·

Рудольф Вайгль, львів’янин, що врятував людство від висипного тифу

Сьогодні мова буде про великого рятівника, і взагалі, про велику людину, він любив людство і ризикував собою заради нього. На полях Першої світової війни, він познайомився з ворогом, з яким боротиметься чи не все життя. І таки віднайде зброю, яка його подолає. Ворога настільки маленького, що постраждалі не бачили його, та страждали і часто гинули від його дій. Мова йде про висипний тиф. Особливо пошесть наступала у часи воєнних лихоліть, коли гігієна відступає.

Чи патріот?

Отже, лікар Рудольф Штефан Ян Вайгль народився в Моравії (тепер Чехія). Походив з моравських німців. Але виховувався у вітчима Юзефа Тройнара в Галичині, в трию. Це німецьке походження за часів Польщі є причиною ряду звинувачень в непатріотичности.

  • Ну, бо волів працювати на якіснішому німецькому, а не польському обладнанні.
  • Виступав проти дискримінації євреїв у вузах Польщі. Бо вважав це середньовічним варварством.
  • А ще під час Другої світової рятує всіх без розбору, не оглядаючись на національність чи партійну приналежність, рятує німців, поляків, євреїв, комуністів,…

Та він був просто Людиною. Бо коли, в часи нацистської окупації, йому як етнічному німцеві запропонували німецьке громадянство, він відмовився, не підтримував нацистів. А згодом рятуватиме людей без огляду на їх національність чи політичні погляди.

Серйозність проблеми

Висипний тиф був тоді серйозною хворобою, яка косила особливо масово в час війн. Так в австро-угорській армії часів Першої Світової війни ним перехворіло 120 тисяч солдат, 60 т. з них померло. В СРСР ним загалом перехворіє 25 млн.

довайгелівські дослідження

Над подоланням тифу працювали від початку ХХ ст. 1909 року французький нобелівський леуреат Ніколь  доведе, що збудники хвороби переносить саме воші. 1916 року, виявлять вже сам збудник 1918 року створять вакцину анти плямистого тифу.

Створення інституту для Вайгля

Вайгль почне досліджувати висипний тиф ще 1919 році в Перемишлі, де очолить лабораторію з цього питання. 1920 року створить інституцію відому як “Інститут Вайгля”. В мирний час інститут діяв при університеті. А в часи війни був перетворений радянською владою на потужну інституцію. Під інститут передали величезну будівлю гімназії св. королеви Ядвіги по сучасній вулиці Чупринки, 45. Тут інститут пропрацює майже всю Другу Світову війну, з 1939 по 1944 рік. Тепер, там лікарня патології крові.

Вул. Чупринки, 45.

Двічі відмовив

Перший раз відмовить самому Хрущову на пропозицію перенести дослідження в глиб Союзу, а потім те саме проверне з німцями. Радянська влада змістила Вайгля, а на базі його дітища створила Львівський санітарно-бактеріологічний інститут. Не поставила на чолі інститут і нацистська влада, бо він відмовився ставати громадянином Німеччини. Але в обох випадках фактично саме він керував діяльністю інституції. Та читав лекції в різних містах Союзу.

Клізма для вошей

Проблемою дослідження збудника висипного тифу виявилася в тому, що він, збудник, не жив у штучному середовищі для вирощування мікробів та не накопичувався в піддослідних тваринах в достатній кількості для створення вакцини. Вайглю довелося зробити мікро клізми для зараження ним безпосередньо самих вошей. Клізми для вошей! Це була найменша клізма в Світі. Черговий львівський рекорд гідний книги Гіннеса. Відтепер він мав постійну кількість збудника для довгих досліджень.

Браслети для вошей

Перенести збудник було потрібно теж звичним способом. То ж для піддослідних людей створено браслети наповненні зараженими тифом вошами. Їх надягали донорам на руки чи ноги. Тут слід відзначити, що першими донорами були сам Вайгль з своєю дружиною! Піддослідним платять, що в час війни було вагомим. Та видають спец посвідчення, би їх не заарештували німці. Для багатьох то був єдиний порятунок від потрапляння в концтабори.

Спочатку на собі, а вже потім на піддослідних

І ще раз по жертовність самого Вайгля. Він не жалів себе. Двічі перехворів тифом в час випробування. А першу вакцину випробує не на піддослідних, а таки на собі

Наш Шиндлер

Знаменитий львівський математик Стефан Банах назве його Шиндлером, бо порятує 5 тисяч людей. Згадайте оскароносний фільм “Список Шіндлера”. 2003 р. у вроцлавський синагозі онуці Вайгля вручили медаль “Праведника народів миру”. Найвища нагорода за спасіння євреїв в часи холокосту. Серед порятованих імена великих науковців та поетів як от поет Збігнєв Герберт, Євгеніуш Ромер, батько польської геополітики, географ, математик Стефан Банах, Генріх Мосінг, великий мікробіолог.

