Місця для зйомок фільмів у Львові: реєстрові, нереєстрові, невідомі

Мальовничі краєвиди, старовинні будівлі, автентичність інтер’єрів, доступність інфраструктури та супровід місцевих знавців знімальних локацій – це та інше приваблює творців кіно творити у Львові. Так, вже існує кілька різних переліків локацій для зйомок, що склали різні організації. Основним є складений Львівською кінокомісією, що підпорядковується міській раді. Крім того, відомі неофіційно доступні місця, що все ж стали декораціями для зйомок. Візіт.Львів складає один великий список таких.

Природні об’єкти

Тут домінують звісно ж парки. Адже у них вже неодноразово знімали сцени фільмів ще з радянських часів, якщо не раніше. Однак парки можуть привабити як ландшафтом, так і об’єктами у них. Перелічимо і їх.

Стрийський парк – простора нижня алея (продовження вул. Паркової), діюча дитяча залізниця, оранжерея, цікаві будівлі для занять спортом, велика і тиха галявина поряд з кінотеатром «Львів».

Парк культури – діючі атракціони, стадіон «Юність» чи тенісні корти, нещодавно відреставрована арка та невеличка йога-зона.

Парк Івана Франка – найстаріший і найцентровіший парк міста. У ньому може привабити велика ротонда чи головна алея. Вона веде до майданчика для вигулу собак, – теж потенційно «кіношне» місце.

Шевченківський гай – львівський скансен, де неодноразово знімали кіно на фоні хат, храмів, вітряка…Місцина стала декораціями ще у 1982 р., коли тут зняли музичний фільм «Ватра кличе на свято». А у 2016 році тут знімали сцени фільму «Переможець» навіть індійські кінотворці.

Погулянка – цей парк мало хто порадить для зйомок, втім поряд з ним є цікава будівля Центру творчості дітей і юнацтва Галичини з просторою площею перед ним і старими віллами по сусідству. А на початку головної алеї парку – руїни винзаводу, де восени 2019 року зняли кілька сцен фільму «План А».

Будівлі

Палац Потоцьких – найпомпезніша будівля вулиці Коперника. Вишукані інтер’єри й екстер’єри регулярно є фонами для кліпів, фотосесій та фільмів. Одне з місць зустрічей президента України з лідерами інших країн.

Палац мистецтв – сусід палацу Потоцьких, значно сучасніший та прагматичніший. Тут можуть бути цікавими як виставкові зали, аркада переднього фасаду, так і дах чи маленьке внутрішнє подвір’я…на другому поверсі.

Прокуратура Львівської області – одна з домінантних споруд на проспекті Шевченка. Багата на барельєфи і вітражі.

Будинок вчених – вишукані сходи та інші елементи інтер’єру не одне десятиліття імітують палаци і маєтки у фільмах і серіалах. Так, у 2020 році тут знімали “Каву з кардамоном”. Крім того, тут великий балкон.

Головне управління ДСНС України у Львiвськiй областi – завдяки особливій цеглі та червоному даху віддалено нагадує затишні англійські будівлі ХІХ-ХХ століть. Має внутрішнє подвір’я, а біля нього парк.

Львiвська обласна державна адмiнiстрацiя – помпезна палацова будівля. Зйомки більш ймовірні поряд з нею, а саме у невеличкому парку, адже це важливий державний орган.

Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника – доволі закритий заклад, втім фасад бібліотеки фігурував і різних стрічках.

Львiвська обласна універсальна наукова бiблiотека – зручне розташування та простота в інтер’єрах.

Інститут права та психологiї Національного університету “Львівська Політехніка” – не надто приваблива будівля ззовні, та всередині чимало простору як у коридорах, так і кабінетах.

Апеляційний суд на площі Соборній – особливий інтер’єр одного зі залів став декораціями значної частини сцен фільму «Таємний щоденник Симона Петлюри».

Двори

Італійський двір – будівля палацового типу, ренесансна аркада якої неодноразово потрапляла на широкі екрани у різних стрічках, рекламних роликах. А крім того, тут ще й затишне місце для імітації літнього майданчика кав’ярні.

Пасаж Андреоллі – неодноразово був знімальним майданчиком, оскільки в місті не так багато пасажів як таких, а цей мало того, що добре збережений, так ще й має доступ з обох входів. Крім того, є гарний ракурс на вежу Ратуші.

«Щось цікаве» – маленька галерея у центрі міста, що розмістилась у внутрішньому дворі будинку. До неї веде досить довгий коридор-тунель.

Двір-музей СPСР – відносно «молоде» місце на туристичній мапі міста, як і на кіношній. Жильці будівлі на вулиці Льва залишали у дворику старі картини, бюсти, плакати тощо. Разом з тим зберегли автентичні поштові скриньки, дошку жильців будинку. Поєднання цих артефактів створило шарм епохи.

Двір на Коперника, 30 – житловий будинок з «колодязем», у якому кілька років зремонтували «дно». Тепер тут охайна бруківка.

Вірменський дворик – це прохід, між вулицями Лесі Українки та Вірменською. Одна з особливостей – бічні переходи з нього у подвір’я Вірменського храму з його аркадою і величним Розп’яттям.

Храми

Латинський кафедральний собор – єдиний готичний храм Львова. Це помітно як всередині, так і ззовні. У ньому знімають не лише кіно, а й святкові концерти для телепоказів.

