цікаві факти про Львівську Політехніку
·

Львівська політехніка як туристична перлина

Львів був і є містом університетів. Вишів тут з десяток. Найбільшим є Львівська політехніка. От про неї ми з вами і поговоримо. Цей університет буде зручно оглянути, бо він є неподалік центру та вокзалу. Зрештою, політехніка то насправді ціле містечко, яке ще має свої колонії-кампуси. Але ми поведемо мову про головний корпус. Найстаріший і найцікавіший. Тут варто оглянути відразу кілька місць:

  • Залізобетонний місток,
  • Актову залу,
  • Стару бібліотеку,
  • Обсерваторію.

Міст Тульє

Отже, місток. Це пам’ятка з будівельної виставки, яка тут проходила 1892 року. Цей міст мав доводити, що новий матеріал, є не лише міцним і надійним, а й може витримувати критичні навантаження не маючи випробуваної тисячолітньої арки. Немає і перил, би ніхто не думав, що вони укріпляють цю неправильну арку. Яка, якщо б була з цегли чи каменю, а не залізобетону, то давно би розпалася. Би остаточно переконатися в надійности, на нього встановили мішків з піском не просто багато, а у висоту з самим головним корпусом політехніки. Авторство мостика приписують викладачу політехніки мостобудівнику Максимільяну Тульє. Під містком проходять під час посвяти в першокурсники. Але ніхто не забороняє пройти всім бажаючим, чи під ним, чи по ньому. То ж скористайтесь.

Актова зала

Запроектована, як і все в головному корпусі політехніки, Юліаном Захарієвичем, а втілена в життя Іваном Долинським. Її стеля одна з най унікальніших у Львові, має касетони з добірною різьбою та керамічними розетами з позолотою. Якщо того не знати, то виглядає, що і вони дерев’яні. А верхній ряд стін прикрашають 11 картин під назвою “Тріумф прогресу”. Картини є поміж подвійних скульптур, які повторюються. Полотна створені за ескізами тоді найвідомішого художника Галичини Яна Матейка, відомого за своїми грандіозними полотнами про головні події польської історії.

Чотири роки вони малювалися учнями Краківської академії мистецтв. Їх розміри 2.30 на 3 м. Картини алегоричні. І щоб їх добре розуміли мистецтвознавець Гошковський ще за життя автора, Матейка, написав до них розлоге пояснення. На його основі я вибудував логічне трактування всіх полотен як єдиного цілого. Ось вашій увазі моє пояснення.

Символіка актової зали

Три полотна показують технічні досягнення людства к от “Винахід телеграфу”, “Винахід залізниці” та “Суецький канал”. Телеграф зображено як блискавку між руками двох жінок, що розділені водою. Америка – на скелі, а Європа на бику. Це відносить нас до античної легенди про викрадення принцеси Європи Зевсом в образі бика. Суецький канал то рукостискання негра і білого чоловіка, Африки та Азії, посеред бурхливих хвиль на фоні сфінкса, пірамід та верблюда. Залізниця то сім’я. Він обіймає її. А їхнє дитя тягне батьків на візку по колії. Він то вогонь, вона – вода. А дитя – пара, що була головною рушійною силою тодішніх паротягів.

Розвиток людства то і розвиток мистецтв та науки: “Поезія, музика, історія”, “Скульптура, малярство, архітектура”. А рушійною силою вперед є Натхнення. Воно зображено на двох полотнах: “Свята Трійця” і “Боже натхнення”. На першій головним персонажем є юнак з вогником на чолі, поміж Ісусом та Богом-Отцем. Це Святий Дух.

Ще одне Натхнення у вигляді крилатої жінки з лампою та Книгою Одкровення, де записана істина: “Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог”. Вона надихає літнього чоловіка теж з книгою, що прагне пізнати Світ.

Пізнання потребує підтримки Добра. На картині “Віра, Надія Любов” людський геній тримає на руках Землю. Він є володарем планети. Його надихає Надія та Любов. А от Віра дещо осторонь, але готова прийти на поміч. З зліва рівновагу світу готові порушити сім злих сил: Пиха, Неохайність, Лінь, Гнів, Жадібність, Ненажерливість та Заздрість з дзеркалом.

Тема продовжується і у “Вадах людства”. Піком Зла є “Тріумф Сатани”. На фоні пожеж гордо крокує по трупах цар зла, його нога на голові мертвого. Довкола мертві діти. Та його перемога неповна. Жінка жива, і шукає пульс на руці дитини. Отже, є надія, що майбутнє ще можливе. І нарешті, “Матір Божа втішає вірних”, до якої горнуться добрі і грішні. Навіть, сам Сатана кладе свою голову під її ноги.

Стара бібліотека

Університет тепер має кілька великих бібліотек. Але мова про першу бібліотеку, яка займає лише один зал. Її унікальність полягає саме в двоповерховій шафі. Цікаво, що її прикрашають голівки портретно схожі на її творця скульптора Леонарда Марконі, та творця зали архітектора Юліана Захарієвича.

