·

10 затишних вуличок Львова, на яких можна відпочити

1. Вулиця Курбаса

На початку ХХ ст. то була вуличка готелів. А тепер – затишний пішохідний “острів” у буремному центрі. Слід зауважити, що вона проходить паралельно найгамірнішій вулиці – проспекту Свободи. Родзинками вулички є колишнє офіцерське казино, схоже на замок, із розкішними маскаронами, та майоліковий будинок поруч.

Старі рекламні написи на Курбаса
вул. Курбаса
вул. Курбаса (театр)

2. Площа Юра

Стала затишнішою після недавньої реконструкції і перенесення доріг. Втім, удень тут гуляють чимало дітей.

Над нею височить бароковий храм святого Юра, а навколо розкинулися корпуси Політехніки, один з яких був колись жіночим монастирем. На площу виходить і червона вілла художників з характерним велетенським вікном майстерні Нижанківського. Ну і столітній сквер…

площа Юра
площа Юра

3. Марії Сніжної

Головною прикрасою вулиці є ансамбль колишнього німецького храму Марії Сніжної, з будинком органіста. В 1970-х роках будинок був перетворений для кіно в дім пані Бонасьє, в  яку закохався д’Артаньян. Отак, цей німецький фрагмент міста, на мить перетворився на Францію, на Париж.

А ще, на вуличці є чудова неоготика. Ну і довкола не менш затишні вулички зі своїми скромними скарбами, що чекають реставрації, також  не залишать вас байдужими.

вул. Марії Сніжної
вул. Марії Сніжної

4. Вулиця Ліста

Ця вуличка вас здивує не стільки архітектурою, а своєю жвавою найвужчою дорогою міста, і найвужчими тротуарами. І на все це споглядає орел в коралях, що сидить  над брамою одного з під’їздів.

Та дивиться Йоган Гутенберг (винахідник друкарства) зі старої друкарні. До речі, у цьому приміщенні зараз у вільний час школярі вчаться малювати. Тому вітрина змінює свій вигляд, залежно від пори року.

5. Вулиця Весела

Спробуйте знайти цю вуличку в колишньому єврейському районі Львова. Типові будиночки рубежу ХІХ і ХХ ст. оживив новий готель, з дійсно веселим фасадом.

готель на вулиці Веселій
готель на вулиці Веселій
Підказка як її знайти

6. Вулиця Жижки

Найтемніша вуличка всього середмістя. Антураж характерний містам Середньовіччя, хоча, будинки на ній вже з ХІХ ст. Нещодавно, на одному з них віднайшли чудову фрескову рекламу, де зображений виноград. Малюнки законсервовані, – їх можна оглянути на одному з фасадів.

вулиця Жижки
вулиця Жижки

7. Вулиця Нижанківського

Затишна і вузенька. Вона різко поділяється на впорядковану та занедбану частини. При тому, саме з останньої ми виходимо на одну з головних площ міста – площу Міцкевича. Така різка зміна не залишить вас байдужим.

8. Провулок Крива Липа

Її спокій бережуть дві брами, бо лише через них можливо на неї потрапити. Названий проїзд цей на честь кривої липи – єдиного тутешнього дерева. Хоч як на липу, вона невелика, але вже має півтора століття. І воно єдине, що збереглось з саду пана Маєра, який жив тут у ХІХ ст.

А ще, в провулку (буд. №8) відбувся перший у Львові кінопоказ.

І це напевно найбільш кав’ярна вулиця міста. Не будемо називати їх кількість. Залишимо підрахунок Вам.

9. Вулиця Руданського

Вуличка між розкішними кам’яницями початку ХХ ст. До речі, вони непогано відреставровані. Одну її сторону повністю займає колись найрозкішніший готель міста – «Жорж», якому була надана честь навіть побувати палацом шаха Ірану. Посеред хідника – острів зелені незвичної крученої форми. Вуличка заповнена кав’ярнями, між яких “заблукала” ретро-наливайка, – у ній досі є столи для стоячих клієнтів.

10. Вулиця Поповича

Вуличка веде на Калічу Гору тому і сама є звивистою та крутою. Відчуйте з нею і ви чар львівських гір. Неподалік, колись відпочивав сам король Ян-Казимир та збиралися каліки Львова. Парадокси історії.

Схожі записи

  • Мандрівка з вокзалу на Ринок пішки

    Якщо ви примандрували відкривати Львів залізницею, то у вас є два шляхи до середньовічного центру міста. Легкий, на трамваї, які гостинно вас відвезуть з під самісінького вокзалу на площу Ринок. Або значно важчий, але незрівнянно цікавіший – помандрувати пішки. Раджу саме останній варіант. Дорогою Вас чекає багато цікавих архітектурних перлин міста.

  • Вілли Львова. Кастелівка

    Наприкінці ХІХ століття двоє львів’ян вирішили купити пустки на південь сучасної вулиці Бандери, би створити там затишний район вілл з садочками. Ідею вони перейняли в Англії. Загалом вони планували збудувати тут 64 вілли.
    Кожна вілла планувалася цілим рядом майстрів. Крім архітектора працювали скульптори, керамісти, ковалі, ландшафтні архітектори. Тут вперше ві, Львові з ланшафтом не боряться, а він стає головним і диктує свої умови. Часто саме рослини впливають на декор будівлі. А які тут паркани, справжнє мереживо.

  • Незвичні леви Львова

    Львів пам’ятає, що ім’я йому дав князь Лев. І століттями прикрашає себе його лев’ячим відповідником. Підраховано, що в місті живе понад 4600 кам’яних та металевих левів. Дуже часто це лише його голови. Але нерідко трапляються дуже особливі. Пропонуємо вам добірку незвичних левів Львова.

  • Коротка історія Львова

    Місто як частина різних держав та міждержавних утворень мало різну роль. Інколи – як столиця держави, частіше, як столиця провінції. Проте, завжди зберігало вагомий вплив на цілий регіон.

  • Львівський палац Потоцьких. Непростої долі палац

    Наприкінці століття, Альфред ІІ вирішує створити новий, пишніший палац, а головне, що би він нагадував таку любу йому Францію. Проект нового палацу він купляє у французького архітектора Луї Альфонса Рене Доверньє. Це мав бути палац в стилі бароко часів Людовіка XIV. Прототипом послужив королівський Люксембургський палац. Альфред так любив Францію, що навіть помре в Парижі.

  • Екскурсія вуличкою Краківською

    Маємо намір прогулятися неспішно невеликою, але старовинною вуличкою. Яка вже півтисячоліття не змінювала своєї назви. Це Краківська. Її назва походить від дороги та воріт, що вели в напрямку Кракова. Це був один з двох в’їздів виїздів до міста, коли воно було оточене оборонними мурами, вежами та ровами.

    Відома і її попередня назва. Колись її називали Поганською або Сарацинською, бо тут мешкали мусульмани. А Краківська брама тоді називалася татарською. Згодом громада їх занепала і назва відійшла в небуття. Перша згадка про назву вулиці – Краківська датується 1441 роком.