Собор святого Юра – помпезний архітектурний комплекс на вершині пагорба. Поряд парки і невелика площа. Тут був знімальний майданчик багатьох сцен фільму “Владика Андрей”.

Костел св. Марiї Магдалини – це водночас діючий храм і органний зал. Відтак тут можна зняти релігійний обряд під справжній звук органу чи навіть оркестру.

Гарнізонний храм – відомий також як костел Єзуїтів. Кілька років тому відновили більшість розписів стелі. Підземелля храму – відомий туристичний об’єкт. Перед головним входом – невеличка площа і пасаж Андреоллі.

Костел домініканців – перед ним компактна площа і крихітний сквер. Це поєднання неодноразово фігурувало у сучасних українських фільмах та серіалах.

Вірменський собор – затишний храм з великими і таємничими розписами, грою світла, що пробивається сюди у сонячні дні.

Монастир Бенедиктинок – архітектурний комплекс: костел, монастирські приміщення, подвір’я і в’їзна брама. Частина монастиря зараз є школою.

Будинок інституту “Містопроект” – строга будівля пізнорадянських часів, є внутрішній дворик.

Керамічний завод – має просторе подвір’я, просторі цехи. В одному з них облаштували найбільший у Львові скеледром.

Вулиця Лесі Українки – пішохідна. Втім, це може бути і перевагою. На ній неодноразово знімали різні фільми і музичні кліпи.

Каплиця Боїмів – фасад будівлі має багате скульптурне оздоблення, а поблизу каплиці – головний римо-католицький храм Львова.

Порохова вежа – зараз діє як виставковий простір. Вхід приваблює фігурами сплячих левів і алеєю каштанів, що починається тут. У «порохівці» знімав свій музичний фільм легендарний ансамбль «Ватра».

Індустріальні будівлі

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького (старий термінал) – збудований за типовим проектом московських архітекторів. Відтак і у 21 столітті тут можна передати середину 20го. Що і зробили при зйомках серіалу «Краса по-радянськи».

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького (новий термінал) – металево-скляні стіни, просторе фойє, екскалатори – усе це підходить для зйомок реклами, кіно чи проведення подій Львівського тижня моди. Крім того, тут офіційно можна організувати шлюб за добу, що свідчить про поліфункціональність терміналу.

Арена Львів – найбільша і найсучасніша спортивна споруда Львова. Розташована поряд з виїздом з міста. Велика простора парковка може слугувати для зйомок автомобільних сцен фільмів, в тому числі зніматись з повітря дроном чи іншою технікою для панорамних кадрів.

Титульне фото Львівської кінокомісії: зйомки у Львові на вулиці Косцюшка.

Схожі записи

  • Львівська політехніка як туристична перлина

    Чи знали ви, скільки прекрасного приховує в собі Львівська Політехніка? Якщо ваша відповідь – ні, то читайте далі про це детальніше.

  • Вілли Львова. Кастелівка

    Наприкінці ХІХ століття двоє львів’ян вирішили купити пустки на південь сучасної вулиці Бандери, би створити там затишний район вілл з садочками. Ідею вони перейняли в Англії. Загалом вони планували збудувати тут 64 вілли.
    Кожна вілла планувалася цілим рядом майстрів. Крім архітектора працювали скульптори, керамісти, ковалі, ландшафтні архітектори. Тут вперше ві, Львові з ланшафтом не боряться, а він стає головним і диктує свої умови. Часто саме рослини впливають на декор будівлі. А які тут паркани, справжнє мереживо.

  • Соломія Крушельницька

    На рік, Соломія повернеться у львівські театри (1894), а далі тріумфально подорожує по сценах Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі…

    Співати з нею за честь  вважали найвідоміші оперні зірки того часу, як от Енріко Карузо, Тітт Руффо, Федір Шаляпін.

    Серед її численних нагород та відзнак є, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна XX століття”. Співати Вагнера вже було ознакою найвищої майстерності, а тут примадонна!

    А сам Джакомо Пуччіні дарує їй свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».

  • Міні пам’ятники Львова

    Міні пам’ятники, це цікаво. Бо змушує вас бути уважними би їх знайти. Вполювати. І відчути радість від своєї удачі. Гарного вам пошуку. А стаття допоможе зрозуміти їх символізм. Також, вони допоможуть вам краще пізнати історію міста таким незвичним шляхом.

  • Львівський Дрібнолюдок (гном), або гість з Вроцлава

    Ви можете пройти і не побачити його, бородатого і з соняшником. І це в самому центрі Львова, залюдненому провулку. А все тому, що він гном. Це не якась там розвага для туриста, як видається на перший погляд. І це не лише на радість малюкам. Його поява у відкриває нам двері можливості розповісти вам цілком серйозну, і навіть драматичну, а головне, правдиву історію.

  • Фасад львівської опери

    Наприкінці ХІХ сторіччя Львів був центром королівства Галичини та Володимирії з Великим князівством Краківським і князівствами Освенцима й Затору в складі Австрійської імперії. І як великий регіональний центр Європи, він мріяв про величний театр. Зрештою, такий було збудовано за неповних три роки (1897-1900 рр.). І назву він отримав відповідну – Великий міський театр.