Обсерваторія

Це друга в історії міста обсерваторія. Перша була неподалік сучасного пам’ятника Шевченку, і належала єзуїтському колегіуму.

Обсерваторія політехніки має унікальну особливість – її головні інструменти стояли на двох залізобетонних стовпах висотою 30 м., що ізольовані від стін будівлі. Вони стоять окремо, і вибудувані від самого фундаменту. Один призначався для екваторіального кола, другий для рефрактора з паралактичним монтуванням

В обсерваторії була метеорологічна і сейсмічна станції. В 1950-х роках обсерваторія спостерігала за штучними супутника Землі, на замовлення військових.

В ній досі зберігається цісарський дарунок – глобус, який імператор подарував в час своїх відвідин нововідкритого корпусу в 1880 році.

Саме наявність обсерваторії зумовила появу найстарішої геодезичної кафедри в Україні. Створена 1871 р. як кафедра вищої геодезії та астрономії.

Схожі записи

  • Львів мав свій сорочинський ярмарок

    Ярмарок мав свого могутнього покровителя, самого святого Юра, що мужньо вбивав дракона. Його скульптура, що стояла на аттику храму Святого Юра проглядалася з кожного закутка ярмарку і давала відчуття захисту та небесного заступництва. Але він спустився до простої людини, і став жаданий особливо дітками бо перетворився на смаколик медівник (пряник) названим юрашком. Його продавали в наметі славного цукерника (кондитера) Левицького. Його випікали для цих ярмарків львівські господині… “Газета Львівська” писала, що випікання печива сягло високого рівня. Мигдальні, цитринові, помаранчеві, кавові, ванільні, базельські, нюрнбергські, макаронні, гомеопатичні, перчені, цинамонові, алопатичні. Назви деяких з них нагадують аптеку. Кожен дорослий вважав за обов’язок купити своїм дітям того юрашка.

  • Львівський палац Потоцьких. Непростої долі палац

    Наприкінці століття, Альфред ІІ вирішує створити новий, пишніший палац, а головне, що би він нагадував таку любу йому Францію. Проект нового палацу він купляє у французького архітектора Луї Альфонса Рене Доверньє. Це мав бути палац в стилі бароко часів Людовіка XIV. Прототипом послужив королівський Люксембургський палац. Альфред так любив Францію, що навіть помре в Парижі.

  • П’ятизіркові перехрестя Львова, містика чи логічна потреба

    Саме серед цих районів і виникли дивні, тепер незручні, п’ятизіркові перехрестя. Всього їх тут налічується чотири. Прихильники містики та теорії змов можуть почати вибудовувати свої теорії. І напевне згадають про масонські впливи. Без сумніву, архітектори тієї доби зазвичай були масонами. Не таємниця, що масони називали Творця Всесвіту Великим Архітектором, і саме архітектурі відводили провідну роль для розуміння таємниць світобудови і розвитку людського дужу, що з кожною епохою долав поступ до нових висот і потребував нових підходів і містобудуванні.

  • Львівські дворики

    Старі дворики історичної забудови притягують увагу. Вони мисляться романтичними, незвичними, і такими, що приховали якусь незбагненну атмосферу. А все тому, що вони закриті від чужого ока, та у них при відкрита частина приватного життя. Часто, вони оповиті нитками спільних балконів, на яких сусіди зустрічають для неквапної розмови чи експресивних сварок, куди ж без них. А ще, вони суцільно оточені щільною забудовою. Інколи, настільки щільною, що нагадують колодязі. Інколи вони майже ширини колодязя. І тоді від них віє вогкістю та якоюсь моторошністю напівтемряви та прірви. Враження це ще й посилюють облупленні стіни, фарба яких давно втратила свої первісні барви. Може здатися, що ви не за лаштунками зовні привабливої львівської кам’яниці, а в суворому середньовічному замку, який пережив не одну облогу, і давно перестав турбуватися за свій вигляд і дбає лише про міцність.

  • Юльєтка – куточок Англії ві Львові

    Архітектор, що за свою працю отримав шляхетство з додатком до прізвища Львігруд (Львівгород). Перелік його шедеврів займе не одну сторінку. Його творінням зокрема є головний і хімічний корпуси політехніки, Галицька ощадна каса, монастир францисканок на Лисенка. Він є творцем Кастелівки – віллового району, що мав стати містом-садом, де особисто спроектував десяток вілл.

  • Рудольф Вайгль, львів’янин, що врятував людство від висипного тифу

    Сьогодні мова буде про великого рятівника, і взагалі, про велику людину, він любив людство і ризикував собою заради нього. На полях Першої світової війни, він познайомився з ворогом, з яким боротиметься чи не все життя. І таки віднайде зброю, яка його подолає. Ворога настільки маленького, що постраждалі не бачили його, та страждали і часто гинули від його дій. Мова йде про висипний тиф. Особливо пошесть наступала у часи воєнних лихоліть, коли гігієна відступає.