Романтичний Вірменський дворик

1-й дворик

Найромантичніщою місциною середмістя є вірменський дворик. Точніше це є цілий лабіринт двориків у вірменському кварталі. Пройдемося ними. Один з проходів у них веде крізь чотирьохсотлітню дзвіницю яка має прохід крізь себе. Тим проходом ви потрапляєте у найбільший з двориків. Відразу відкривається неймовірне видиво. Так ви будете впритул бачити абсиду вірменського храму які понад 650 років. Колону святого Христофора, задвірки архієпископського палацу та червоні стіни старого банку.

2-й дворик

Зліва, крізь паркан проглядається церковний двір суцільно викладений старими надгробними плитами. На нього виходить аркада храму. В дворику стоїть столітня скульптура Ісуса, що несе хрест. А при будинку є дерев’яний грот з готичною дерев’яною статуєю розіп’ятого Спасителя з двома бароковими фігурами предстоячих.

3-й дворик

Зліва від банку коли є дворик колись єдиного в Європі жіночого католицького монастиря вірменок. Якщо двері до нього будуть відкриті, то зайдіть би побачити на стіни храму невеликий барельєф. На якому Ісус дозволяє апостолі Фомі доторкнутися до своїх ран на грудях. Бо той не повірив, що перед ним воскреслий Спаситель. Барельєф був перенесений з іншого вірменського храму, який вони втратили.

Прохід Параджанова

Біля банку під аркою йде прохід до вулиці Лесі Українки, по якій колись проходив оборонний мур. Якщо оглянутися на арку то побачите незвичний дзеркальний годинник для селфі. Цифри і стрілки на ньому йдуть у зворотньому напрямку. Цей прохід неофіційно названий в честь Параджанова, якому присвячений і ресторанчик вина.

4-й дворик

До проходу тулиться дворик ресторану і водночас житловий. Часом можна побачити, як над людьми, що насолоджуються вином сушаться чиїсь шкарпетки чи штани. Колись, через цей двір львів’яни ходили до одного з найстаріших банків, що проіснував тут рівно три століття. Досі збереглися масивні окуті залізом двері банку. Якщо придивитися до голівок цвяхів на ньому то видно, що вони мають форму лев’ячої голови. Спробуйте підрахувати скільки їх тут. Мені казали, що їх 99. Але мені ніколи так і не захотілося перевірити достовірність тієї цифри.

Трохи Лесі

Навпроти виходу, на вул. Лесі Українки є металеве зображення одного з варіантів герба Львова та протрасовано нерівним камінням місце де під землею досі залягають рештки оборонного муру. Можна пройтися ним повернувши праворуч, і побачити його вигин, що вказує на місце однієї з 25 оборонних веж міста.

5- дворик

Повернімося, ще раз у головний дворик і тепер пройдемо крізь нього повз банк до ще одного дворика. Тут на вас чекає вхід в ресторан “Mons Pius”, що є в колишньому однойменному банку. Цікаво, що пройти до нього можна лише ступивши на надгробну плиту. Це відголосок аж двох історій. По перше, через тісноту міських цвинтарів часто доводилося йти по чиїсь могилі, то ж робили це з молитвою за тих по кому йшли. А так як вірмени накривали могили повністю кам’яною плитою, то ті стиралися від поступу тисячі ніг. Вважалося, чим більш стара плита, тим більше молилися за померлого під нею. Отже, йому там, в потойбіччі ставало легше. По друге, на цій конкретній плиті написано ім’я директора банку, який 1901 року призвів його до банкрутства. Відсидів 6 років та продовжив вже своє життя в далекі Америці. Але єпископ, відповідальний за банк не витримав скандалу і помер. Тож, ступаючи на цю плиту, помоліться за винуватця того банкрутства. А, і він тут не похований. То лиш згадка про події минувшини.

В дворику ресторану є ціла галерея погрудь директорів “Mons Pius” коли той був банком. Все це славні вірмени Львова, що керували одним з найдавніших банків Львова.

Над аркою виходу з дворику в бік вулиці Вірменської сидить батярик з мішечком долярів. Йому довелося вилізти на неї би його не викрали як трьох його побратимів. Але поки він був внизу, то його гаманець добре натерли туристи. Мабуть, прагнули собі грошового щастя.

6-й і 7-й дворики

Тепер ми вишли на дворик з якого добре видно рештки старого вантажного ліфта. А якщо вам пощастить потрапити в наступний дворик з галереєю балконів то можете помилуватися консолями з XVII ст, що пыдтримують один з балконів. Серед них є і антропоморфні.

Моторошний прохід

При поверненні на вулицю Вірменську будьте обережні. Бо вздовж того вузького коридору вже добре обпала штукатурка, і мабуть процес ще не припинився. Хоча це не лякає завсідників столиків, які за кавою не звертають жодної уваги на можливу загрозу.

Отож, ми з вами побачили 7 вірменських двориків і два довгих проходи. Чим не лабіринт. Сподіваюся, вам пощастить з нього вийти задоволеним і збагаченим, чи то знаннями, чи то частунками ресторанчиків.