цікаві факти про Львівську Політехніку
·

Львівська політехніка як туристична перлина

Львів був і є містом університетів. Вишів тут з десяток. Найбільшим є Львівська політехніка. От про неї ми з вами і поговоримо. Цей університет буде зручно оглянути, бо він є неподалік центру та вокзалу. Зрештою, політехніка то насправді ціле містечко, яке ще має свої колонії-кампуси. Але ми поведемо мову про головний корпус. Найстаріший і найцікавіший. Тут варто оглянути відразу кілька місць:

  • Залізобетонний місток,
  • Актову залу,
  • Стару бібліотеку,
  • Обсерваторію.

Міст Тульє

Отже, місток. Це пам’ятка з будівельної виставки, яка тут проходила 1892 року. Цей міст мав доводити, що новий матеріал, є не лише міцним і надійним, а й може витримувати критичні навантаження не маючи випробуваної тисячолітньої арки. Немає і перил, би ніхто не думав, що вони укріпляють цю неправильну арку. Яка, якщо б була з цегли чи каменю, а не залізобетону, то давно би розпалася. Би остаточно переконатися в надійности, на нього встановили мішків з піском не просто багато, а у висоту з самим головним корпусом політехніки. Авторство мостика приписують викладачу політехніки мостобудівнику Максимільяну Тульє. Під містком проходять під час посвяти в першокурсники. Але ніхто не забороняє пройти всім бажаючим, чи під ним, чи по ньому. То ж скористайтесь.

Актова зала

Запроектована, як і все в головному корпусі політехніки, Юліаном Захарієвичем, а втілена в життя Іваном Долинським. Її стеля одна з най унікальніших у Львові, має касетони з добірною різьбою та керамічними розетами з позолотою. Якщо того не знати, то виглядає, що і вони дерев’яні. А верхній ряд стін прикрашають 11 картин під назвою “Тріумф прогресу”. Картини є поміж подвійних скульптур, які повторюються. Полотна створені за ескізами тоді найвідомішого художника Галичини Яна Матейка, відомого за своїми грандіозними полотнами про головні події польської історії.

Чотири роки вони малювалися учнями Краківської академії мистецтв. Їх розміри 2.30 на 3 м. Картини алегоричні. І щоб їх добре розуміли мистецтвознавець Гошковський ще за життя автора, Матейка, написав до них розлоге пояснення. На його основі я вибудував логічне трактування всіх полотен як єдиного цілого. Ось вашій увазі моє пояснення.

Символіка актової зали

Три полотна показують технічні досягнення людства к от “Винахід телеграфу”, “Винахід залізниці” та “Суецький канал”. Телеграф зображено як блискавку між руками двох жінок, що розділені водою. Америка – на скелі, а Європа на бику. Це відносить нас до античної легенди про викрадення принцеси Європи Зевсом в образі бика. Суецький канал то рукостискання негра і білого чоловіка, Африки та Азії, посеред бурхливих хвиль на фоні сфінкса, пірамід та верблюда. Залізниця то сім’я. Він обіймає її. А їхнє дитя тягне батьків на візку по колії. Він то вогонь, вона – вода. А дитя – пара, що була головною рушійною силою тодішніх паротягів.

Розвиток людства то і розвиток мистецтв та науки: “Поезія, музика, історія”, “Скульптура, малярство, архітектура”. А рушійною силою вперед є Натхнення. Воно зображено на двох полотнах: “Свята Трійця” і “Боже натхнення”. На першій головним персонажем є юнак з вогником на чолі, поміж Ісусом та Богом-Отцем. Це Святий Дух.

Ще одне Натхнення у вигляді крилатої жінки з лампою та Книгою Одкровення, де записана істина: “Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог”. Вона надихає літнього чоловіка теж з книгою, що прагне пізнати Світ.

Пізнання потребує підтримки Добра. На картині “Віра, Надія Любов” людський геній тримає на руках Землю. Він є володарем планети. Його надихає Надія та Любов. А от Віра дещо осторонь, але готова прийти на поміч. З зліва рівновагу світу готові порушити сім злих сил: Пиха, Неохайність, Лінь, Гнів, Жадібність, Ненажерливість та Заздрість з дзеркалом.

