·

Що подивитися у Львові в першу чергу

Площу Ринок

Центральна площа стародавнього Львова зберегла численні купецькі будинки та палаци знаті. Найстаріші її кам’яниці походять з ХVI ст. і досі зберігають свої ренесансні риси. Численні палаци патриціїв вирізняються вишуканістю і належною скромністю яку вимагали закони магдебургського права. Кожен дім має свій колір, неповторні прикраси та історія, що сягаю понад півтисчоліття.

Львівську оперу

Це справжнє обличчя міста і один з його найупізнаваніших символів. Створений в останні три роки ХІХ ст. театр став прихистком муз. Крім сценічного мистецтва він тішить око своїми скульптурами та картинами, якими рясно прикрашений.

А ще, вперше, в цій частині Європи, фундаменти зводяться на залізобетонній стрічковій основі, що дозволить величезній споруді вистояти на болотистому ґрунті.

Церкву Юра

Її часто називають “головною церквою українського Львова”. Перший храм на цьому місці ймовірно постав як заміський ще в ХІІІ ст.

Сучасний храм збудований львівським архітектором італійського походження Меретином в стилі рококо. Храм входить в пишний ансамбль, що складається з колишнього монастиря та палацу архієпископів.

З 1700 до 1946 рр. та з 1991 по 2013 рр. то був головний храм української греко-католицької церкви.

Радимо відвідати і крипту (підземелля) храму, де зокрема поховано знаного духовного лідера галицьких українців митрополити Андрея Шептицького.

Храм Єлизавети

Найвища церква Львова (85м.) Зустрічає всіх хто прибуває у місто через головний залізничний вокзал. Збудована на початку ХІХ століття в стилі неоготики, мала найбільший орган Львова і найбільші вітражі. Все це втрачено під час війни і в час коли радянська влада перетворила храм на склад.

Будувалася як католицький храм. Тепер це греко-католицька церва. З повагою до попередньої історії іконостас створений прозорим, би не закривати старого католицького вівтаря.

На одну з веж можна піднятися металевими круговими сходами.

Каплицю Боїмів

Це поховальний мавзолей початку XVII ст. львівської патриціанської родини  Боїмів. В каплиці було поховано три покоління роду. Один з Боїмів був монахом-єзуїтом, і став радником імператора Китаю. Один з перших європейців, що ґрунтовно досліджував китайську природу та медицину.

Каплиця збудована Анреасом Бемером в стилі ренесансу та маньєризму. Неймовірно щедро прикрашена різьбою по камені і горельєфами. Ними покриті весь інтер’єр, навіть купол, а також ззовні головний фасад. Колись все це було ще й розмальовано. Та і зараз каплиця справляє величний вид. Це унікальна пам’ятка Львова, яку обов’язково варто побачити.

Домініканський храм

Площа Музейна

Тепер греко-католицька церква пресвятої євхаристії. Але будувався як католицький храм Божого тіла у 1764 р. Будувався на кошти зокрема і Миколи Потоцького, який фінансував і створення Почаївської лаври. В цьому храмі і була похована матір мецената.

Церква ця в стилі бароко. Архітекторами були Ян де Вітте (батько першого чоловіка Софії Потоцької, для якої був створений знаменитий парк Софіївка в Умані) і Мартін Урбанік.

Храм домініканців тут був видається ще з часів князя Лева. Припускають, що тут міг бути його палац, який був перебудований в монастир і частково зберігся до наших днів.

В радянські часи, храм був частиною музею історії релігії та атеїзму.

Вірменський храм

Головний храм вірменської апостольської церкви в Україні. Збудований в XIV ст. Згодом розбудований. Головною його прикрасою є фрески легендарного Яна де Розена, мозаїки Юзефа Мегоффера та дерев’яна стеля з позолотою. Фрески Розена містично-філософські. Цікаво, що художник змалював обличя святих з тогочасних відомих Львів’ян. Збереглися й фреска з XIV cт, і древній баптистерій. А подвір’я викладене стародавніми надгробками.

Довкола храму є цілий комплекс, що складається з палацу архієпископа, пам’ятної колони святого Христофора, церковного банку та жіночого монастиря.

Бернардинський костел

Це безумовно найпишніший храм Львова. Сотня скульптур, 17 вівтарів і величні фрески створюють неймовірний ефект. Автор фресок монах Бенедикт Мазуркевич навчався в Болоньї в самого Джузеппе Педретті.

Церква входить в ансамбль колишнього бернардинського монастиря який був прильвівською фортецею. Частково збереглися його оборонні мури. Отож, радимо обійти монастир довкола і побувати в його дворику.

В храмі в дорадянський період було поховання першого католицького святого Львова, Яна з Дуклі. В радянські часи храм був не діючим. Тепер проведена ґрунтовна реставрація. То ж, він виглядає з середини, ніби вчора збудований і прикрашений.

Стрийський парк

Це не просто парк кінця ХІХ ст. з деревами екзотами як от дерево часів динозаврів – гінко. В парку, 1894 року пройшла господарська Крайова виставка, заради якої у Львові був створений електричний трамвай та перша електростанція. На Крайовій виставці показували передові досягнення науки та економіки провінції. Подібні виставки проходили в знакових містах Європи. Особливо великими були виставки в столицях імперій, як от Парижі, Лондоні та Відні.

