батьки Захера Мазоха

Батьки Мазоха

Леопольд Франц Йоганн Фердинанд Марія фон Захер-Мазох, письменник скандаліст в честь якого учень Фройда Крафт Ебінг назвав певний вид психічної поведінки – мазохімом, був львів’янином. До речі, самому Мазоху така слава не сподобалося, і він сварився з Ебінгом. Його внучка, що живе в Парижі, досі намагається протестувати. Будемо називати його письменником, би не заплутувати читача іменами, часом схожими. Але мова йтиме не про нього, а про його предків.

Батько

Народився у Калуші.

Зміна прізвищ

Леопольд Йоган Непомук Ріттер (лицар) фон Захер в одруженні додає до свого прізвища Захер і прізвище дружини Кароліни фон Мазох (її часто чомусь називають в літературі Шарлотою), би її рід не перервався бо вона залишилася єдиною в роду. Цікаво, що сталося це коли їх сину письменнику було вже два роки.

Дослідниця Г. Сварник пище, що обидва прізвища первісно мали певно звучати дещо інакше. Так Захер був Сахер, а Мазох – Массох, мабуть з наголосом на останньому складі. Його батько, дід письменника, мав власну наручну печатку саме з літерою “S”.

Поліціянт

4 рр. він пропацює повітовим комісаром, а з 1832 по 1848 рр. очолює поліцію Львова. В своїй діяльності не стільки переслідував злочинців, скільки революціонерів. Це за нього засуджений Кароль Шайноха. Проте, є свідчення, що він розпізнав в Шайнозі надзвичайні здібності і повідомив губернський уряд, що той не зробив одного злочину. Якщо це так, то загально прийнятий образ Захера який сформували польські революціонери, не такий непримиренно моторошний і однозначний. Є його слід і у справі “Руської трійці”.

Відстежував так ревниво, що Відень в розпал революції забирає його зі Львова, би його присутність не розпалювала антидержавні почуття ще більше. Сім’я і його 12-річний син, майбутній письменник виїдуть зі Львова за півроку до австрійського розстрілу Львова. Бачачи бурхливий розвиток подій, головний борець з революцією не ризикував сім’єю.

Поміч бідним

Паралельно він член комісії Інституту для бідних.

Очолив львівську музику

1839 р. стає директором Галицького музичного товариства, протектором якого був кронпринц та ерцгерцог д’Есте. Ім’я Захера знаходимо в товаристві в якості прихильника ще під 1822 р. коли воно тільки но засновується. Щоб стати дійсним членом потрібно було мати ґрунтовні музичні знання, бути львів’янином, і відвідувати всі його заходи. І він таки музикує. Сучасники згадують, що він охоче і не погано грав. І любив грати на скрипці навіть поруч з кімнатою, де поліція проводила допити студентів-революціонерів!

Природничі науки

Жваво цікавився і науками. Був ентомологом, вивчав жуків. Зібрав геологічну і палеонтологічну колекції. Товаришував з австрійцем іхтіологом Рудольфом Кнером, викладачем львівського університету. По переведенню в Прагу, теж на посаду головного поліціянта, став членом, і навіть головою товариства природничої історії “Лотос”. Товаришував там з французьким палеонтологом Йоахімом Баррандом. Праця якого постала в значній мірі на основі його колекції.

Цікавиться і історією

А ще львів’яни завдячують Захеру збереженням своєї історії. Бо саме він поміг Денису Зубрицькому надрукувати його фундаментальну книгу “Хроніки міста Львова”, яка досі є безцінним джерелом документів з історії Львова. Бо цитовані Зубрицьким древні документи не всі дожили до нашого часу. Але тут є одне але. Зубрицький тоді працював слідчим. А отже Захер був його начальником.

В Празі Захер видає вже свою власну книгу з історії “Польські революції. Спогади про Галичину”, правда анонімно. А знав він про польських революціонерів ой як багато.

Матір

Одруження

В 24 роки Кароліна Мазох взяла шлюб з Леопольдом Захером якому було 29 років. Церемонія була в розкішному костелі св. Андрія, бернардинського монастиря. Тут вона і охрестить сина письменника. Запис про їх шлюб зберігся. Захер тоді займав посаду окружного комісара, що не було надто високим становищем. І лиш по одруженню кар’єра його пішла в гору, він став цісарсько-королівським губерніальним радником…

Діти

Кароліна народить 5 дітей. Первістком став майбутній письменник. Він згадує про матір з великою ніжністю і повагою.

Схожі записи

  • Знесіння: справжній ліс у центрі Львова

    Дивовижно, але це майже так. В центрі Львова можна віднайти великий ліс, названий ландшафтним парком. Як йому вдалося вціліти і не бути забудованим? Вся справа у складному ландшафті, який дотепер оминали будівничі. Колись тут діяли каменоломні та кар’єри. Один з кар’єрів, найбільший, утворений навіть порівняно недавно, у радянські часи. З нього брали пісок для склозаводу, що був неподалік. Зручно і економно. Тепер це величезний амфітеатр, що стрімко заростає деревами.

  • Львівська “фабрика повидла” або промисловий замок

    Підзамче це колоритний, але донедавна депресивний район міста. Формується воно як промислова околиця Львова. Кількість підприємтств тут зросте після прокладання поруч залізниці на Броди, до кордону з тодішньою Російською імперією. Тут і досі є з десяток підприємств, більшість яких згадують про свою виробничу діяльність лише як про далеку історію. Фабрика повидла, одна з них. Проте, вона має величезну особливість, а саме неймовірно романтичний вигляд, і нагадує швидше готичний замок, а не фабрику.

  • Храм Єлизавети і Ольги, або львівська церква як пам’ятник королівському коханню

    Храм вирішено назвати в честь вбитої імператриці Єлизавети Баварської. Можливо, серед іншого, сподівалися і на фінансову допомогу самого цісаря Франца Йосипа І.

    Кажуть, королі не можуть одружитися по любові, імператору Францу таки вдалося. Планувалося, що він одружиться на її сестрі. Та коли він побачив Єлизавету то змусив все переграти. До речі, вона була його двоюрідною сестрою.

  • Як читати каплицю Боїмів?

    Її офіційна назва каплиця Страстей Господніх. Але ще більше розкриває суть її декорування народна назва Оґруйцова, від польського ogrójec – сад. На вівтарі в центрі є горельєф де Ісус молиться в Гетсиманському саду. Довкола – поснулі його учні. Він знає, що його тут заарештують, піддадуть страшним мукам, і він помре на хресті. Страх в нього був таким великим, що крізь пори шкіри проступила кров. Але Ісус розумів, що його смерть порятує людство. Врешті, він змирився. І на куполі Ісус вже сидить спершись на руку. Задуманий але готовий до страшного майбутнього. А під малим куполом написано на латині фраза з Плача Ієремії: Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль? 

  • Коротка історія Львова

    Місто як частина різних держав та міждержавних утворень мало різну роль. Інколи – як столиця держави, частіше, як столиця провінції. Проте, завжди зберігало вагомий вплив на цілий регіон.

  • Дві італійки на троні. Катерина Медічі

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. Тут розглянемо діяльність Катерини Медічі.