·

Найгарніші ангели Львівського Личаківського цвинтаря

Моя суб’єктивна думка

Ангел тиші

Ангел, що просить про тишу у момент коли душа молодої дівчини відлітає до Бога. Це надгробок доні генерала Юзефа Мончинського Марії. Це пам’ятник то є перше творіння Паріса Філіппі на Личакові і в пісковику. Паріс  створив мало надгробків на Личакові, та всі вони є справжніми шедеврами.

Скульптор має цікаву біографію. Син італійського скульптора який переїхав в Польщу. Надзвичайно товариський митець, Паріс ще в Кракові згуртував біля себе гурт митців, серед яких Артур Гродгер, справжня львівська легенда через своє кохання до баронеси Ванди Моне, і Матейка – легендарного польського художника.

Перебравшись до Львова, де йому доручають реставрацію домініканського храму, він відразу створює у своїй майстерні власну скульптурну школу з якої вийшли талановиті скульптори як от Юліан Марковський, Антоній Кужава, Тадеуш Блотніцкий.

Нажаль, Паріс покінчив життя самогубством у Варшаві. Йому було тоді лише 38 років. Причиною такого вчинку вважають алкоголізм.

Ангел Кінця

Ангел який нас заспокоює, тим що спить на могилі Грабінських. Бо прокинеться він лише перед самим кінцем Світу і засурмить. А поки він спить і ми можемо спати спокійно. Це також робота Паріса Філіппі.

Символіка цього надгробка відносить нас до Біблії, а саме до Апокаліпсису Івана Богослова. Де він описує Кінець Світу. Сім ангелів трубитимуть почергово і на Землю обрушуються катаклізми. Труби в біблійні часи сигналізували про тривогу, прибуття правителя чи заклик до битви, то ж символіка зрозуміла

Ангели отримують сурми. Вітраж в соборі Йорка. Англія. XV ст.

Замаскувався під ангела

Насправді це не ангел а сама богиня перемоги Ніка. Чогось вона ледь торкається ногами надгробка Марцелію Цемринському. Він був управителем маєтків вірменських монашок бенедиктинок. Тому, бачимо колосся довкола його портрету, що в ногах Ніки. Скульптор Юліан Маріан Шеліга Марковський, учень Паріса, особливо майстерно творив крила. Чи не кожна пір’їнка вражає, і то через століття, не дивлячись на згубні зовнішні впливи на скульптуру. Загалом Марквоський створить аж 60 пам’ятників для Личаківського цвинтаря.

На чолі Ніки зірка, а в руках урна для праху.

Писемні ангел

Чи вміють ангели писати? Мабуть. Але ангел на могилі Францішека Геріха Ріхтера точно вміє, і ніби, замість скульптора, дописує знак хреста. Скульптор Юліан Марковський, який, нагадаємо любив творити крилатих створінь, логічно навчив тут небесного посланця писати. Бо покійний був видавцем. Зокрема, видавав серію доступних дешевих книг, популярну серію “Бібліотека Народова”, спричинився до ще більшої популяризації творчості Адама Міцкевича. Мав книгарню на площі Міцкевича (тоді Марійська) в готелі “Європейський”.

На цьому ж полі є обеліски ще одним львівським видавцям – Піллерам. Їх друкарня працювала майже два століття (1772-1939 роки). Правда, вони без ангелів 🙂

Ангели, що обіймаються

Діти-ангелятка стоять на кулі-землі, притулившись і обнявшись. В їх ногах лежить розгорнута книга. Це гробівець Мошинських. Зокрема тут похований адвокат Адольф Мошинський та його доня Гелена, що після заміжжя стала Скарбковою. Гелена була тут похована вже коли надгробок батькові стояв. Поховані і ніші члени родини, що і написано на книзі. Скульптор Марковський.

Ангелик дитина

Він заспокоює душу померлого дитя. Але в реальному цвинтарному житті нелегко саме ангелику. В нього постійно відбивають ногу, випадково чи ні, йому від того не легше.