Дружини-помічниці

Дружина Софія активно йому помагала в дослідженні. Після її смерти він одружиться на Анні Герліц, теж помічниці в дослідженнях, вона була його асистенткою.

Жодної вдячности від влади за винахід

По Другій Світовій війні, Вайгль через утиски комуністичної влади Союзу емігрує в Польщу. Мав всі шанси стати нобелівським леурятом, але комуністична влада протестує, бо він співпрацював з німцями, його ж досліди проводилися в офіційній інституції, що діяла в окупованому німцями Львові. Через це його не взяли і в Академію Наук. Неймовірна невдячність людства.

Та до Другої світової його таки визнавали і нагороджували. Так орденом його нагородить Бельгія орденом Леопольда та зробить його членом своєї академії наук. Бо його вакцину бельгійські місіонери успішно використовували у своїх місіях в Китаї. До речі, сам Вайгль здійснив подорож в Ефіопію де масово щепив. Винагородою була і подорож до Женеви би виступити в Лізі Нації, тодішньому аналогу ООН. Ну, і згадаємо премію від президента Львова (так тоді йменували мерів), у сумі 10 тис. злотих. Її він потратив на обладнання для дослідів. А для себе? Ну жінці купить шубу, а собі – спінінг.

Помре Рудольф 1957 року у Польщі.

Від дослідника до священика

Згадаємо і про його геніального помічника Генріха Мосінга. Як співробітник Вайгля, той зумів привезти у варшавське гетто де кишів тиф, пробні вакцини, створені в інституті ще за перших совєтів. По війні, Мосінг стане католицьким священиком і працюватиме як вчений над удосконаленням боротьби з тифом. Його місійна діяльність то неймовірна пригода. До речі, він похований на Личаківському цвинтарі. Помре у віці майже 90 років.

Схожі записи

  • Кав’ярня “Світ кави”

    Є у Львові вуличка, або як тут кажуть – закапелок, Катедральний, де є готичний костел і три будиночки, але аж 4 кав’ярні. Серед них – і Світ кави. Вона досить знана і відзначена численними нагородами. Та найкращою її нагородою є прихильність її клієнтів. Кав’ярня зберегла шарм віденських кав’ярень, де люди приходять не перекусити, а саме таки на каву та повільну дружню чи ділову розмову.

  • Екскурсія вуличкою Галицькою

    Вуличка Галицька є однією з найдревніших вулиць міста. І що унікально яка вів тисячоліття не змінювала назву. Вперше під тією назвою вона згадується в далекому 1382 році.

    Прогулянка нею не буде втомливою, проте дуже насиченою на враження. Її довжина всього 220 метри. А в середньовіччі вона була ще коротшою. Та саме через неї пролягав один з двох можливих шляхів виїзду-в’їзду до міста. Бо тоді Львів був опоясаний мурами, і мав лише дві брами (ворота) – Краківські та Галицькі. Вуличка вела від воріт до серця міста – площі Ринок.

  • Ресторан П’яте підземелля

    Якщо ви хочете опинитися в казці Середньовіччя, то радимо завітати в ресторанчик “П’яте підземелля”. Вхід з площі Ринок, 5, звідси і назва. Але більшість ресторану є під сусіднім шостим номером, ото ж ми поговоримо саме про кам’яницю і підземелля площі Ринок, 6.

  • Вілла гіпсових королів Львова

    Якщо інші палаци будувалися аристократією для хизування чи підтвердження свого статусу, то Юзефа Франц будує палац-рекламу. Власниця гіпсової фабрики, що продукувала гіпсові прикраси для будівництва, хотіла мати палац, як вивіску можливостей своїй фабрики. Тому, палац рясно прикрашений, навіть надміру, маскаронами, горельєфами, колонами, скульптурою.

  • Стрийський парк – найвеличніший парк Львова

    Парк створив легендарний львівський парковий майстер та інженер міських плантацій Арнольд Рерінг. Він заклав його у 1879 році на місці ярів та Стрийського цвинтаря, закритого за півстоліття до цього. Рерінг висадив в парку майже 40 тисяч дерев. Серед них навіть було дерево, яке дожило як вид з часів динозаврів. А 1887 року нижню алею прикрасив пам’ятник Яну Кілінському, герою польської революції очоленої Тадеушем Костюшком, генералом і соратником Джорджа Вашингтона. Так, Костюшко був одним з творців США. З появою цього пам’ятника парк назвали на честь Кілінського. Згодом назва Стрийський таки перемогла.

  • Дві італійки на троні. Катерина Медічі

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. Тут розглянемо діяльність Катерини Медічі.