·

Незвичний надгробок львівського цвинтаря

Розповідь про дуже оригінальний і водночас такий який веде до древньої традиції сучасний гробівець. Так, і сучасне може бути чудовим! Гробівець є на львівському Личаківському цвинтарі, неподалік військових кладовищ УГА та Орлят.

Слюдоподібні деталі тут показують річку, через яку на грецькому античному човні, схожому більше на морський корабель перепливає людина з веслом. Не важко здогадатися, що ця річка називається Стікс, а чоловік є Хароном.

Стікс

Древні греки вірили, що душа після смерті має бути ним переправлена через річку забуття. Харон робив це не безкоштовно, тому в могилу клали гроші, аби небіжчик міг заплатити за себе. Традиція дожила і до наого часу, хоч мало хто розуміє навіщо вкладає померлому гроші.

Давайте пригадаємо дещо про ту страшну річку.

  • Її назва перекладається як “ненавиджу”, “жахаюся”.
  • Вона аж 9 разів оптікала підземне царство мертвих.
  • Вода Стіксу була отруйна.
  • Її водами клялися навіть верховні боги-олімпійці. Бо богиня Стіксу в свій час помогла Зевсові повалити титанів і запанувати у Всесвіті. Якщо бог порушив подібну клятву то і він був страшно караний: рік лежав без ознак життя і на дев’ять років виганявся з небожителів (був тимчасово безсилим).
  • Дочкою Стікса була богиня перемоги – Ніка. От так поворот!

Харон

Що ж до Харона, хоч він і брав гроші, та принципово перевозив лише в один бік. Та й то не всіх, а лиш тих, хто був похований. На древніх зображеннях він неохайний моряк, на пізніших, вже виглядав приємніше… Цікаво, що в древній Греції він плавав по річні Ахероні, і лиш римські поети перемістили його на Стікс. Зрештою, антична міфологія має багато протиріч та різних варіантів.

Найновішим, і точно доведеним зверненням до Харона є космічний корабель “Нові горизонти”, який в 2015 році пролітав біля супутника планети Плутон Харона і ніс кремовані останки Клайда Томбо, який відкрив планету Плутон. На кораблі є і монета цінністтю в чверть долара, як палата. Чи прийме реальний Харон на свій човен цього покійника? До речі, сучасний Харон “народився”, чи краще сказати – був охрещений іменем Харон в 1978 році, коли і був відкритий астрономами. Поруч з Плутоном є і супутник названий Стіксом. Все логічно, Плутон ж є богом підземного Царства.

Монограма Христа

Але крім тієї суто язичницької символіки маємо і християнську. Збоку на гробівці написано Ісус, але не звично, а у вигляді дуже цікавої монограми, так званого хреста імператора Констянтина, або Хризми чи Хрисмо́на. Це накладені одна на одну літери “Р і “Х”, а з боків монограми є перша і остання літери грецького алфавіту. Все це читається як Христос (перші дві букви його імені в грецькому написанні – ΧΡΙΣΤΌΣ) – початок і кінець всього. Ці букви по боках відносять нас до конкретної цитати з Біблії, а точніше з Апокаліпсису Івана Богослова: “Я Альфа й Омега, говорить ГосподьБог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!”.

Найвідоміше використання такого символу відбулося на штандартах військ Констянтина перед битвою біля Рима 312 р. н.е. Під монограмою тоді ще був латинський вираз «Hoc vince» – скорочення вислову: цим переможеш. А все тому, що перед битвою він побачив на небі хрест під яким був і цей вислів, правда на небі він був написаний грецькою. А щоб він остаточно все зрозумів йому все пояснив Ісус у вісні. Правда, за два роки до того він нібито бачив бога сонця Апполона. Та і перемога була не над зовнішнім ворогом, а внутрішнім – імператором Максецієм. Це був цікавий час поділу імперії на дві частини, і в кожній було водночас по два імператори – старший і молодший. Але це вже зовсім інша історія. Ось як все складно., але водночас цікавезно.

