Парк імені Франка – найстаріший парк Львова

Малий рекордсмен

Найстаріший і найлегендарніший парк Львова носив за своє чотирьох столітнє життя стільки назв, що вже саме це робить його рекордсменом. Та й серед його засновників, була родина-рекордсмен – Шольц-Вольфовичі. У Вольфа Шольца було 12 синів та 12 доньок від однієї дружини Беати з Газів. Так, в давні часи при згадці дружини, писали не лише її прізвище по чоловікові, як тепер, але обов’язково згадували прізвище її роду з якого вона вийшла. Один з 12-ти синів Вольфа, Ян створив тут перший сад. Який, як придане, перейде його доньці Марті, яка вийде заміж за Антоніо Массарі, консула Венеції у Львові.

Єзуїтський город

А далі починається дуже довга тимчасовість. Про що мова? 1614 року Львів передав парк монахам-єзуїтам, але тимчасово. Та тимчасовість протривала 160 років! Аж поки єзуїтський орден не буде скасований самим папою римським. Якби не це, то певно ми би і досі мали Єзуїтський парк… Насправді, то була печальна сторінка в житті парку, бо єзуїти його занапастили, перетворивши на прибутковий маєток: збудували цегельню і пивоварню. А решта земель віддали в оренду селянам, яким на додачу ще й збудували корчму. Мабуть, тоді парк втратив всі свої дерева, хоча на картах і надалі позначали “Єзуїтський сад”.

Нове “народження” парку Франка

Нове “народження” парку сталось завдяки цісарю Австрії Йосипу ІІ. Під час відвідин Львова він дарує ці землі місту. Але магістрат налякався того подарунку через великий об’єм праці аби знову відродити парк. Тому місто “спихнуло” його 1799 році підприємцю Яну Гехту, аби він сам профінансував створення парку. Гехт таки створить парк у модному тоді класичному стилі. Тобто, в ньому панувала строга геометрія. А щоб вкладені гроші повернулися хоч частково, Гехт поставить в ньому ресторан, казино, басейн і альтанки.

Дотепер збереглася лише одна його альтанка, датована 1835 роком. До речі, на місці казино згодом збудують Галицький Сейм (парламент), – а тепер Головний корпус університету імені Іван Франка.

Прихід Франка

Парк Гехта згодом назвуть на честь оборонця першої польської конституції, генерала армії першого президента США Вашингтона – Тадеуша Костюшка. В радянські часи він став парком Івана Франка. Бо сейм є головним корпусом університету імені Франка. Та Франку в ньому не щастило. Не зміг він в ньому довчитися, і на викладача його не взяли. От такі перипетії долі.

Цікаво, що вгорі до парку примикає малесенька вуличка Каменярів. Тут досі є пам’ятна дошка на будинку, де Франко мешкав. І, ймовірно, саме там написав своїх прославлених “Каменярів”.

Пам’ятники парку Франка

Що за парк без пам’ятників?! Тепер їх два. Пам’ятник Франку та ваза 1838 року з наслідуванням барельєфів легендарного Торвальдсена “Течія людського життя”. Століття тому пам’ятників було в рази більше. Давайте їх перерахуємо. На головній алеї був величний пам’ятник імператорському наміснику Агенору Ромуальду Голуховському, палац якого зберігся біля парку і служить тепер лікарнею Львівської залізниці. На місці пам’ятника Франкові був ряд погрудь, а саме Яна Дожанського –  письменника, Яна Непомуцена Камінського – директора польського театру, Леона Сапіги – намісника Галичини, Артура Гродгера – художника, Самуеля Гловінського – єпископа та мецената. На одній з правих алей стояло погруддя графа і поета-еллініста Юзефа Дунін-Борковського. А то погодьтеся, вже цілий парк скульптур! Їх “вирубала” радянська влада.

Згадаймо ще раз Гродгера, бо він мав ще одне місце в парку. Його кохана Ванда Моне висадить в парку його дуб. А так як печальна і романтична історія їх кохання була широко відома, то дуб став місцем паломництва закоханих пар. Нажаль, дуба немає вже майже століття. Була гарна ідея висадити на його місце новий дуб і відродити традицію, та як завжди не склалося. А було би добре і романтично.

Дерева у парку Франка

Сучасні дерева парку висадили між 1855 і 1890 роками. В основному то дуб, бук, ялина, бузок, липа, клен, граб, в’яз, осокір, туя, ясен, сосна, гіркокаштан, вільха, робінія звичайна, тополя біла. Згодом, досадили і екзоти такі як магнолія Кобус, бундук канадський, модрина польська, гледичія колюча, дуб скельний, софора японська, бархат амурський, кипарисовик горохоплідний, горіх чорний…
Мандрівка цим невеликим, але древнім парком сповнена романтики й великими натовпами студентів. Адже з двох боків до парку примикають два університети…