Дві італійки на троні. Катерина Медічі

Вступ

ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, і незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. В цій частині розглянемо діяльність Катерини Медічі.

Європа тоді

Польща стає потрібною Франції

Історія Франції видається далекою і мало пов’язаною зі Львовом чи Україною. Але Європа не така вже велика, би щось було надто далеко. В той час Франція була оточена володіннями Габсбургів. Родини, що володіла Іспанією та цілим рядом земель в Німеччині та Італії. То ж Франція почувалася огорненою Габсбургами. Особливо тоді, коли іспанський король Карл V став і імператором Священної Римської імперії. Численні війни повернули старий status quo (рівновагу). Але ця боротьба неймовірно виснажила обидві сторони. Іспанія навіть визнала себе банкрутом! Хоч і була основним постачальником золота в Європу бо мала найбільші колоніальні володіння. А за рік до банкрутства Карл V зрікся обох тронів (1556).

Не дивно, що Париж у тяжкій столітній боротьбі з Габсбургами почав шукати союзників на Сході, аби загрожувати тим зі спини. І прагнув залучити на свій бік Османську імперію та Річ Посполиту. В останній, двічі французька партія ставила на трон власного короля. Це були Генріх Валуа в XVI ст. та Ян Собеський  в XVII ст.

Глобальні зміни в Польщі

В Польщі саме тоді відбулися дві вікопомні глобальні події, до яких вона йшла віками. А саме, 1569 року була підписана чергова унія (союз) з Литвою яка остаточно перетворила цих давніх союзників на федеративну державу – Річ Посполиту. Польща і Литва зберегла всі свої державні інституції, і навіть власні війська. Але отримали одного правителя та парламент. Для федерації створили нову столицю – Варшаву. Відтоді єдиного правителя – короля і водночас великого литовського князя обирав спеціальний з’їзд шляхти. Шляхта і до того мала неабиякий вплив на обрання короля. А тепер це стає остаточно оформленою процедурою. Першим виборним правителем нової держави і став син Катерини Медічі – Генріх Валуа, якого тут польській манір назвали Валежичем.

Син Катерини на польському троні

Велике розчарування короля

Та для Генріха керувати тією далекою державою з зовсім іншою системою управління ніж у Франції було ой як не просто. Свавілля шляхти було значно більше ніж у Франції. І це, новий король, відчув відразу вже під час своєї коронації. До нього підійшов з показно незнятим капелюхом представник опозиції, і пригрозив, якщо Валуа не підпише вимог шляхти, то коронації не буде. Валуа стерпів. Але зовсім охолов до дій. Відтоді чи не весь час проводив за розвагами зі своїми французькими друзями, і навіть не взявся за вивчення польської мови. А було йому тоді лише 22 роки.

Усміх долі

В цій непевності Генріху усміхнулася доля, помер його брат – король Франції. На таке щастя Генріх і не розраховув, бо брат був молодий. Всього на рік старший за нього самого. Та й якщо би брат і помер швидше, до того часу міг народити купу прямих спадкоємців. А тут трон виявився геть вільний вільний для Генріха. І він, ні на мить не сумніваючись, полишає країну, в якій проправив лише 118 днів, і яку не полюбив ані на йоту.

Втік від нареченої

Він тікав не лише від Польщі, а й від нареченої. Бо важливою умовою посідання польсько-литовського трону було одруження на п’ятдесяти річній Анні Ягелонці, на 28 років старшій за нього. Згодом, її одружать на новообраному королю Польщі Стефанові Баторію молодшому за неї лише на 13-ть років. Погодьтеся, то вже був прогрес!

Ось наша красуня Анна Ягелонка, одруження якої давало право на польський трон. Картина правда вже 1595 року.

Поляки не образилися на його втечу

Поляки не образилися на Генріха, і наказали йому (так, в Польщі королю могли наказувати, мова про парламент) повернутися. Дали йому термін на роздуми аж у 9-ть місяців, би мав час все зважити. Сейм чесно чекав, а в останній день терміну вислав на місце обумовленої зустрічі делегацію. Та Генріх і не думав првертатися. Та, надиво так і не відрікся від польської корони. Мабуть мав намір керувати обома держави з Парижа. Та шляхта Речі Посполитої на таке не погодилася. Їй був потрібен залежний від себе король.

Катерина Медічі

Горе матері і її головна мета

Про використання Польщі в своїй вічній антигабсбурзькій боротьбі забудуть майже на століття, аж до підтримки Франції в час обрання королем Польщі Яна ІІІ Собеського. Безумовно польський епізод політики Медічі був лише епізодом. Головною ціллю її буремного життя було зберегти французький трон за династією Валуа. Але їй патологічно в цьому не щастило. Всі п’ятеро синів немилосердно косила смерть. Вони були дуже слабкими і хворіли на туберкульоз. Так Людовік проживе лише рік, Франсуа – 30 років. Наступні три сина таки посядуть трон. Але Франциск ІІ помре в 17 років, Карл І в 23. Наш Генріх ІІІ проживе найдовше, і помре у віці 38 років. І от по ньому трон перейде до династії Бурбонів. Династія Валуа закічила своє життя.

Горя Катерині додавало й те, що то були дуже довгоочікувані діти. Бо перших 11 років шлюбу вона ніяк не могла завагітніти. Її дивно лікували. Зокрема, прив’язували до живота оленячі роги. Серед її лікарів був і знаменитий Мішель Нострадамус. Згодом, вона розродиться, і буде народжувати щороку. Стане матір’ю 5 доньок та 5 синів. Під час своїх останніх родів ледь не загине. І лікарі порадять їй більше не народжувати. Саме тоді її вчасно відкине чоловік, бо закохається в старшу за неї на 20-ть років виховательку їх дітей Діану де Пуатьє. Ото проміняв пані на бабцю. Але ж кохання часом сліпе.

