Скарби львівської старої ратуші

Скарби Львова в ратуші зазвичай зберігалися в особливій кімнаті – скарбниці, що прилягала до зали засідань.

Вольності

Головним скарбом ратуші було не золото, а документи, а саме привілеї міста. Бо завдяки ним Львів міг навіть після лихоліть легко відновити свої багатства. Це були привілеї про міську автономію. Львів навіть називав себе республікою , а міську раду – сенатом, а депутатів – сенаторами. Ці привілеї зачитували щороку 22 лютого, в день виборів. Їх зберігали в скрині, що мала багато відділень.

Килими

Як не дивно, ціним скарбом була поважна збірка східних, індійських та перських килимів. Їх дарували щороку тлумачі, зазвичай 1-2. Це було виміром їх таланту. Тлумач то перекладач,який відігравав значну роль у міській торгівлі. Він був посередником між купцями чужинцями. За міськими  законами не львівські купці на ярмарку не могли безпосередньо торгувати між собою, тільки за посередництвом міського тлумача/ перекладача. Він слідкував би дотримувалися цін затверджених Радою, та, фактично виконував функції спецслужби. Зазвичай, тлумачами були львівські вірмени.Килими безслідно зникли після здобуття Львова шведськи королем Карлом ХІІІ, за 5 років до доленосної Полтавської битви.

Королівські та царські корони в ратуші

Як не дивно, але час від часу у міській скарбниці зберігалися королівські регалії. Так було 1574 року. А ось 1614 року до Львова повернулася полька армія, що перед тим захопила Москву. Серед іншого, вони привезли до міста царську корону. Та вона не довго зберігалася в ратуші, бо війську не заплатили і воно збунтувалося. І щоб їм заплати, з корони виколупали коштовні камені, а корону розрізали та переплавили. Проте корона фактично повернулася до Льова. Бо вояки швидко витратили отримані кошти у Львівських шинках.