А між світовими війнами, тут проходили менші за розмахом подібні виставки вже під назвою Східні торги.

А зараз це чудова рекреаційна зона з глибокими ярами і районом віллової забудови.

Меморіал Небесної сотні

Меморіал розташували на невеликій висоті в підніжжі гори Високий Замок. Та це не заважає оглянути середмістя з найвигіднішого ракурсу. Плюсом є і те, що звідси романтичною Пішою вуличкою можна спуститися до найбагатшого в свій час жіночого католицького монастиря ордену Бенедиктинок.

Шпиталь ізраелітський

Колишня лікарня єврейської громади Львова, тепер пологова лікарня. Шпиталь був збудований наприкінці ХІХ ст. в стилі східної, мавританської архітектури і його купол нагадує мечеть. Фактично, головний його корпус профінансував львівський банкір, директор іпотечного банку доктор Маурицій Лазарус. 

Личаківський цвинтар

Тепер Личаківський цвинтар то 42га. території і 300 поховань. Але не в кількості справа. Тут знайшли свій спочинок безсумнівний геній Іван Франко, оперна діва світової слави Соломія Крушельницька, автор “Червоної рути” Володимир Івасюк, діячі Руської трійці, будителі Галичини Маркіян Шашкевич та Іван Вагилевич, математичний геній Стефан Банах, першорядні письменники польської літератури – Северин Гощинський, Владислав Белза, Марія Конопницька, Габріеля Запольска… Та скільки не продовжуй, перелік все одно вийде неповним.

Шевченківський гай

Шевченківський гай – народна назва музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького. Музей відтворює народну архітектуру Карпат та Прикарпаття давнини. Це досить складний регіон як за різноманітністю природних зон, так і за етнографією. І все це вплинула на регіональні відмінності в народній архітектурі, яка пристосовувалася, як до особливостей господарства так і до різноманітності клімату. Тому, дуже цікаво порівнювати чим відрізняється Бойківщина від Лемківщини, рівнинна Львівщина від закарпатських долин, Буковина від Гуцульщини,… Благо, що експонати поєднанні в свого роду етнографічні села.

Схожі записи

  • Екскурсія вуличкою Краківською

    Маємо намір прогулятися неспішно невеликою, але старовинною вуличкою. Яка вже півтисячоліття не змінювала своєї назви. Це Краківська. Її назва походить від дороги та воріт, що вели в напрямку Кракова. Це був один з двох в’їздів виїздів до міста, коли воно було оточене оборонними мурами, вежами та ровами.

    Відома і її попередня назва. Колись її називали Поганською або Сарацинською, бо тут мешкали мусульмани. А Краківська брама тоді називалася татарською. Згодом громада їх занепала і назва відійшла в небуття. Перша згадка про назву вулиці – Краківська датується 1441 роком.

  • Найвелелюдніший мітинг древнього Львова

    Та гул вигуків перекрило небо. Враз здійнялася страшенна буря. Зевс почав лупити блискавками, улюбленою своєю зброєю проти непокірного людства. Видно, вирішив помогти своєму коронованому брату на землі. Небо настільки затягнуло хмарами, що не стало видно хто говорить.

    Почалася паніка. А так як на мітинг зібралися не просто люди, а шляхта, тобто військові, лицарі королівства, враз в їх руках в тому часі небезпеки потягнулася до зброї. Заблищали шаблі витягнуті з піхв миру, і грозили небу чи королю земною війною. Вигукували імена зрадників,

  • Диявол у боротьбі з львів’янином

    Мова буде не про містичні сили, а про сваволю шляхти. Про час коли відбувалися справжні війни між сусідами в ході яких палили замки. Ба, навіть штурмували великі міста. Станіслав Стадницький здобув собі особливу славу, що його навіть прозвали ланцутським дияволом, від назви його основного замку. Зі Львовом його пов’язують два епізоди. Боротьба з львівським мільйонером Костянтином Корняктом. А ще він двічі штурмував Львів.

  • Найбільше свято старого Львова

    Львів любив і вмів бавитися. Але такого святкування не було ні до ні певно після. Свято тривало 8 днів. І місцем для нього обрали головну площу – Ринок. Мова про святкування 1622 року проголошення святими Ігнація Лойоли та Франциска Ксав’єра, засновників єзуїтського ордену. Орден закріпився і у Львові, де створив в межах мурів грандіозний храм, який і досі є окрасою міста. Єзуїти добре розуміли вплив видовищ на уми людей. Тому, вдало їх використовувало для своїх потреб. Обидва святих до речі були басками, як і д’Артаньян.

  • Львівський Біг Бен

    Там тихоплинні години рахує годинник на вежі,

    В стуках постійних його зміни у часі звучать.

    Важіль годинника крутить усі коліщата зубчасті

    Й точно вимірює він час, що тікає кудись.

  • Храм Марії Сніжної і панорама

    Посеред гамірливого туристичного середмістя причаївся затишний так званий “княжий Львів”. Колись вчені вважали, шо саме тут був Львів часів Руського королівства більш відомого як Галицько-Волинська держава.