Львівський палац Потоцьких
·

Львівський палац Потоцьких. Непростої долі палац

Куточок Франції у серці Львова

Це вже другий палац Потоцьких на цьому місці. Спочатку, Потоцькі мешкали в палаці на сучасній площі Галицькій, а потім перебралися сюди. Їх перший палац, тут на Коперника, був двоповерховим, створений в модному тоді класичному стилі. А ще, він був оточений пишним парком. Сучасний  палац, на жаль затиснений забудовою, яка виходить на нього не найкращими своїми сторонами.

Та наприкінці століття, Альфред ІІ вирішує створити новий, пишніший палац, а головне, що би він нагадував таку любу йому Францію. Проект нового палацу він купляє у французького архітектора Луї Альфонса Рене Доверньє. Це мав бути палац в стилі бароко часів Людовіка XIV. Прототипом послужив королівський Люксембургський палац. Альфред так любив Францію, що навіть помре в Парижі.

Палац потоцьких угорі і Люксембурзький палац в низу

Але палац будуватися не хотів. Альфред вже розібрав свій старий палац, та 10 років чекав на дозвіл для побудови нового. Загадаймо, в той час він був членом верхньої палати імперського парламенту і навіть встиг побувати міністром сільського господарства. А за свою багаторічну політичну кар’єру він встиг побувати і намісником Галичини, і прем’єром. А депутатом місцевого галицького парламенту він був 63рр.,  і був би напевно і далі, якби цю діяльність не перервала його смерть. Отож, така поважна і впливова людина в імперії так довго і терпеливо очікує на побудову своєї резиденції у Львові. Цікаво

Граф Альфред ІІ Юзеф Потоцьких

По отриманню дозволу палац побудують блискавично, лиш за два роки. Але Альфред вже його не побачить, бо помре за 1 рік до його завершення. Власником палацу стає його син Роман. Саме його ініціали на ворота палацу

Трагічне кохання молодого графа

Ще до побудови палацу, Роман пережив головну трагедію свого життя. Через 4 місяці по одруженню помирає його дружина, Ізабела, або як її всі називали – Ізабельця. Молода красуня вміла приємно зачаровувати всіх, хто з нею знайомився. А її волосся, до колін, то було щось. І хоч згодом, він знову одружиться, та все життя носитиме її фото. А перед смертю, в марені покличе саме її. Таки то було кохання всього його життя. І що це є так, свідчить зрілий вік Романа, коли він одружувався з Ізабельцею, тоді йому вже було 30 років, а їй лиш 18-ть.

Звела молодих його мати. Цікаво, що наречена була його троюрідною сестрою, і на шлюб довелося отримувати дозвіл від папського нунція у Відні. На її похорон, Потоцькі запросять 200 священників та 4 єпископи…

Діти власників палацу

Доня Альфреда, теж відома романтичним поривом. Але то був порив не її, а самого принца-спадкоємця Рудольфа. Би принц не наробив дурниць, Климентину, а саме так її вали, швидко видають заміж.

Климентина Тишкевич

Син Романа, Альфред ІІІ, жив в Європі, і робив постійні спроби продати палац, здавав його в оренду. Саме він в час німецької окупації зумів вивезти з палацу цінності в Швейцарію та Південну Америку.

Біди палацу Потоцьких в ХХ ст.

Та повернімося до долі самого палацу, який так довго не хотів збудуватися. Отже, Роман його щасливий власник. Перша Світова не зашкодить палацу. А от польська перемога, точніше її святкування, ледь не знищить його. Польська влада вирішила дуже гучно відсвяткувати річницю взяття Львова від ЗУНР. Вона провела перший в історії міста авіа шоу. Єдиним повноцінним льотним підрозділом польського війська була ескадрилья американців на чолі з Меєром Купером, який згодом прославиться як творець першого фільму про Кінг Конга. В найдосвідченішого пілота Едмунда Грейвса літак зламався. Не витримав його бажання вразити публіку. І Едвард центру міста летів в безлюдніше місце. Описує великі круги. Та до Цитаделі не долетів і впав саме на палац Потоцьких. Від вибуху пальних баків палац загорівся. Пожежні прибули лише за пів години та верхні поверхи таки згоріли. Роман довго судився містом. Отримав компенсацію, і лиш на 1931 рік палац відремонтували.