Ангел-суддя

Він присів на могилі найкращого юриста Галичини, знавця римського права, імператорського намісника в краю графа Леона Пінініського, ректора університету. По смерті професора студенти жартували, що на Страшному судді пан Леон неодмінно внесе апеляцію про відтермінування Страшного суду над ним. Ангел на гробівці задумався, тримаючи Книгу.

Любив і вичав мистецтво. Зібрав в своєму палаці на Святоюрській горі цінну збірку перських килимів та ренесансних пам’яток, за що його прозвали “ренесансним панюгою”. Заповів її музею Кракова.

Випадково спричинив розрив між Іваном Трушем і Лесею Українкою, купивши його портрет Лесі. До речі, Іван був одружений на двоюрідній сестрі Лесі. Обурило Лесю, що вона ризикувала своїм слабким здоров’ям заради позування на портрет для Наукового Товариства імені Шевченка у Львові. А Труш оригінал продав графу, а в НТШ передав копію.

Поруч з цим нагробком височіє найгарніша каплиця цвинтаря Пробуса Барчевського, казково багатого меценати і землевласника. То ж, найкраще дивиться ангел саме на її фоні.

PS

Усі згадані ангели, крім двох є на головній алеї цвинтаря. Виняток становить лиш писемний ангел та надгробок Пінінського. Найважче знайти писемного, він насолоджується тишею в справжніх заростях по дорозі на найвищу точку цвинтаря. Орієнтиром для вас буде ще одна каплиця-красуня каплиця Цетнерів.

Схожі записи

  • Дві італійки на троні. Катерина Медічі

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. Тут розглянемо діяльність Катерини Медічі.

  • Храм Марії Сніжної і панорама

    Посеред гамірливого туристичного середмістя причаївся затишний так званий “княжий Львів”. Колись вчені вважали, шо саме тут був Львів часів Руського королівства більш відомого як Галицько-Волинська держава.

  • Попередниці Львівської ратуші

    Ратуша була символом міської волі, тому її ставили посередині міста, на центральній площі. І це цікаво, бо  в ті часи саме коли віра займала провідне місце здавалося б посередині міста мав би стояти величний собор. Отже, волю цінували дуже сильно.

    У Львові існувала ще одна особливість, центр міста був розділений на 4 частини, за віровизнанням. А саме були квартали юдеїв, православних візантійського обряду, вірмен, та католиків. І те що в центрі був не чийсь храм а ратуша, сприяло відчуттю рівності між громадянами різних віровизнань, хоча, при владі були саме католики.

  • Як називали Львів

    Так склалася історія, що Львів ніколи не перейменовували та все ж він носив різні назви, подекуди по кілька відразу. Фактично, не піддається сумніву той факт, що місто було назване в честь князя Лева (Льва), старшого сина короля Данила Романовича. То ж в значенні назви не має загадки. А от щодо різних її форм, то тут є що розповісти.

  • Мандрівка з вокзалу на Ринок пішки

    Якщо ви примандрували відкривати Львів залізницею, то у вас є два шляхи до середньовічного центру міста. Легкий, на трамваї, які гостинно вас відвезуть з під самісінького вокзалу на площу Ринок. Або значно важчий, але незрівнянно цікавіший – помандрувати пішки. Раджу саме останній варіант. Дорогою Вас чекає багато цікавих архітектурних перлин міста.

  • Львівський Дрібнолюдок (гном), або гість з Вроцлава

    Ви можете пройти і не побачити його, бородатого і з соняшником. І це в самому центрі Львова, залюдненому провулку. А все тому, що він гном. Це не якась там розвага для туриста, як видається на перший погляд. І це не лише на радість малюкам. Його поява у відкриває нам двері можливості розповісти вам цілком серйозну, і навіть драматичну, а головне, правдиву історію.