Катерина в траурі

Та Катерина все ж кохала свого чоловіка. І цьому є промовисті докази. Вже по його смерті написала в листі своїй доні, королеві Іспанії: «Я його кохала настільки, що мені завжди було страшно». Коли він загине, Катерина до кінця життя вже ходитиме в чорному траурному одязі. Вважається, що саме вона ввела у Франції як траурний саме чорний одяг. До того вдови ходили в білому. А на своїй монограмі Катерина зобразила зламаний спис  і напис: «Звідси сльози, звідси скорбота». Між іншим, його смерть кажуть, що напророчив згаданий нами Нострадамус. Король загинув на лицарському турнірі від проникнення в око зламаного древка списа.

Одруження Катерини Медічі
Бій Генріха II та графа Монтгомері. Німецький принт XVI ст.

При владі

По смерті чоловіка Катерина фактично 15 років буде керувати Францією як регентша при двох малолітніх синах. При синові Франциску ІІ, що сів на трон в 15 років, та Карлові ІХ, що сів на трон в 10 років. А ось наш Генріх, посівши трон, відігнав її від влади. Тепер вона в основному мандрує. В мандрах і захворіє, від чого і помре на своєму 69 році життя.

Франциск ІІ
Карл ІХ
Саркофаг Генріха II та Катерини Медічі. Абатство Сен-Дені

То був буремний період, добре нам відомий завдяки романам Олександра Дюма. Але епізод пов’язаний з нашими землями менш відомий, тому описаний нами тут.

Про королеву Бону, читайте в наступному дописі. До зустрічі.

Схожі записи

  • П’ятизіркові перехрестя Львова, містика чи логічна потреба

    Саме серед цих районів і виникли дивні, тепер незручні, п’ятизіркові перехрестя. Всього їх тут налічується чотири. Прихильники містики та теорії змов можуть почати вибудовувати свої теорії. І напевне згадають про масонські впливи. Без сумніву, архітектори тієї доби зазвичай були масонами. Не таємниця, що масони називали Творця Всесвіту Великим Архітектором, і саме архітектурі відводили провідну роль для розуміння таємниць світобудови і розвитку людського дужу, що з кожною епохою долав поступ до нових висот і потребував нових підходів і містобудуванні.

  • Панорама Львова з даху будинку на площі Ринок 36

    Чимало привабливих палациків має площа Ринок. Та сьогодні мова про надміру скромний і позбавлений декору дім під номером 36. Чому він такий? Все пояснюється тим, що Львів перейшов до Австрії у час свого занепаду. І навіть на привабливому Ринку, де століттями мріяли жити купці польського королівства, багато будинків перетворилися у справжні руїни. Не минула така доля і того, що зараз має номер 36. Тодішня влада зробила все, аби швидко перебудувати ті руїни. Дуже рідко були гроші на їх пишне декорування. Головне, щоб не руїна.

  • Вілли Львова. Кастелівка

    Наприкінці ХІХ століття двоє львів’ян вирішили купити пустки на південь сучасної вулиці Бандери, би створити там затишний район вілл з садочками. Ідею вони перейняли в Англії. Загалом вони планували збудувати тут 64 вілли.
    Кожна вілла планувалася цілим рядом майстрів. Крім архітектора працювали скульптори, керамісти, ковалі, ландшафтні архітектори. Тут вперше ві, Львові з ланшафтом не боряться, а він стає головним і диктує свої умови. Часто саме рослини впливають на декор будівлі. А які тут паркани, справжнє мереживо.

  • Як читати каплицю Боїмів?

    Її офіційна назва каплиця Страстей Господніх. Але ще більше розкриває суть її декорування народна назва Оґруйцова, від польського ogrójec – сад. На вівтарі в центрі є горельєф де Ісус молиться в Гетсиманському саду. Довкола – поснулі його учні. Він знає, що його тут заарештують, піддадуть страшним мукам, і він помре на хресті. Страх в нього був таким великим, що крізь пори шкіри проступила кров. Але Ісус розумів, що його смерть порятує людство. Врешті, він змирився. І на куполі Ісус вже сидить спершись на руку. Задуманий але готовий до страшного майбутнього. А під малим куполом написано на латині фраза з Плача Ієремії: Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль? 

  • Правила легендарної кав’ярні “Атляс”

    На Ринку в 1880-х роках виникла кав’ярня, що стала легендарною. Це було місце товариського відпочинку львівської богеми. І робилося то все з підкресленим гумором, що ще більше приваблювало публіку. Її власник Едуард Терлецький розумів це і тому придумав дотепні правили кав’ярні, які  самі по собі вартують уваги. Отож, до вашої уваги правила поведінки в “Атласі”, яких мав свято дотримуватися кожен, хто був її клієнтом і мав намір таким зоставатися й надалі.

  • Всевидяче око у Львові

    Повсюдно у Львові масонські знаки, кажуть уважні. Мова перш за все про всевидяче око в трикутнику. Але навіть їх дивує, що в основному це око є на храмах. Масони і церква? Це викликає дисонанс. Церква ж як правило боролося з масонством. Щось тут не те. Так де все таки можна знайти ті всевидячі очі. Пропонуємо вам підбірку, що стосується середмістя, найтуристичнішого району міста, де все на відстані “витягнутої руки”.