Самостійна екскурсія півднем старого Львова за 30 хвилин

1. Пам’ятник Шевченку. Найстаріша кав’ярня. Пам’ятник батярику. Гарнізонний храм.

Пам’ятник Шевченку цікавий своєю “Хвилею національного відродження” на якій показано героїв творів поета та буремне ХХ століття. Сама ж скульптура Шевченка була виготовлена львівськими скульпторами в Буенос-Айресі, і перетнула Атлантичний океан, Німеччину та Польщу би прибути до Львова.

За нею стоїть найстаріша діюча кав’ярня Львова, а можливо і України. Вона тут з 1829 р. Мова про “Віденську кав’ярню”. Біля неї спробуйте нати маленького батярика з кухлем пива. То згадка про цікаву субкультуру що була умісті до Другої світової.

Чотирьохсотлітній храм, побудований єзуїтами краще оглядати з боку вулиці Театральної, звідки розкривається пишний фасад з численними скульптурами.

2. Готичний костел. Мавзолей Боїмів. Вроцлавський гномик.

Готичний костел якому понад 650 років, є головним католицьким храмом України. За ним причаїлася каплиця львівського патриціанського роду Боїмів з розкішним фасадом, що весь покритий різьбою та горельєфами на біблійні теми. Поруч, під ліхтарем примістилася скульптурка гнома, що є дарунком Вроцлава.

3. Лев монстр.

Лев з однією головою та двома тулубами, на розі Староєврейської та Галицької вуличок. Цікавий жарт родом з XVIII ст.

4. Пам’ятник королю Данилу. Бернардинський монастир.

Пам’ятник ймовірному засновнику Львова. І грандіозний монастир з XVII ст., що зберыг фрагмент оборонних мурів. Храм збудований з каменю, був одним з найдорожчсих у Львові. Улюбленець шляхти. Саме з нього почався похід Лжедмитрія на Москву. В ньому був охрещений майбутній письменник Леопольд Мазох. Фасад храму прикрашають скульптури та кам’яні герби Литви і Польщі.

5. Арсенал.

Міський арсенал, місце складування зброї та виливання гармат. Збудований понад чотири століття тому. Тильна сторона є справжнім оборонним муром ймовірно з XIV  ст.

6. Пуп православ’я. Український банк.

Успенська церква з каплицею та оборонною дзвыницею. На рубежы XVI-XVII ст. столытть фыактично головний осередок православёя на Україні та Білорусі. Тут був висвячений на митрополита Галицького та Київського Петро Могила. При ньому діяла чи не найстаріша православна друкарня України.

7. Домінікани

За літописом споруджений на місці палацу князя Лева, грандіозний монастир з величезним храмом вражають. Сучасний храм збудований в основному за гроші Потоцьких в стилі рококо. Монастир зберіг сувору архітектуру оборонної твердині. Його підземелля ймовірно сягають ХІІІ століття. А його трапезна довго була найбільшим залом міста. Саме в цьому монастирі переховувалася чи не найбагатша наречена королівства – Гальшка Острозька, а претендент на її руку брам монастир штурмом. До тих подій їх, правда вже насильно обвінчали…

8. Порохова вежа. Оборонний монастир кармелітів босих

Порохова вежа, збудована як артилерійська вежа а середині XVI ст. Товщина першого ярусу була 3 м. Втратила верхній ярус. Цікава пам’ятка оборонних твердинь старого Львова.

Монастир збудований на пагорбі, що нависає над старим містом. Мав власні оборонні мури, які частково збереглися. Збудований італійцями Іваном Покоровичем та його батьком Адамом де Лярто. Розмальований також італійцем Педретті, що належав до болонскої школи малювання. На них, в основному святі ордену кармелітів, та святий Йосиф, культ якого особливо впроваджував цей орден

Саме наступом з цього храму шведський король Карл ХІІ зумів взяти Львів. Вперше за триста років, Львів був взятий ворогом. Тепер при храмі монастир вже не кармелітів босих, а греко-католицького монашого ордену студитів.

Схожі записи

  • Львів мав свій сорочинський ярмарок

    Ярмарок мав свого могутнього покровителя, самого святого Юра, що мужньо вбивав дракона. Його скульптура, що стояла на аттику храму Святого Юра проглядалася з кожного закутка ярмарку і давала відчуття захисту та небесного заступництва. Але він спустився до простої людини, і став жаданий особливо дітками бо перетворився на смаколик медівник (пряник) названим юрашком. Його продавали в наметі славного цукерника (кондитера) Левицького. Його випікали для цих ярмарків львівські господині… “Газета Львівська” писала, що випікання печива сягло високого рівня. Мигдальні, цитринові, помаранчеві, кавові, ванільні, базельські, нюрнбергські, макаронні, гомеопатичні, перчені, цинамонові, алопатичні. Назви деяких з них нагадують аптеку. Кожен дорослий вважав за обов’язок купити своїм дітям того юрашка.

  • Попередниці Львівської ратуші

    Ратуша була символом міської волі, тому її ставили посередині міста, на центральній площі. І це цікаво, бо  в ті часи саме коли віра займала провідне місце здавалося б посередині міста мав би стояти величний собор. Отже, волю цінували дуже сильно.

    У Львові існувала ще одна особливість, центр міста був розділений на 4 частини, за віровизнанням. А саме були квартали юдеїв, православних візантійського обряду, вірмен, та католиків. І те що в центрі був не чийсь храм а ратуша, сприяло відчуттю рівності між громадянами різних віровизнань, хоча, при владі були саме католики.

  • Львівська дуель заради нареченої. Площа Ринок, 3

    Найкраще романтику дуелей напевно описав Олександр Дюма. І тому, видається, що лише у Франції були гарячі голови, що вирішували питання честі таким героїчним способом. Дійсно, Франція страждала від дуелей чи не найбільше.
    А що ж Львів? Тут також гарячі голови вирішували свої проблеми в дуелях. І їх також було заборонено під страхом смертної кари. Але завжди бувають винятки. Про один з них і піде мова. Історія набула розголосу бо пов’язана з боротьбою за жінку.

  • Соломія Крушельницька

    На рік, Соломія повернеться у львівські театри (1894), а далі тріумфально подорожує по сценах Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі…

    Співати з нею за честь  вважали найвідоміші оперні зірки того часу, як от Енріко Карузо, Тітт Руффо, Федір Шаляпін.

    Серед її численних нагород та відзнак є, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна XX століття”. Співати Вагнера вже було ознакою найвищої майстерності, а тут примадонна!

    А сам Джакомо Пуччіні дарує їй свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».

  • Найгарніші ангели Львівського Личаківського цвинтаря

    Ангел який нас заспокоює, тим що спить на могилі Грабінських. Бо прокинеться він лише перед самим кінцем Світу і засурмить. А поки він спить і ми можемо спати спокійно. Це також робота Паріса Філіппі.

    Символіка цього надгробка відносить нас до Біблії, а саме до Апокаліпсису Івана Богослова. Де він описує Кінець Світу. Сім ангелів трубитимуть почергово і на Землю обрушуються катаклізми. Труби в біблійні часи сигналізували про тривогу, прибуття правителя чи заклик до битви, то ж символіка зрозуміла

  • Львівська політехніка як туристична перлина

    Чи знали ви, скільки прекрасного приховує в собі Львівська Політехніка? Якщо ваша відповідь – ні, то читайте далі про це детальніше.