Сам знак  “Р і “Х” має набагато давнішу історію. Він, зокрема відомий за півтисячі роки до Констянтина, був на монетах та на полях тексту, де виділяв важливу частину, і тоді був скороченням від слова “корисний”.

На завершення

Це гробниця родини Логвин. Автором надгробка є скульптор та кераміст Роман Петрук. Він створив кілька пам’ятників на личакові та в місті. Найвідомішим для туристів є його скульптура “Відьма”, що в дворику аптеки-музею, що на Ринку.

Дуже вдалий надгробок, який водночас відносить нас до чи не найпершої цивілізації Європи – грецької (першою таки була мікенська держава Криту, але в неї були інші релігійні вірування), і до початків Християнства. Адже саме імператор Костянтин проголосив християнство державною релігією Римської імперії. Правда, сам ставати християнином він не поспішав, і охрестився аж перед смертю. А, і саме він заснував Константинополь, столицю Візантії та Османської імперії, яка тепер відома як Істамбул чи Стамбул.

Схожі записи

  • Львів мав свій сорочинський ярмарок

    Ярмарок мав свого могутнього покровителя, самого святого Юра, що мужньо вбивав дракона. Його скульптура, що стояла на аттику храму Святого Юра проглядалася з кожного закутка ярмарку і давала відчуття захисту та небесного заступництва. Але він спустився до простої людини, і став жаданий особливо дітками бо перетворився на смаколик медівник (пряник) названим юрашком. Його продавали в наметі славного цукерника (кондитера) Левицького. Його випікали для цих ярмарків львівські господині… “Газета Львівська” писала, що випікання печива сягло високого рівня. Мигдальні, цитринові, помаранчеві, кавові, ванільні, базельські, нюрнбергські, макаронні, гомеопатичні, перчені, цинамонові, алопатичні. Назви деяких з них нагадують аптеку. Кожен дорослий вважав за обов’язок купити своїм дітям того юрашка.

  • Ресторан П’яте підземелля

    Якщо ви хочете опинитися в казці Середньовіччя, то радимо завітати в ресторанчик “П’яте підземелля”. Вхід з площі Ринок, 5, звідси і назва. Але більшість ресторану є під сусіднім шостим номером, ото ж ми поговоримо саме про кам’яницю і підземелля площі Ринок, 6.

  • Личаківський цвинтар у Львові

    У XVIII ст. в Європі почали проводити масові перезахоронення. Справа в тому, що держави одна за одною почали забороняти й надалі ховати у межах міста. Бо це – загроза здоров’ю. Адже поруч з підвалами з їжею, були могили, чи заповненні покійниками підземелля храмів. Відтепер цвинтарі мають бути далеко за містом. Львів створив аж три заміські кладовища. Личаківський виявився найпрестижнішим, тому і дожив аж до наших днів і став музеєм.

  • Місця для зйомок фільмів у Львові: реєстрові, нереєстрові, невідомі

    Мальовничі краєвиди, старовинні будівлі, автентичність інтер’єрів, доступність інфраструктури та супровід місцевих знавців знімальних локацій – це та інше приваблює творців кіно творити у Львові.

  • Забута львівська фортеця Цитадель

    В самісінькому центрі Львова, буквально за кілометр від площі Ринок, стоїть справжня фортеця. Та майже ніхто про неї не знає. І рідко який турист відвідує її. А даремно. Фортеця повністю збереглася. Причини її забуття пов’язані в занедбаності території і відсутності кав’ярень. А ще тому, що вона мало розрекламована. Ну і те, в ній був нацистський концтабір теж відлякує частину людей. Фортеця займає величезну територію пануючого над центром нагір’я. Вона складається з 4-х максимілянівських веж та гігантської казарми з оборонними крилами. Це не середньовічна фортеця, артилерійська фортеця ХІХ століття.