10 старовинних храмів, які варто відвідати у Львові

Майже усі ці храми входять до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. А ще кілька з них є чи були головними для котроїсь з християнських конфесій.

1. Собор св. Юра

Його часто називають головною церквою українського Львова. Перший храм на цьому місці ймовірно постав як заміський ще в ХІІІ ст. Хоча, були спроби приписати будівництво храму на Святоюрській горі самому князю Леву, в честь якого названо Львів.

Сучасний храм збудований львівським архітектором італійського походження Меретином у стилі рококо. Храм входить в пишний ансамбль, що складається з колишнього монастиря і палацу архієпископів.

Два з половиною століття (з 1700 до 1946 рр. та з 1991 по 2013 рр.) то був головний храм Української Греко-Католицької Церкви.

Радимо відвідати і крипту (підземелля) храму,

Повна його назва – Митрополича базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Це досі головний храм Римо-католицької Церкви в Україні.

Збудований чи то в XIV чи XV столітті, він довший час був резиденцією галицьких католицьких архієпископів. Головною окрасою костелу є фрески Строїнського ХVIII ст., що надали готичному храму барокової величі. До споруди примикає ряд каплиць.

1656 року, в час коли Львів стає тимчасовою столицею Речі Посполитої, тут сталася вікопомна подія, так звані “Львівські шлюби Яна Казимира”. Тодішній король проголосив Матір Божу королевою Польщі, дав їй численні обітниці задля звільнення держави від ворогів. Тоді, майже всю його державу контролювали Москва, Швеція та Богдан Хмельницький.

3. Вірменський Успенський собор

Головний храм Вірменської апостольської церкви в Україні.

Збудований в XIV ст. Згодом розбудований. Головною його прикрасою є фрески легендарного Яна Розена, мозаїки Юзефа Мегоффера та дерев’яна стеля з позолотою. Фрески Розена містично-філософські. Тут зображено і вдячних духів, і зоряні знаки, обезголовленого Івана Хрестителя, який благословляє, і Марія, яка лише дізналася про вагітність Ісусом, та вже бачить його дорогу на Голгофу. Цікаво, що художник змалював обличчя святих з тогочасних відомих львів’ян.

Збереглися й фреска з XIV cт, і древній баптистерій. А подвір’я вистелили стародавніми надгробками.

Довкола храму є цілий комплекс, що складається з палацу архієпископа, пам’ятної колони святого Христофора, церковного банку та жіночого монастиря.

4. Бернардинський костел

Площа Соборна завдячує йому своєю назвою.

Збудований на початку XVII ст. львівськими архітекторами італійського походження Павлом Римлянином (Paolo Dominici), Амвросієм Прихильним (Vaberene Nutclauss) прихильним та Андреасом Бемером, львівським німцем, в стилі ренесанс та маньєризм. Будова повністю кам’яна, що є рідкістю для Львова. Будували як костел, тепер це греко-католицька церква св. Андрія.

На його побудову давали кошти найбагатші магнати польського королівства, зокрема Юрій Мнішек, дочка якого навіть стала московською царицею. Цікаво, що її чоловік відомий як Лжедмитрій І, саме звідси (сучасний храм ще не був збудований) почав свій тріумфальний похід на Москву 1604 р. та Станіслав Жолкевський, керівник військ королівства і засновник міста Жовква.

Тут у Середньовіччі поховали першого католицького святого Львова, Яна з Дуклі. Втім, у середині минулого століття його мощі перевезли до Польщі для поховання на батьківщині.

Це безумовно найпишніший храм Львова: сотня скульптур, 17 вівтарів і величні фрески створюють неймовірний ефект! Автора фресок монаха Бенедикта Мазуркевича навчав у Болоньї сам Джузеппе Педретті.

Церква входить в ансамбль колишнього бернардинського монастиря, що був захисною спорудою. Частково збереглися його оборонні мури. Отож, радимо обійти монастир довкола і затриматись у його дворику.

В радянські часи храм був недіючим. Тепер проведена ґрунтовна реставрація. То ж він виглядає зсередини, ніби вчора збудований і прикрашений.

5. Домінікани

Площа Музейна.

Тепер греко-католицька церква Пресвятої євхаристії. Але будували як католицький храм Божого тіла у 1764 р. На будівництво кошти офірували зокрема і магнат-меценат Миколай Потоцький, який фінансував і створення Почаївської лаври. В цьому храмі він поховав матір.

Церква ця в стилі бароко. Архітекторами були Ян де Вітте і Мартін Урбанік.

Храм домініканців тут був, найімовірніше, ще з часів князя Лева. Припускають, що тут міг бути його палац, який був перебудований в монастир і частково зберігся до наших днів.

