·

Вуличка Метрологічна – міні чудо Львова

Це справжнє естетичне чудо Львова. Вуличка в сотню метрів приховала в гущавині дерев неймовірні шедеври батька і сина, великих архітекторів Юліана та Альфреда Захаревичів. Йдеться про вілли, які вони тут створили. Вулиця складається майже суцільно з них.

Винятки

Винятком є дитячий садок радянського часу фасади якої з типової силікатної цегли, і один висотний дім оперного співака Адама Дідури. Але ті будівлі “прийшли” пізніше.

Та про Дідуру варто розповісти детальніше. Це всесвітньо відомий в свій час бас. Його дім рясно прикрашений путті. Частину дому, що має окремий вхід саме з Метрологічної,  він давав у користування українському жіночому відділу учительської семінарії імені Собінського.

Задум

А задум вулички та навколишнього району на рубежі ХІХ і ХХ століть був просто надзвичайно романтичний. На пустках над яром створити місто-сад. В якому будуть жити серед природи пишних садків у затишних котеджах. Кожен з яких мав бути створений за оригінальним проектом. Жодного повторення. Максимальна індивідуальність. Наша вуличка, планувалася як південний кордон цього новаторського району міста. Не дивно, що на ній оселилися і її творці.

№14 а. Вілла Юльєтка

Їх вілла і є найбільшою перлиною вулички Юльєтка. Та на нас чекає і розчарування. Її майже зовсім тепер не видно. Тому, доведеться милуватися фотографіями. Будинок має фасади з поливаної червоної та жовтої цегли. Усі його фасади різні. В ній взагалі панує суцільна асиметрія. Дах також був різнокольоровим, був покритий різнокольоровою дахівкою. Тепер вона нажаль втрачена. А сучасна метало черепиця виглядає на віллі за яскравою і чужою. Юльєткою вона була названа бо призначалася для самого її творця Юліана Захаревича.

Будуючи своє гніздо, Захаревич робив його максимально затишним для себе. Тому, прискіпливо ставився і до її деталей. Стіни вілли вдало і рясно доповненні ковальством та керамічними прикрасами. Зрештою, у віллах, деталі це завжди дуже і дуже цікаво. Це справжній куточок Англії у Львові.

А ще на цій вуличці є справжній ансамбль створений одним творцем Альфредом Захаревичем. Це вілли її парної сторони: №№ 2, 8, 10, 12. На відміну від батька який тяжів до історичних стилів. Альфред захоплюється модернізмом.

№ 2. Вілла Вєжбіцкого

Збудована для Олександра Вєжбіцького. Потім перейшла у власність Людвіка Вєжбіцького, керівника залізничної адміністрації. Нажаль, тепер вілла зазнала реконструкції, через яку втратила частково первісний вигляд.

№ 6. Вілла з двома обличчями

Варто оглянути з обох протилежних боків бо вона має два геть різних фасади. На метрологічну виходить модерніший фасад, а на Горбачевського необрароковий.

№ 8. Вілла Юраша

Створена для подружжя Карла-Ольґерда Юраша та Ольги Юраш з Захаревичів. Цікаво, що в ході побудови її вирішили переробити і переробці брав участь і сам Карл Юраш. З нею спарена вілла №10. І видається на перший погляд, що то один дім.

В №8 до Другої світової жив Іван Німчук. В час створення ЗУНР (Західно-Української Народної Республіки) він був у Військовій раді та Збірній станиці української національної армії у Відні. Ті організації організували військові ешелони для Української галицької армії, армії ЗУНР. В часи міжвоєння він входив в потужну українську партію УНДО та майже 5 років був редактором провідної української газети “Діла”. Радянська влада арештувала таку активну, а отже небезпечну для неї людину. Та йому вдалося втекти. За німців він працював в “Українському видавництві”. Тоді він вирішив випустити “Львівську бібліотеку” серію книг про Львів в популярному стилі. Мало вийти 10 таких книг. Серед авторів був зокрема Іван Крип’якевич, найкращий учень Михайла Грушевського. Згодом він перебрався в Канаду

№№ 8-10

№ 12

Саме в ній з радянського часу тут є кантора метрології, звідки і сучасна назва вулиці. До того вона називалася На Кастелівці та Стрілою. Цікаво, що остання назва перемандрувала з сусідньої вулиці, яка змінила назву. За німецької окупації Метрологічна носила назву в честь поета Фрідріха Шіллера.

Порада мандрівникові

Ну, і вуличкою вам доведеться прогулятися двічі, бо закінчується вона глухим кутом і доведеться повертатися протореним шляхом. Варто також пройтися і по сусідній Горбачевського, бо саме з неї проглядаються тильні фасади парних віл Метрологічної. Та все ж. Це буде дуже коротка прогулянка, хоч і насичена враженнями. Особливо в безлисті пори року, що дозволить краще оглянути описані вілли.

Схожі записи

  • Дві італійки на троні. Бона Сфорца

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас, то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. До того ж Бона стала єдиною італійкою на троні Центрально-Східної Європи! Тут ми розглянемо лише діяльність Бони.

  • Історичний центр Львова

    Львів вважається одним з найпопулярніших центрів України. І це не дивно, оскільки місто дійсно багате на визначні місця та пам’ятки. У цій статті ми поговоримо детальніше про історичний центр Львова та про те, що можна тут побачити. Тож якщо ви плануєте провести вікенд у місті Лева та не пропустити жодної цікавинки, швиденько беріть листочок та записуйте 🙂

  • Диявол у боротьбі з львів’янином

    Мова буде не про містичні сили, а про сваволю шляхти. Про час коли відбувалися справжні війни між сусідами в ході яких палили замки. Ба, навіть штурмували великі міста. Станіслав Стадницький здобув собі особливу славу, що його навіть прозвали ланцутським дияволом, від назви його основного замку. Зі Львовом його пов’язують два епізоди. Боротьба з львівським мільйонером Костянтином Корняктом. А ще він двічі штурмував Львів.

  • Вежа бернардинів

    Вежі, вони обороняли, були акцентами в силуеті міста, не давали загубитися на вузьких середньовічних вуличках, служили тюрмами (наше тюрма від нім. Turm, вежа), кликали до молитви чи захисту фізичного. Зрештою, вони були і символами, особливо церковні.

  • Найгарніші ангели Львівського Личаківського цвинтаря

    Ангел який нас заспокоює, тим що спить на могилі Грабінських. Бо прокинеться він лише перед самим кінцем Світу і засурмить. А поки він спить і ми можемо спати спокійно. Це також робота Паріса Філіппі.

    Символіка цього надгробка відносить нас до Біблії, а саме до Апокаліпсису Івана Богослова. Де він описує Кінець Світу. Сім ангелів трубитимуть почергово і на Землю обрушуються катаклізми. Труби в біблійні часи сигналізували про тривогу, прибуття правителя чи заклик до битви, то ж символіка зрозуміла