·

10 затишних вуличок Львова, на яких можна відпочити

1. Вулиця Курбаса

На початку ХХ ст. то була вуличка готелів. А тепер – затишний пішохідний “острів” у буремному центрі. Слід зауважити, що вона проходить паралельно найгамірнішій вулиці – проспекту Свободи. Родзинками вулички є колишнє офіцерське казино, схоже на замок, із розкішними маскаронами, та майоліковий будинок поруч.

Старі рекламні написи на Курбаса
вул. Курбаса
вул. Курбаса (театр)

2. Площа Юра

Стала затишнішою після недавньої реконструкції і перенесення доріг. Втім, удень тут гуляють чимало дітей.

Над нею височить бароковий храм святого Юра, а навколо розкинулися корпуси Політехніки, один з яких був колись жіночим монастирем. На площу виходить і червона вілла художників з характерним велетенським вікном майстерні Нижанківського. Ну і столітній сквер…

площа Юра
площа Юра

3. Марії Сніжної

Головною прикрасою вулиці є ансамбль колишнього німецького храму Марії Сніжної, з будинком органіста. В 1970-х роках будинок був перетворений для кіно в дім пані Бонасьє, в  яку закохався д’Артаньян. Отак, цей німецький фрагмент міста, на мить перетворився на Францію, на Париж.

А ще, на вуличці є чудова неоготика. Ну і довкола не менш затишні вулички зі своїми скромними скарбами, що чекають реставрації, також  не залишать вас байдужими.

вул. Марії Сніжної
вул. Марії Сніжної

4. Вулиця Ліста

Ця вуличка вас здивує не стільки архітектурою, а своєю жвавою найвужчою дорогою міста, і найвужчими тротуарами. І на все це споглядає орел в коралях, що сидить  над брамою одного з під’їздів.

Та дивиться Йоган Гутенберг (винахідник друкарства) зі старої друкарні. До речі, у цьому приміщенні зараз у вільний час школярі вчаться малювати. Тому вітрина змінює свій вигляд, залежно від пори року.

5. Вулиця Весела

Спробуйте знайти цю вуличку в колишньому єврейському районі Львова. Типові будиночки рубежу ХІХ і ХХ ст. оживив новий готель, з дійсно веселим фасадом.

готель на вулиці Веселій
готель на вулиці Веселій
Підказка як її знайти

6. Вулиця Жижки

Найтемніша вуличка всього середмістя. Антураж характерний містам Середньовіччя, хоча, будинки на ній вже з ХІХ ст. Нещодавно, на одному з них віднайшли чудову фрескову рекламу, де зображений виноград. Малюнки законсервовані, – їх можна оглянути на одному з фасадів.

вулиця Жижки
вулиця Жижки

7. Вулиця Нижанківського

Затишна і вузенька. Вона різко поділяється на впорядковану та занедбану частини. При тому, саме з останньої ми виходимо на одну з головних площ міста – площу Міцкевича. Така різка зміна не залишить вас байдужим.

8. Провулок Крива Липа

Її спокій бережуть дві брами, бо лише через них можливо на неї потрапити. Названий проїзд цей на честь кривої липи – єдиного тутешнього дерева. Хоч як на липу, вона невелика, але вже має півтора століття. І воно єдине, що збереглось з саду пана Маєра, який жив тут у ХІХ ст.

А ще, в провулку (буд. №8) відбувся перший у Львові кінопоказ.

І це напевно найбільш кав’ярна вулиця міста. Не будемо називати їх кількість. Залишимо підрахунок Вам.

9. Вулиця Руданського

Вуличка між розкішними кам’яницями початку ХХ ст. До речі, вони непогано відреставровані. Одну її сторону повністю займає колись найрозкішніший готель міста – «Жорж», якому була надана честь навіть побувати палацом шаха Ірану. Посеред хідника – острів зелені незвичної крученої форми. Вуличка заповнена кав’ярнями, між яких “заблукала” ретро-наливайка, – у ній досі є столи для стоячих клієнтів.

10. Вулиця Поповича

Вуличка веде на Калічу Гору тому і сама є звивистою та крутою. Відчуйте з нею і ви чар львівських гір. Неподалік, колись відпочивав сам король Ян-Казимир та збиралися каліки Львова. Парадокси історії.

Схожі записи

  • Львівський Моцарт та його таємне львівське кохання

    Так, Львів мав свого Моцарта. Мова про сина прославленого Амадея Вольфганга. Матір пробує витворити з нього генія, схожого на чоловіка. Навіть додала до його імені ім’я чоловіка Вольфганг-Амадей. На його опублікованих творах він підписаний саме як “Вольфганг-Амадей Моцарт-син”. З трьохрічного віку його муштрують. Не дивлячись на брак грошей наймає йому найкращих столичних вчителів, серед яких вчитель Бетховена і сам Антоніо Сальєрі (вчив співу). В 11-ть років він опублікує власний твір. Дає концерти. Перший публічний виступ був самій віденській опері, коли йому було 14 років.

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.

  • Рудольф Вайгль, львів’янин, що врятував людство від висипного тифу

    Сьогодні мова буде про великого рятівника, і взагалі, про велику людину, він любив людство і ризикував собою заради нього. На полях Першої світової війни, він познайомився з ворогом, з яким боротиметься чи не все життя. І таки віднайде зброю, яка його подолає. Ворога настільки маленького, що постраждалі не бачили його, та страждали і часто гинули від його дій. Мова йде про висипний тиф. Особливо пошесть наступала у часи воєнних лихоліть, коли гігієна відступає.

  • 10 старовинних храмів, які варто відвідати у Львові

    Майже усі вони входять до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. А ще є чи були головними для котроїсь з християнських конфесій.

  • Вілла художника як корабель

    На Святоюській площі, крім собору святого Юра, що панує тут над простором, зовсім не губиться значно скромніша споруда – вілла Яна Стики. Її фасади з червоної цегли, високий черепичний дах, а головне надвелике гострокутне вікно, приваблюють. В ній явно є якась загадка. Навіщо таке вікно? І чому акцент архітектор зробив саме на ньому? Все пояснює те для кого вона будувалася. А був то художник Ян Стика. Над одним з входів недарма бачимо щит з трьома щитами в ньому, це знак малярського цеху древнього Львова.

  • Панорама Львова з даху будинку на площі Ринок 36

    Чимало привабливих палациків має площа Ринок. Та сьогодні мова про надміру скромний і позбавлений декору дім під номером 36. Чому він такий? Все пояснюється тим, що Львів перейшов до Австрії у час свого занепаду. І навіть на привабливому Ринку, де століттями мріяли жити купці польського королівства, багато будинків перетворилися у справжні руїни. Не минула така доля і того, що зараз має номер 36. Тодішня влада зробила все, аби швидко перебудувати ті руїни. Дуже рідко були гроші на їх пишне декорування. Головне, щоб не руїна.