Тема продовжується і у “Вадах людства”. Піком Зла є “Тріумф Сатани”. На фоні пожеж гордо крокує по трупах цар зла, його нога на голові мертвого. Довкола мертві діти. Та його перемога неповна. Жінка жива, і шукає пульс на руці дитини. Отже, є надія, що майбутнє ще можливе. І нарешті, “Матір Божа втішає вірних”, до якої горнуться добрі і грішні. Навіть, сам Сатана кладе свою голову під її ноги.

Стара бібліотека

Університет тепер має кілька великих бібліотек. Але мова про першу бібліотеку, яка займає лише один зал. Її унікальність полягає саме в двоповерховій шафі. Цікаво, що її прикрашають голівки портретно схожі на її творця скульптора Леонарда Марконі, та творця зали архітектора Юліана Захарієвича.

Обсерваторія

Це друга в історії міста обсерваторія. Перша була неподалік сучасного пам’ятника Шевченку, і належала єзуїтському колегіуму.

Обсерваторія політехніки має унікальну особливість – її головні інструменти стояли на двох залізобетонних стовпах висотою 30 м., що ізольовані від стін будівлі. Вони стоять окремо, і вибудувані від самого фундаменту. Один призначався для екваторіального кола, другий для рефрактора з паралактичним монтуванням

В обсерваторії була метеорологічна і сейсмічна станції. В 1950-х роках обсерваторія спостерігала за штучними супутника Землі, на замовлення військових.

В ній досі зберігається цісарський дарунок – глобус, який імператор подарував в час своїх відвідин нововідкритого корпусу в 1880 році.

Саме наявність обсерваторії зумовила появу найстарішої геодезичної кафедри в Україні. Створена 1871 р. як кафедра вищої геодезії та астрономії.

Схожі записи

  • Дві італійки на троні. Бона Сфорца

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас, то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. До того ж Бона стала єдиною італійкою на троні Центрально-Східної Європи! Тут ми розглянемо лише діяльність Бони.

  • Вілли Львова. Кастелівка

    Наприкінці ХІХ століття двоє львів’ян вирішили купити пустки на південь сучасної вулиці Бандери, би створити там затишний район вілл з садочками. Ідею вони перейняли в Англії. Загалом вони планували збудувати тут 64 вілли.
    Кожна вілла планувалася цілим рядом майстрів. Крім архітектора працювали скульптори, керамісти, ковалі, ландшафтні архітектори. Тут вперше ві, Львові з ланшафтом не боряться, а він стає головним і диктує свої умови. Часто саме рослини впливають на декор будівлі. А які тут паркани, справжнє мереживо.

  • Святий Юрій – покровитель міста Львова

    Св. Юрій не просто відомий а над популярний святий. Причина такої над популярності криється  в середньовіччі. Епосі лицарів. Саме вони його обрали за свого небесного покровителя тому, що він на той час був єдиним лицарем, який досяг святості. А завдяки лицарям Юрій отримує під опіку міста і , навіть, цілі держави, як от Англію. У Львові він теж завдячує своєю популярністю лицарям, а саме князям. Князь Лев будує для свого вуйка (дядька) Василька храм св. Юра.

  • Вілла гіпсових королів Львова

    Якщо інші палаци будувалися аристократією для хизування чи підтвердження свого статусу, то Юзефа Франц будує палац-рекламу. Власниця гіпсової фабрики, що продукувала гіпсові прикраси для будівництва, хотіла мати палац, як вивіску можливостей своїй фабрики. Тому, палац рясно прикрашений, навіть надміру, маскаронами, горельєфами, колонами, скульптурою.

  • Палац розвідника, або львівський Джеймс Бонд

    Розвідник, це щось загадково привабливе. А чи ви знали, що ві Львові був свій Джеймс Бонд? І не перебільшення. Мова буде про найуспішнішого розвідника і ловеласа міжвоєнної Польщі Єжи Сосновського. Він, я к і Бонд вмів зачаровувати собою жінок, і саме завдяки цьому здобував всю потрібну документацію.

  • Вілла художника як корабель

    На Святоюській площі, крім собору святого Юра, що панує тут над простором, зовсім не губиться значно скромніша споруда – вілла Яна Стики. Її фасади з червоної цегли, високий черепичний дах, а головне надвелике гострокутне вікно, приваблюють. В ній явно є якась загадка. Навіщо таке вікно? І чому акцент архітектор зробив саме на ньому? Все пояснює те для кого вона будувалася. А був то художник Ян Стика. Над одним з входів недарма бачимо щит з трьома щитами в ньому, це знак малярського цеху древнього Львова.