·

Найгарніші вілли львівського Нового Світу

Венеційський замок

Вулиця Чупринка, 50, 52. Це вілла яку для себе збудував архітектор Юзеф Сосновський. Ажурна вежа з балконом надала схожості віллі з замками. Під балдахіном балкону недавно від реставрували фрески, які добре проглядаються з вулиці. Вхід сторожить лежачий добрий лев. У подвір’я веде дерев’яна бруківка. А ще в проїзді є маскарони які явно притягують асоціацію на сім’ю з бабці, діда та внучки. Зрештою, палац вартує ретельного огляду. Це одна зі знакових споруд Львова. А ще, син архітектора був найуспішнішим шпигуном Польщі. В Берліні він створив цілий гарем розвідувальниць.

Замок на Коновальця

Під номером 100 на васчекає романтичний англійський замок з круглою вежею. Її першим власником була родина львівських вірмен. Засновник роду розбагатів на торгівлі волами, купує багато сіл та займеться навчанням селян передовим методам господарювання. І є творцем рільничої та ветеринарної шкіл. Що пере переросли в аграрну та ветеринарну академію Львова. Також власником вілли був знаний аптекар Стефан Стенцель, який не гребував торгувати і омолоджувальним кремом.

Вілла Гелени Бромільської

На Коновальця №16 є неоготична червона вілла Гелени Бромільської. Радимо оглянути її подвір’я, відкрите для огляду. Що є тепер таки рідкістю. Бромільські займалися міжнародною торгівлею та видавали листівки. в тому числі і з зображенням Львова.

Вілла художника Розвадовського

Котляревського, 27. Збудована прославленим львівським архітектором Юліаном Захарієвичем, та значно перебудована Садловським. Тут жив художник Зігмунд Розвадовський. Згодом тут було радянське консульство. В 1933 році ОУН тут здійснить політичне вбивство працівника консуляту би привернути увагу світової громадськості до голодомору в радянській Україні. Вілла має незвичну форму яка по різному розкривається з двох різних вуличок. То ж варто її обійти з різних боків

Вілла Юльєтка

Вул. Метрологічна, 14а. Та перлиною вулиці є особиста вілла Юліана Захарієвича. Нажаль, тепер не проглядається з вулиці. Вона має неймовірний лабіринт кімнат, різнокаліберних вікон та балкончиків. І наслідуванням англійського котеджного будівництва.

На повстанській

Сучасна вілла, яка претендує на славу палаців. Її декор наближений до сецесії.

Вілла Куриловича

Офіційна адреса – вул. Ожежко, 11. Вілла з вежею. Збудована для поліційного радника Войцеха Вейнца. Найпрославленішим її власником був Єжи Курилович. Філолог світової слави. Почесний член цілого ряду академій наук та доктор ряду європейських університетів

Франц

Кут Коновальця і Мельника. Вілла родини гіпсових магнатів, що займалися виготовлення гіпсових прикрас для львівських будівель. То ж їхня вілла слугувала рекламної можливостей їх фірми. Потенційний замовник міг побачити, який пишний декор здатна виготовляти фабрика Франців.

Архітектор палацу, Ян Перось, так гордився своїм проектом, що презентував його на будівельній виставці, що проходила біля політехніки. Чомусь вже 1904 року. Палац перебудують. Автором розкішного оздоблення є Едмунд Плішевський. Незабаром він стане головним декоратором міського театру, який будується як нове обличчя Львова. Тепер це оперний театр.

Вілла Кароля Дзядоні Дзєлінського

Котляревського, 47. Ще одна вілла, що завдяки вежі нагадує замок.

Схожі записи

  • Львівська “фабрика повидла” або промисловий замок

    Підзамче це колоритний, але донедавна депресивний район міста. Формується воно як промислова околиця Львова. Кількість підприємтств тут зросте після прокладання поруч залізниці на Броди, до кордону з тодішньою Російською імперією. Тут і досі є з десяток підприємств, більшість яких згадують про свою виробничу діяльність лише як про далеку історію. Фабрика повидла, одна з них. Проте, вона має величезну особливість, а саме неймовірно романтичний вигляд, і нагадує швидше готичний замок, а не фабрику.

  • Як у Львові йшли в монастир аристократи

    Мова про одну з найвпливовіших жінок польського королівства Теофілію Вишневецьку з Лєщинських, споріднену з королями та гетьманами. На той час їй було вже 73 роки. Чоловік помер 12 років тому. Три доні вдало вийдуть заміж. Так Урсула стане дружиною гетьмана литовського Михайла Радзивіла прозваного Рибонькою, одного з найбагатших магнатів Речі Посполитої. Отож, пора було і подумати про свою вічну душу.

    Та її облечини (постриг) 11 лютого 1753 року перетворилися на загальноміську забаву, що нагадувала швидше весілля чи хрестини і навіть перевищала попередні свята, що були до того у Львові. Та й вона, за традицією тодішніх аристократів йшла в монастир який фактично і  перебудувала. Хоч не вона була його засновницею, проте профінансувала побудову його храму та дзвіниці.

  • Соломія Крушельницька

    На рік, Соломія повернеться у львівські театри (1894), а далі тріумфально подорожує по сценах Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі…

    Співати з нею за честь  вважали найвідоміші оперні зірки того часу, як от Енріко Карузо, Тітт Руффо, Федір Шаляпін.

    Серед її численних нагород та відзнак є, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна XX століття”. Співати Вагнера вже було ознакою найвищої майстерності, а тут примадонна!

    А сам Джакомо Пуччіні дарує їй свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».

  • Попередниці Львівської ратуші

    Ратуша була символом міської волі, тому її ставили посередині міста, на центральній площі. І це цікаво, бо  в ті часи саме коли віра займала провідне місце здавалося б посередині міста мав би стояти величний собор. Отже, волю цінували дуже сильно.

    У Львові існувала ще одна особливість, центр міста був розділений на 4 частини, за віровизнанням. А саме були квартали юдеїв, православних візантійського обряду, вірмен, та католиків. І те що в центрі був не чийсь храм а ратуша, сприяло відчуттю рівності між громадянами різних віровизнань, хоча, при владі були саме католики.