Степан Бандера: життєвий шлях та громадська діяльність

Народження і батьки

Степан народився 1909 року в королівстві Галичини і Льодомерії (провінція в складі Австрійської імперії), в селі Угринів, тепер Івано-Франківська область. В сім’ї греко-католицького священика. Майже всі українські інтелігенти походили з сімей священників, бо лише вони могли тоді дати синам належну освіту, решта українців, за малими винятками, тоді була селянами. Його батько був депутатом парламенту ЗУНР. Своя держава протрималася лише півроку. А далі, в Галичині запанувала Польща.

Бандера студент

Невдала спроба навчатися в Чехословаччині

Навчався в гімназії Стрия, звідки походив його батько. Був активним пластуном (українським скаутом). Поступив в Українську господарську академію в Чехословаччині, та не отримав закордонного паспорту.

Знову в рідному Угринові

Тому, рік він прожив в Угринові де провадив активну громадську діяльність

працював в читальні “Просвіти” де провадив театрально-аматорський гурток і хор,
заснував руханкове (спортивне) товариство «Луг»,
належав до засновників селянських кооперативів,
керував роботою підпільної УВО (Українська військова організація) в довколишніх селах.

Студент у Львові

1928 р. Бандера поступив на агронома у Львівську Політехніку і перебрався до Львова. Перед самим отриманням диплому був заарештований. За час навчання у Львові

Був членом українського товариства студентів політехніки “Основа” та членом управи Кружка студентів-рільників.
Працював у товаристві Сільський Господар.
З Просвітою (просвітницька організація) їздив у свята селами з доповідями та допомогою українським організаціям
Продовжував пластувати. Та встигав брати участь у споріднених оранізаціях “Луг” та “Сокіл”.
Активно займався спортом: бігом, плаванням, лещетарством (ходив на лижах), мандрівництвом. Не курив і не вживав алкоголю. Був в Українському Студенському Спортовому Клубі.
А ще грав у шахи, співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні.

ОУН і терор Бандери

1933 р. став крайовим провідником ОУН і крайовим комендантом УВО, тобто вийшов на головну позицію націоналістів в Галичині. Під його керівництвом ОУН робить ставку не на екси (пограбування заради фінансування революційної діяльности), а на терор. Під його керівництвом здійснено три резонансні політичні вбивства

1. Убивство шкільного куратора Гадомського через закриття українських шкіл
2. Вбивство Майлова, секретаря консульства СРСР, як протест проти голодомору на радянській Україні
3. Вбивство Перацького, міністра внутрішніх справ Польщі, через його політику пацифікації (насильницького умиротворення українців).

Польський в’язень

За день до вбивства Перацького, Бандеру арештувала польська поліція. Перебував у в’язницях Львова, Кракова і Варшави. 1935 р. засуджений до смертної кари, яку замінено на довічне ув’язнення. Сидів ще у трьох містах. Вийшов на волю з наступом на Брест німецьких та радянських військ в 1939 р. коли в тюрмах панував хаос.

Бандера очолює ОУН

По втечі з польської в’язниці, Бандера 1940 р. прибув в Італію. По перше, тут жив брат. По друге, тут був осередок ОУН. За рік до того, на Другому Великому зборі ОУН, керівником по вбивстві легендарного Коновальця обрано Андрія Мельника (ще полковника військ УНР). Та молоді, що прибула з України по звільненні з тюрем, не подобалася його (Мельника) обережна вичікувальна позиція, і вони розкололи ОУН обравши молодший і революційніший провід на чолі з Бандерою.

Під його керівництвом в окупованому німцями Кракові створено Український Національний Комітет для об’єднання українських політичних сил для боротьби за державність. В співпраці з прихильними німецькими військовими створено український легіон.

Проголошення Української держави

Та співпраця з німцями була недовгою. За ініціативою Бандери 30 червня у Львові проголошено відновлення Української Держави, би перевірити реальність обіцянок Берліна допомогти створити Українську державу. Та Берлін відмовився від цієї ідеї (хоча словаків і хорватів таки підтримав в плані створення їх національних держав), і арештував Бандеру.

До речі, зберігся будинок де була проголошена Українська держава, це площа Ринок, 10. В якій тепер є копальня кави.

Концтабірний в’язень

В результаті цього, всю радянсько-німецьку війну Бандера просидів в нацистському концтаборі Заксенгаузен, у відділені для особливо важливих в’язнів. Умови там були значно приємніші ніж в решті концтабору. Зокрема, там були Андрій Мельник, син Сталіна Яків та командант Армії Крайової (польського аналогу УПА) Ровецький. Та його брати, Олександр та Василь, були закатовані в німецькому концтаборі Аушвіц.

1944 р. німці відпустили Бандеру лиш наприкінці війни, з надією його участі в антирадянській боротьбі. Тоді нацисти спробували поставити на чолі того руху відомого генерала Власова. Та Бандера відмовся від такого.

Отож, Бандера, який перебував поза Україною, не міг безпосередньо керувати ні ОУН, ні тим більше УПА. То ж, реальним керівником так званої бандерівської армії був Роман Шухевич. Звинувачувати Бандеру у якигось злочинах в час радянсько-німецької війни – погодьтесь безглуздо.

Життя за кордоном

Спроба відставки

Після звільнення Бандеру переобирають головою ОУН. 1948 р. проти нього формується опозиція, яка прагне демократизувати Організацію. В результаті цих перепитій, 1952 р., Бандера відмовився очолювати ОУН, хоч його відставку і не було офіційно прийнято.

Вбивство Бандери

І хоч керувати повстанням в радянській Україні Бандера з Мюнхена де жив, ревльно не міг, але як лідер і символ боротьби, продовжував бути небезпечним. Москва й надалі боялася його, тому і вбила. Вбитий радянським агентом Сташинським в 1959 р. в Мюнхені при вході у свій дім.

**Будинок на вулиці Крайтмайр, 7, в якому мешкав та був вбитий Степан Бандера**

Символ цілого руху

Російська пропаганда завжди давала національним рухам ім’я їхніх провідників, як от мазепинці, петлюрівці, бандерівці. Ця традиція походить з церковної традиції, коли секти називали за ім’ям їхніх ідеологів, би підкреслити їх мало значущість, як от аріанство чи несторіанство.

Бандера – прапор

Цікаво, що Бандера не просто дав ім’я цілому руху, а й те, що його прізвище з іспанської перекладається як прапор, то ж символічно, що він став прапором цілого руху.