В радянські часи, храм був частиною Музею історії релігії та атеїзму, з куполу звисав чималий маятник Фуко – відомий винахід фізика, що у простий і цікавий спосіб демонструє обертання Землі.

6. Успенська церква

Вулиці Руська-Підвальна.

На початку XVI ст. львівські архітектори італійці Павло Римлянин, Войцех Капінос та Амвросій Прихильний у ренесансовому стилі збудували ансамбль. Церква повністю кам’яна. До неї примикають дзвіниця та каплиця, – усі вони доволі органічно і добряче контрастують з усіма будівлями непарної сторони Підвальної.

На початку свого існування це був фактично головний храм православних України і Білорусі. Саме тут народився праобраз знаменитих церковних братств, з одного з яких незабаром постане Києво-Могилянська академія.

В криптах були поховані найзнаменитіші українці Львова, зокрема матір Петра Могили. А короткий період навіть гетьман та князь Іван Підкова. На дзвіниці храму висить найбільший дзвін Львова – “Кирило”. При храмі працював знаменитий друкар Іван Федорович (Федоров), пам’ятник якому встановили поряд.

7. Храм Єлизавети і Ольги

Домінантна споруда площі Кропивницького.

Найвища церква Львова (85 м). Зустрічає всіх, хто прибуває у місто через Головний залізничний вокзал. Збудована на початку ХІХ століття у стилі неоготики, мала найбільший орган Львова і найбільші вітражі. Все це втрачено під час війни і в час коли радянська влада перетворила храм на склад.

Будувалася як католицький костел. Тепер це греко-католицька церква. З повагою до попередньої історії, іконостас створений прозорим, аби не закривати старого католицького вівтаря.

На одну з веж можна піднятися металевими круговими сходами, – це відносно молода, та досить популярна серед туристів атракція.

8. Кармелітський костел

Вулиця Винниченка.

Збудований на пагорбі, що нависає над старим містом. Мав свої оборонні мури. Збудований італійцями Іваном Покоровичем та його батьком Адамом де Лярто. Розмальований також італійцем Педретті, що належав до болонської школи малярства. На його творах, в основному, святі ордену кармелітів, та святий Йосиф, культ якого особливо підтримував цей орден.

Саме наступом з цього храму шведський король Карл ХІІ у 1704 році захопив Львів. Вперше за триста років, Львів шляхом воєнних дій завоювали.

Тепер при храмі монастир вже не кармелітів босих, а греко-католицький монаший орден студитів.

А ще подвір’я храму є відомим завдяки львівським хіпі, які у 1970-их роках регулярно проводили тут час. Свій куточок назвали «Республікою Святий Сад».

9. Єзуїтський храм

Вулиця Театральна

Збудований архітектором з Італії Джакомо Бріано на початку XVII ст. в стилі ренесанс з елементами раннього бароко.

Колишній католицький, а тепер греко-католицький храм святих Петра і Павла проживає період бурхливої реставрації. В радянські часи він був книгосховищем. Розкішні фрески чехів Екштайнів, що недавно реставровані чекають на вас. Зверніть увагу на над вівтарну фреску де зображено Землю з досить сучасними обрисами материків. Довкола різноманітними тваринами і рослинами показували людям XVIII ст. що Земля кругла та дивовижно різноманітна.

Поруч прилягає колишній Єзуїтський колегіум, де вчився Богдан Хмельницький та його затятий супротивник Ярема Вишневецький. Саме з колегії і зародився львівський університет.

А також храм має функцію гарнізонного (військового), тому хай вас не дивують речі з війни, стяги, фото наших Героїв.

Радимо й відвідати підземелля храму, де тепер музей. Вхід у нього з протилежного боку (від проспекту Свободи). Колись в ньому були поховання перших достойників Львова і королівства.

10. Каплиця Боїмів

Ріг вулиці Галицької і площі Катедральної

Це поховальний “мавзолей” початку XVII ст. львівської патриціанської родини Боїмів. Георг, угорець з Трансільванського князівства, прибув до міста з почтом нового короля Стефана Баторія. Оселився тут, перейшов з протестантизму в католицизм і заснував могутній рід. Був навіть секретарем короля. В каплиці було поховано три покоління роду. Один з Боїмів був монахом-єзуїтом, і став радником імператора Китаю. Один з перших європейців, що ґрунтовно досліджував китайську природу та медицину.

Каплиця збудована Анреасом Бемером в стилі ренесансу та маньєризму. Неймовірно щедро прикрашена різьбою по каменю і горельєфами. Ними покриті весь інтер’єр, навіть купол, а також ззовні головний фасад. Колись все це було ще й розмальовано. Увінчує усипальню нечасте зображення Ісуса у терновому вінку, який сидить (скульптура Ісуса Скорботного). Та і зараз каплиця справляє величний вид. Це унікальна пам’ятка Львова, яку обов’язково варто побачити.