Як виглядав Львів чотири століття тому? Або найстаріше зображення міста

Як виглядало місто в давнину, коли ще не було фотографій? Зазвичай у цьому помагають картини тогочасних художників. Та Львову пощастило особливо. Ми маємо його надточне зображення в панорамному вигляді завдяки гравюрі голландця Абрагама Гогенберга створеній 1617 чи то 1618 роках.

Панорамний путівник XVII створений для імператора

А почалося все в Німеччині. Для імператора Священної Римської імперії Максиміляна ІІ Габсбурга готують шеститомне видання Civitates orbis terrarum (Міста земного кола). Воно вийшло в шести томах і мало 546 зображень міст Світу з висоти пташиного польоту. Готувалося воно довго – 45 років, і скрупульозно бо головним редактором був Георг Браун (Брунус), німецький топогеограф та священник з Кельну. До кінця видання з великої команди дожив лише він та Абрагам Гогенберг (творець панорами Львова). Останньому і перейшли кліше видання. Атлас неодноразово перевидавали. Як правило, раз в півстоліття. То ж він не втрачав свого значення ще півтора століття!

Атлас мав 552 панорамні гравюри. Гравюри робилися на міді. Потім розфарбовувалися в ручну аквареллю. Тож це був симбіоз науки і мистецтва. І, загалом відбивав стиль фламандської гравюри. Фландрія то тепер північний захід Бельгії.

Ось вам зображення кількох міст з того видання:

Львів, як одне з найбільших міст Центральної Європи, і четверте за величиною в королівстві Польському (після Варшави, Кракова та Гданська), та ще зі славою колишньої столиці королівства Руського (Галицько-Волинська держава) не міг бути по заувагою такого поважного видання.

Про вагомість видання говорить і те, що опис Львова під заголовком “Topografia Civitatis Leopolitanae” для нього робить сам тодішній бургомістр Львова Йоган Альпнек (Алембек). Який хоч і був лікарем, та з опису його бібліотеки бачимо, що він більше цікавився історією та географією.

Наскільки правдиво зображено Львів?

А тепер поговорімо наскільки точним є та панорама Львова? Адже її творець, Гогенберг, ніколи нашого міста вживу не бачив. Він творив її на основі малюнку Авреліо Пассаротті. А от Пассаротті ми можемо вірити беззаперечно. Алемебек знав кого просити, щоб він точно зобразив місто. Пассаротті був військовим інженером. І його спеціалізацією було створення проектів міських фортифікацій. По друге, за завданням короля Сігізмунда ІІІ, він 1607 року прискіпливо вивчає львівські укріплення з метою визначення їх придатності до оборони. Окрім того, він отримав цікаве завдання створити впритул до Львова ще одне місто. Яке мали намір назвати в честь королевича – Владиславів. Тепер це дивує – як то два міста впритул одне до одного? Але в ті часи таке траплялося. Так було два міста в Кракові чи Гданську, і кожне носило своє ім’я та мало свій магістрат.

Королевич Владислав

То ж біля Львова, на базі галицького передмістя мало постати нове місто. І саме для створення його фортифікацій і прибув Пассаротті. Він плідно пропрацював і створив аж три проекти та їх макети. Мури Владиславова мали бути вдвічі довші ніж мав Львів. Передбачалося 18 веж та оборонний вал. Та проект так і залишився проектом. Бо коштував задорого, півтора мільйони злотих. Та і Львів був проти втрати своїх земель на передмісті. Спроба втілити проект таки почалася. Але було вирито лиш рови під фундамент однієї вежі. От і все. На жаль, ті проекти Пасаротті не дійшли до нашого часу.

Враховуючи, що первісне зображення Львова робив військовий інженер-фортифікатор, який до того ж прискіпливо, за наказом короля, вивчав Львів, то ж нема сумнівів не вірити точності його малюнку. То вам не творіння художника, якому часом головне творчий задум, а не реальний світ.

Опис панорами Львова

На панорамі добре впізнаються церковні дзвіниці, які мало змінилися за ці чотири століття. Зокрема вірменська, Корнякта, катедральна. А от замок на горі не зберігся. Хоча гора в честь нього досі зветься Високий Замок. Передня межа Львова проходить по сучасній головній вулиці – проспекті Свободи.

