·

Вежа бернардинів

Вежі, вони обороняли, були акцентами в силуеті міста, не давали загубитися на вузьких середньовічних вуличках, служили тюрмами (наше тюрма від нім. Turm, вежа), кликали до молитви чи захисту фізичного. Зрештою, вони були і символами, особливо церковні.

Не виняток і наша вежа бернардинського монастиря, який постав мурованим на початку XVIII ст. Вежа вийшла ажурна. А ще вона мала рідкісну місію показувати час. Вежеві годинники то таки дорога річ. Були часи коли місто гордилося якщо мало хоча б один вежевий годинник. А багатий Львів тих часів міг похвалитися відразу трьома.

Легенда годинника

Годинник має романтичну легенду. Згідно якої, монах-доглядач помітив на горизонті хмару. Будучи колишнім воїном, він розпізнав в ній пилюку з під копит кінноти. Цілком можливо це був черговий набіг татар. Зрештою вони сягали зі степів Причорномор’я і далі за Львів. Бігти до сторож брам би ті закрили їх, було і затратно по часу, і вони могли йому не повірити. Закриті брами то вже таки безпека, бо татари рідко в таку далечінь брали облогові машини. Подивився він мимоволі на свій годинник, за яким прийшов доглядати, і тут, монахові прийшла проста і водночас геніальна ідея. Був близький час до закриття брам на ніч. Про то сторожа якраз і довідувалася з бою дзвонів вежевих годинників . От він і посунув хвилинну стрілку на 10 хв. вперед. Дзвони відбили потрібну годину. Брами закрилися. Татари пройшли повз. Та згодом почали бити інші годинники. Провели невелике розслідування, і  виявили як хитрість порятувала місто. Гарна легенда виявилася міфом. Але не для обману, а для зацікавлення учнів для вивчення історії. Придумав її якийсь пан-вчитель, ще до Другої світової. І коли тепер дивишся на неправильно працюючий годинник, хочеться вірити, що це для порятунку.

Механізм годинника

Скульптури

Але бернардинська вежа виявилася особливо цікавою зверху. Зараз мова не про панораму яка розкривається з неї, а про вид на скульптури, що рясно прикрашають кам’яний храм бернардинів.

А ще з вежі видно таємний, внутрішній, дворик монастиря.

Особливо вражає святий з книгою, на який барельєф Богоматері з дитям. Ніхто крім рідкісних відвідувачів вежі її не міг бачити. А відвідувачів в час будови монастиря явно не передбачалося, крім доглядача за годинником хіба. Отож створена вона була би ікону спостерігали явно з Неба. Ото потужний вияв віри.

Додаткова вежечка і її символи

Ну, і про романтику виходу на вежу.

Монастир давно вже не діє, в келіях архів та факультет університету. Тай решту його території жваво використовуються для кав’ярень, житла чи кантор. А от храм і вежа досі виконують стару церковну службу.

Схожі записи

  • Найгарніші ангели Львівського Личаківського цвинтаря

    Ангел який нас заспокоює, тим що спить на могилі Грабінських. Бо прокинеться він лише перед самим кінцем Світу і засурмить. А поки він спить і ми можемо спати спокійно. Це також робота Паріса Філіппі.

    Символіка цього надгробка відносить нас до Біблії, а саме до Апокаліпсису Івана Богослова. Де він описує Кінець Світу. Сім ангелів трубитимуть почергово і на Землю обрушуються катаклізми. Труби в біблійні часи сигналізували про тривогу, прибуття правителя чи заклик до битви, то ж символіка зрозуміла

  • Ренесанс у Львові

    Якщо готичний Львів то є дітище німецьких архітекторів, то ренесансний Львів є творінням італійців, на батьківщині яких і розквіт цей стиль. З Італії та італійських кантонів Швейцарії до нас перебралася ціла плеяда італійських архітекторів, які осіли у Львові.

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.

  • Львівські дворики

    Старі дворики історичної забудови притягують увагу. Вони мисляться романтичними, незвичними, і такими, що приховали якусь незбагненну атмосферу. А все тому, що вони закриті від чужого ока, та у них при відкрита частина приватного життя. Часто, вони оповиті нитками спільних балконів, на яких сусіди зустрічають для неквапної розмови чи експресивних сварок, куди ж без них. А ще, вони суцільно оточені щільною забудовою. Інколи, настільки щільною, що нагадують колодязі. Інколи вони майже ширини колодязя. І тоді від них віє вогкістю та якоюсь моторошністю напівтемряви та прірви. Враження це ще й посилюють облупленні стіни, фарба яких давно втратила свої первісні барви. Може здатися, що ви не за лаштунками зовні привабливої львівської кам’яниці, а в суворому середньовічному замку, який пережив не одну облогу, і давно перестав турбуватися за свій вигляд і дбає лише про міцність.