·

Скарби львівської старої ратуші

Скарби Львова в ратуші зазвичай зберігалися в особливій кімнаті – скарбниці, що прилягала до зали засідань.

Стара ратуша

Вольності

Головним скарбом ратуші було не золото, а документи, а саме привілеї міста. Бо завдяки ним Львів міг навіть після лихоліть легко відновити свої багатства. Це були привілеї про міську автономію. Львів навіть називав себе республікою , а міську раду – сенатом, а депутатів – сенаторами. Ці привілеї зачитували щороку 22 лютого, в день виборів. Їх зберігали в скрині, що мала багато відділень.

Килими

Як не дивно, ціним скарбом була поважна збірка східних, індійських та перських килимів. Їх дарували щороку тлумачі, зазвичай 1-2. Це було виміром їх таланту. Тлумач то перекладач,який відігравав значну роль у міській торгівлі. Він був посередником між купцями чужинцями. За міськими  законами не львівські купці на ярмарку не могли безпосередньо торгувати між собою, тільки за посередництвом міського тлумача/ перекладача. Він слідкував би дотримувалися цін затверджених Радою, та, фактично виконував функції спецслужби. Зазвичай, тлумачами були львівські вірмени.Килими безслідно зникли після здобуття Львова шведськи королем Карлом ХІІІ, за 5 років до доленосної Полтавської битви.

Перський килим, для наглядности. Які були саме в ратуші не відомо.

Королівські та царські корони в ратуші

Як не дивно, але час від часу у міській скарбниці зберігалися королівські регалії. Так було 1574 року. А ось 1614 року до Львова повернулася полька армія, що перед тим захопила Москву. Серед іншого, вони привезли до міста царську корону. Та вона не довго зберігалася в ратуші, бо війську не заплатили і воно збунтувалося. І щоб їм заплати, з корони виколупали коштовні камені, а корону розрізали та переплавили. Проте корона фактично повернулася до Льова. Бо вояки швидко витратили отримані кошти у Львівських шинках.

Схожі записи

  • Львів стародавній (Самостійні екскурсії)

    На перетині вулиці Гонти і площі Осмомисла, там де починається вулиця Богдана Хмельницького, на невеликому узвишші стоїть костел Марії Сніжної (вулиця…

  • Дві італійки на троні. Катерина Медічі

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. Тут розглянемо діяльність Катерини Медічі.

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.

  • Історичний центр Львова

    Львів вважається одним з найпопулярніших центрів України. І це не дивно, оскільки місто дійсно багате на визначні місця та пам’ятки. У цій статті ми поговоримо детальніше про історичний центр Львова та про те, що можна тут побачити. Тож якщо ви плануєте провести вікенд у місті Лева та не пропустити жодної цікавинки, швиденько беріть листочок та записуйте 🙂

  • Скільки років Львову, і хто його засновник?

    На питання чи знаєте ви коли засноване ваше місто, багато хто впевнено відповідає, що знає, і навіть називає якийсь рік. Але насправді, крім зовсім нових міст, ми зазвичай не знаємо жодної дати заснування. А те, що знаємо, то є перша згадка про поселення. Перша згадка, а не заснування! Чомусь розуміння в різності цих термінів затирається. Отож, ми не знаємо дати заснування Львова. Але знаємо коли Львів вперше згадується в письмових джерелах.