На горі герби Львова, королівства Польщі, воєводства Руського та папи Сикста V який подарував львівському гербу частину свого, що змусило магістрат створити перше велике зображення лева. В пошкодженому вигляді дожив до нашого часу і оселився в Італійському дворику. В прямокутнику написано “LEOPOLIS Rußia Auſtralis Urbs primaria emporium mercium Orientalium celeberrimum” (Леополіс Русі Південної місто головний ринок товарів східних найславніше). Надписано також гори.

Панорама Львова Гогенберга Пассаротті

P.S.

Ну і під кінець про калейдоскоп націй довкола створення першого відомого зображення Львова. Король Сігізмунд – швед по батькові, поляк по матері, Пассаротті – італієць, Альпнек – львівський німець, Браун німець з Кельна, Гогенберг фламанець, і єдиний протестант в цій компанії.

Щодо згаданих правителів? Панораму замовили для Максиміляна. Який, в свій час програв боротьбу за трон Польщі Сігізмунду. Піддані Максиміляна творять той панорамний путівник Світу, а інженер Сігізмунда, малює панораму Львова. Як все переплетено. То ж в створенні того зображення було задіяно пів Європи. От що значать жваві культурні і політичні зв’язки!

Схожі записи

  • Вілла художника як корабель

    На Святоюській площі, крім собору святого Юра, що панує тут над простором, зовсім не губиться значно скромніша споруда – вілла Яна Стики. Її фасади з червоної цегли, високий черепичний дах, а головне надвелике гострокутне вікно, приваблюють. В ній явно є якась загадка. Навіщо таке вікно? І чому акцент архітектор зробив саме на ньому? Все пояснює те для кого вона будувалася. А був то художник Ян Стика. Над одним з входів недарма бачимо щит з трьома щитами в ньому, це знак малярського цеху древнього Львова.

  • Стрийський парк – найвеличніший парк Львова

    Парк створив легендарний львівський парковий майстер та інженер міських плантацій Арнольд Рерінг. Він заклав його у 1879 році на місці ярів та Стрийського цвинтаря, закритого за півстоліття до цього. Рерінг висадив в парку майже 40 тисяч дерев. Серед них навіть було дерево, яке дожило як вид з часів динозаврів. А 1887 року нижню алею прикрасив пам’ятник Яну Кілінському, герою польської революції очоленої Тадеушем Костюшком, генералом і соратником Джорджа Вашингтона. Так, Костюшко був одним з творців США. З появою цього пам’ятника парк назвали на честь Кілінського. Згодом назва Стрийський таки перемогла.

  • Дві італійки на троні. Бона Сфорца

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас, то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. До того ж Бона стала єдиною італійкою на троні Центрально-Східної Європи! Тут ми розглянемо лише діяльність Бони.

  • Святий Юрій – покровитель міста Львова

    Св. Юрій не просто відомий а над популярний святий. Причина такої над популярності криється  в середньовіччі. Епосі лицарів. Саме вони його обрали за свого небесного покровителя тому, що він на той час був єдиним лицарем, який досяг святості. А завдяки лицарям Юрій отримує під опіку міста і , навіть, цілі держави, як от Англію. У Львові він теж завдячує своєю популярністю лицарям, а саме князям. Князь Лев будує для свого вуйка (дядька) Василька храм св. Юра.

  • Екскурсія вуличкою Галицькою

    Вуличка Галицька є однією з найдревніших вулиць міста. І що унікально яка вів тисячоліття не змінювала назву. Вперше під тією назвою вона згадується в далекому 1382 році.

    Прогулянка нею не буде втомливою, проте дуже насиченою на враження. Її довжина всього 220 метри. А в середньовіччі вона була ще коротшою. Та саме через неї пролягав один з двох можливих шляхів виїзду-в’їзду до міста. Бо тоді Львів був опоясаний мурами, і мав лише дві брами (ворота) – Краківські та Галицькі. Вуличка вела від воріт до серця міста – площі Ринок.