок і викликав постійне зацікавлення. За чотириста років скульптура безумовно зазнала пошкоджень, і от тепер її частково від реставрували, і на короткий час виставили для огляду в музеї.

З неймовірним трепетом ми прийшли поглянути на неї зблизька. Почуття переповнювали нас. Адже той символ старого Львова який досі був на поважній висоті опинився серед нас.

Опис процесу розмалювання скульптури за весь період її існування

Замовник каплиці-усипальниці, був дуже колоритною особою. Кажуть, що починав він як пірат на Дунаї. Згодом став секретарем короля Речі Посполитої Стефана Баторія. А потім осів у Львові та заснував патриціанський рід, який проіснував три покоління і подарував місту райців, війтів, бургомістрів та монахів.

Один з його внуків став вченим дослідником Китаю. Створив перший атлас Китаю. Довів, що Корея є півостровом. Його “Флора Китаю” дасть назву монографіям про рослини : Флори. Описав китайське вчення про пульс. Переклав Конфуція на латину та Катехизм на китайську мову. Чи не перший намалює правдивого африканського бегемота, а то його до нього зображали якимось міфічним страховиськом. Загинув він в джунглях Південного Китаю намагався проникнути в Китай ще раз. Для того, навіть плив з піратами.

Його прах не упокоївся в родинній каплиці, та ми його вимушені згадати як найяскравішого представника славної  львівської родини Боїмів. Зрештою, коли наприкінці XVIII ст. ліквідували цвинтар, то всі поховані Боїми теж змушені були покинути свою усипальницю. Їх так і не відоме де перепоховані. А каплиця, їх дарунок наступним поколінням львів’ян і досі є окрасою міста. Сидячий Ісус, сподіваємось і надалі споглядатиме з неї на нас і нагадуватиме за свою жертву заради спасіння людства. І його споглядання робитиме нас трішки людянішими і гідними його жертви.

Хоч Боїмів новий час вигнав з їх усипальні. Проте, іронія долі, каплиця й надалі прислужилася померлим, бо в ХІХ та на початку ХХ століття вона використовувалася для похоронних обрядів.

При можливості огляньте внутрішнє убранство каплиці. Тепер вона є музеєм. Її оригінальний вівтар зі “Старозавітною паскою”, та “Молінням Христа о чаші”, це щось неймовірне. І саме в ній чи не вперше зображено у Львові в храмі чорта. Правда, не з рогами, а у вигляді тварини схожої на пса, що на Таємній вечері спокушає Іуду Іскаріота, сидячи під його стільцем. Через це зображення були складнощі з освяченням каплиці. Львівський єпископ Ян Анджей Порохницький ніби спочатку відмовився то робити через присутність того зображення.

Саме в інтер’єрі ви можете побачити всіх членів трьох поколінь Боїмів, що колись були тут поховані. Їх зображено на рельєфі довкола Пієти (Матері Божої, що тримає на колінах мертвого Христа). Щоб розмістити всіх членів родини довелося нові покоління робити чимраз меншими.

Схожі записи

  • Як у Львові йшли в монастир аристократи

    Мова про одну з найвпливовіших жінок польського королівства Теофілію Вишневецьку з Лєщинських, споріднену з королями та гетьманами. На той час їй було вже 73 роки. Чоловік помер 12 років тому. Три доні вдало вийдуть заміж. Так Урсула стане дружиною гетьмана литовського Михайла Радзивіла прозваного Рибонькою, одного з найбагатших магнатів Речі Посполитої. Отож, пора було і подумати про свою вічну душу.

    Та її облечини (постриг) 11 лютого 1753 року перетворилися на загальноміську забаву, що нагадувала швидше весілля чи хрестини і навіть перевищала попередні свята, що були до того у Львові. Та й вона, за традицією тодішніх аристократів йшла в монастир який фактично і  перебудувала. Хоч не вона була його засновницею, проте профінансувала побудову його храму та дзвіниці.

  • Стрийський парк – найвеличніший парк Львова

    Парк створив легендарний львівський парковий майстер та інженер міських плантацій Арнольд Рерінг. Він заклав його у 1879 році на місці ярів та Стрийського цвинтаря, закритого за півстоліття до цього. Рерінг висадив в парку майже 40 тисяч дерев. Серед них навіть було дерево, яке дожило як вид з часів динозаврів. А 1887 року нижню алею прикрасив пам’ятник Яну Кілінському, герою польської революції очоленої Тадеушем Костюшком, генералом і соратником Джорджа Вашингтона. Так, Костюшко був одним з творців США. З появою цього пам’ятника парк назвали на честь Кілінського. Згодом назва Стрийський таки перемогла.

  • Львівський палац Потоцьких. Непростої долі палац

    Наприкінці століття, Альфред ІІ вирішує створити новий, пишніший палац, а головне, що би він нагадував таку любу йому Францію. Проект нового палацу він купляє у французького архітектора Луї Альфонса Рене Доверньє. Це мав бути палац в стилі бароко часів Людовіка XIV. Прототипом послужив королівський Люксембургський палац. Альфред так любив Францію, що навіть помре в Парижі.

  • Історичний центр Львова

    Львів вважається одним з найпопулярніших центрів України. І це не дивно, оскільки місто дійсно багате на визначні місця та пам’ятки. У цій статті ми поговоримо детальніше про історичний центр Львова та про те, що можна тут побачити. Тож якщо ви плануєте провести вікенд у місті Лева та не пропустити жодної цікавинки, швиденько беріть листочок та записуйте 🙂

  • Палац розвідника, або львівський Джеймс Бонд

    Розвідник, це щось загадково привабливе. А чи ви знали, що ві Львові був свій Джеймс Бонд? І не перебільшення. Мова буде про найуспішнішого розвідника і ловеласа міжвоєнної Польщі Єжи Сосновського. Він, я к і Бонд вмів зачаровувати собою жінок, і саме завдяки цьому здобував всю потрібну документацію.

  • Фасад львівської опери

    Наприкінці ХІХ сторіччя Львів був центром королівства Галичини та Володимирії з Великим князівством Краківським і князівствами Освенцима й Затору в складі Австрійської імперії. І як великий регіональний центр Європи, він мріяв про величний театр. Зрештою, такий було збудовано за неповних три роки (1897-1900 рр.). І назву він отримав відповідну – Великий міський театр.