Наступне ушкодження палац отримав вже не з повітря. Удар завдали з під землі. Наприкінці 1980-х у Львові почали будувати підземний трамвай. За палацом вирили 80-метрову шахту для прокладання тунелів. А в палаці з’явилися сороко сантиметрові тріщини. Хтось пожартував, що в усьому винен ЗАКС, бо тут одночасно реєстрували і приємне і смерті, от стіни і не витримали. Від того часу біля палацу залишилася будівля з селікатної цегли.

Сучасність палацу Потоцьких

З 2001 року палац Потоцьких стає частиною музею Галереї мистецтв. Знову наповнився цінними картинами і меблями. І зажив, як мав би жити кожен порядний палац. Побажаємо йому нарешті спокійнішої долі.

Та на останок згадаємо, що палац Потоцьких мав всі шанси стати палацом президента України. Таку думку виловили в 1999 році, коли у Львові проходив саміт президентів Східної Європи.

Схожі записи

  • Міні пам’ятники Львова

    Міні пам’ятники, це цікаво. Бо змушує вас бути уважними би їх знайти. Вполювати. І відчути радість від своєї удачі. Гарного вам пошуку. А стаття допоможе зрозуміти їх символізм. Також, вони допоможуть вам краще пізнати історію міста таким незвичним шляхом.

  • Диявол у боротьбі з львів’янином

    Мова буде не про містичні сили, а про сваволю шляхти. Про час коли відбувалися справжні війни між сусідами в ході яких палили замки. Ба, навіть штурмували великі міста. Станіслав Стадницький здобув собі особливу славу, що його навіть прозвали ланцутським дияволом, від назви його основного замку. Зі Львовом його пов’язують два епізоди. Боротьба з львівським мільйонером Костянтином Корняктом. А ще він двічі штурмував Львів.

  • Екскурсія львівською вулицею Чупринки

    Пропонуємо вам прогулянку вулицею Чупринки. Колишні її назви Кшижова, тобто Хрестова, Потоцького, Пушкіна. Назвемо лише ті будівлі, які на…

  • Скарби львівської старої ратуші

    Головним скарбом ратуші було не золото, а документи, а саме привілеї міста. Бо завдяки ним Львів міг навіть після лихоліть легко відновити свої багатства. Це були привілеї про міську автономію. Львів навіть називав себе республікою , а міську раду – сенатом, а депутатів – сенаторами. Ці привілеї зачитували щороку 22 лютого, в день виборів. Їх зберігали в скрині, що мала багато відділень.

  • Львівські дворики

    Старі дворики історичної забудови притягують увагу. Вони мисляться романтичними, незвичними, і такими, що приховали якусь незбагненну атмосферу. А все тому, що вони закриті від чужого ока, та у них при відкрита частина приватного життя. Часто, вони оповиті нитками спільних балконів, на яких сусіди зустрічають для неквапної розмови чи експресивних сварок, куди ж без них. А ще, вони суцільно оточені щільною забудовою. Інколи, настільки щільною, що нагадують колодязі. Інколи вони майже ширини колодязя. І тоді від них віє вогкістю та якоюсь моторошністю напівтемряви та прірви. Враження це ще й посилюють облупленні стіни, фарба яких давно втратила свої первісні барви. Може здатися, що ви не за лаштунками зовні привабливої львівської кам’яниці, а в суворому середньовічному замку, який пережив не одну облогу, і давно перестав турбуватися за свій вигляд і дбає лише про міцність.

  • Знесіння: справжній ліс у центрі Львова

    Дивовижно, але це майже так. В центрі Львова можна віднайти великий ліс, названий ландшафтним парком. Як йому вдалося вціліти і не бути забудованим? Вся справа у складному ландшафті, який дотепер оминали будівничі. Колись тут діяли каменоломні та кар’єри. Один з кар’єрів, найбільший, утворений навіть порівняно недавно, у радянські часи. З нього брали пісок для склозаводу, що був неподалік. Зручно і економно. Тепер це величезний амфітеатр, що стрімко заростає деревами.