Архітектори та будівлі львівського ренесансу

Пропонуємо вам екскурсію ренесансним Львовом. Майже всі ренесансні пам’ятки в середмісті, тобто місті, колись оточеного оборонними мурами. А отже є неподалік площі Ринок.

Архітектори львівського ренесансу

Якщо готичний Львів то є дітище німецьких архітекторів, то ренесансний Львів є творінням італійців, на батьківщині яких і розквіт цей стиль. З Італії та італійських кантонів Швейцарії до нас перебралася ціла плеяда італійських архітекторів, які осіли у Львові. Це Павло Щасливий, Петро Барбон, Павло Римлянин, Амвросій Прихильний, Адам Покора, Ян Покорович, Войцехи Капіноси, старший і молодший або Зичливий, Рох Шафранець, Петро Красовський з Швейцарії. Чи не єдиним архітектором ренесансу, що прибув з Німеччини (Сілезії), був Андреас Бемер. Хай вас не дивують ці наші прізвища іноземців. Насправді, то прізвиська.

Отож, розглянемо найяскравіші ренесансні пам’ятки Львова. Всі вони збудовані в останній третині XVI першій третині XVII ст.

Ринок, 2. Палаццо Роберто Бандінеллі

Італієць Роберто створив в ній першу в Україні пошту. В ній функціонує музей, що дозволить вам оглянути не лише фасади, а й інтер’єри, вдало доповненні меблями, картинами та коштовностями.

Ринок, 4. Чорна кам’яниця

Вона ж Лоренцовичівська, Анчевська і докторівська. Мартин Анчевський був лікарем. Фасад покритий рустованим каменем потемнів через забруднення каменю, та окислення свинцевих білил, якими ґрунтували камінь під поліхромію. Згодом, її спеціально підтримували в чорному кольорі. Це одна з найпізнаваніших пам’яток Ринку. В середині збереглося ренесансне обрамлення вікон, яке можна оглянути, бо в кам’яниці діє музей.

Ринок, 6 кам’яниця Корнякта і палац короля

Купець з Криту, що став особистим секретарем короля зумів зумів, в обхід тодішніх заборон, об’єднати дві трьох віконні кам’яниці в одну. Палац для нього збудував архітектор Петро Барбон. Згодом, палац був власністю короля Польщі Яна Собєського. Який часто тут бував, і саме тут провів вікопомні переговори з Шереметьєвим про “вічний мир” з Росією, заради створення єдиного фронту проти турок.

В палаці є унікальний для України італійський дворик, дворик, оточений маже по всьому периметру трьохповерховою колонадою. Варто оглянути і флігель палацу з боку вул. Федорова з розкішним порталом

Ринок, 14. Венеційська кам’яниця

Створена для прославленого венеційця Антоніо Массарі. Над входом є венеційський лев. Фасад покритий рустом. На другому поверсі є ренесансні обрамлення вікон. Вхід до них через ресторан “Масони”.

Ринок, 21 Кам’яниця Домбровського Убальдіні

Має два ренесансні портали фасаду та ренесансні обрамлення вікон і дверей світлиці першого поверху. Один з порталів перероблений у вітрину.

Ринок, 22

Зовні, вона повністю втрати свої ренесансні риси, але зала від подвір’я містить ренесансне обрамлення вікон. Вхід через ресторан, вільний.

Ринок, 23 Кам’янця Вольф-Шольчовицька

Пізній ренесанс з фламанськими впливами. Цікавими є маскарони на пілястрах третього поверху які мають індивідуальні риси, і мабуть є наближеними портретами реальних львів’ян. На розі того ж поверху є скульптурна група “Хрещення Ісуса”. Це єдина ринкова кам’яниця, що має ордерну систему фасаду. Тобто, фасад розділений карнизами на поверхи, а віконні простори розділені пілястрами. На першому поверсі вони є тосканського ордеру, на другому – іонійського, а на третьому – корінфського.

Ринок, 24 Масарівська кам’яниця

Одна з найстаріших на Ринку. А також це ще одна масарівська кам’яниця на площі. В ній збереглися елементи готики на першому поверсі. Останній поверх з аттиком додали вже у ХХ ст. В кам’яниці діє музей, то ж можна оглянути її з середини.

Ринок, 28 Гепнерівська кам’яниця

Збудована для райці (сенатора) Домініка Гепнера. Фасад майже не зазнав змін від початку XVII ст. Сандрики та портал оздобленні 20 лев’ячими мордами та крилатими латинськими висловами.

Ринок, 44 Боцкєвичовська кам’яниця

Збереглися ренесансні обрамлення вікон в залі від подвір’я. В зал можна пройти через кав’ярню “Атляс”, що на Ринку, 45

Руська, 4 Кам’яниця Вартановичів

В залі від подвір’я можна оглянути частково збережений розпис, балки та ренесансне обрамлення вікон. Заходити через магазин Vovk. А в подвір’ю над одним з входів є скульптурна голова лева з виноградним гроном в пащі.

Успенська церква

Насправді це цілий комплекс, що крім храму має ще й дзвіницю та каплицю. Останню, можна побачити лише, зайшовши на подвір’я. Храм кам’яний, що є унікально для Львова. Він був одним з символів українського Львова. Довкола нього билося найактивніше українське життя міста. Та формувалися тенденції, які не рідко поширювалися на весь православний світ Речі Посполитої. Особливо варто оглянути метопи, що попід дахом. Ален для цього буде потрібен якийсь льорнет, бо це таки досить високо.

Каплиці Боїмів та Кампіанів

Єдині каплиці-усипальниці, що дійшли до нас з цвинтаря, який був при Латинській катедрі. Обидві зберегли своє ренесансне зовнішнє і неймовірно розкішне внутрішнє оформлення. До кампіанівської каплиці вхід веде через церкву. А каплиця Боїмів працює як музей.

Храми монастирів бернардинців та кларисок

Розташовані на площі Митній. Фасад костелу кларисок заступила дзвіниця ХХ ст. Тож найкраще огляд ренесансних елементів тепер є лише з вул. Личаківської. Храм бернардинців в першому ярусі то італійський ренесанс, в другому то північноєвропейський ренесанс (маньєризм). Цікаво, що відповідно їх будували італієць Павло Римляни і німець Андреас Бемер. Ще один кам’яний храм міста.

Ренесанс на віддалі

Досі ми гуляли неподалік ратуші. Та є ще два ренесансні храми дещо подалі. Потрібно піднятися вулицею Коперника до її перехрестя з вул. Бандери там збереглися шпиталь св. Лазаря та монастир Домінікан. Обидва з XVII ст. Це оборонні споруди, позбавленні пишних прикрас. Храм монастиря бенедиктинок теж має скромні оборонні обриси. А от дзвіниця вражає з розкішним аттиком. Монастир є на вул. Вічевій.