·

Львівський Дрібнолюдок (гном), або гість з Вроцлава

З серії: найдрібніші пам’ятники Львова

Ви можете пройти і не побачити його, бородатого і з соняшником. І це в самому центрі Львова, залюдненому провулку. А все тому, що він гном. Це не якась там розвага для туриста, як видається на перший погляд. І це не лише на радість малюкам. Його поява у відкриває нам двері можливості розповісти вам цілком серйозну, і навіть драматичну, а головне, правдиву історію.

Отож, було це відразу по Другій Світовій війні. Не всі хто вижили в ній, могли видихнути і спробувати почати жити заново. Нові кордони, виявляється передбачили нечуване досі примусове переселення цілих народів. Ця чистка робилася аби потім, не виникало спроб їх знову переносити. До Другої світової місто Вроцлав, або як його тоді називали німецькою Бреслау, в основному було заселене німцями, а Львів — поляками та євреями. Бреслау був німецьким і політично, а Львів, польським. По Війні, Бреслау був відданий Польщі, а Львів – радянській Україні, що була частиною СССР. Вирішено було очистити ті міста від попереднього населення. З Бреслава вигнано чи не всіх німців у Німеччину, те що від неї залишилося, а зі Львова почали виселяти поляків. І от, значна частина львівських поляків виїздить не просто в Польщу, а саме у Бреслау, тепер Вроцлав. Справа в тому, що в це, майже порожнє місто, зі Львова було переведено цілий ряд інституцій. Зокрема, університет імені короля Яна Казимира, найбільшу польсько мовну бібліотеку Світу – Оссолінеум, макет Львова XVIII сторіччя Вітвицького, найбільшу картину міста – Рацлавіцку панораму,… То ж Вроцлав, народжувався наново як маленький Львів.

Цю складну історію паралелей між нашими містами і розповідає своєю появою вроцлавський гном. Так, гноми є справжнім символом Вроцлава. Де їх, кажуть, як у нас левів, десь 5 тисяч. Цього гнома урочисто залишив біля каплиці Боїмів сам президент (мер) Вроцлава. Спробуйте найти його. Він того вартий.

З часом в нас народилася традиція допомоги гномятку. Йому залишають гроші та цукерки. Навіщо? Не знаю, але це мило. Особливо, коли мені не вистачає на каву, можу завітати до нього….

Схожі записи

  • Вежа бернардинів

    Вежі, вони обороняли, були акцентами в силуеті міста, не давали загубитися на вузьких середньовічних вуличках, служили тюрмами (наше тюрма від нім. Turm, вежа), кликали до молитви чи захисту фізичного. Зрештою, вони були і символами, особливо церковні.

  • Ресторан П’яте підземелля

    Якщо ви хочете опинитися в казці Середньовіччя, то радимо завітати в ресторанчик “П’яте підземелля”. Вхід з площі Ринок, 5, звідси і назва. Але більшість ресторану є під сусіднім шостим номером, ото ж ми поговоримо саме про кам’яницю і підземелля площі Ринок, 6.

  • Львівські дворики

    Старі дворики історичної забудови притягують увагу. Вони мисляться романтичними, незвичними, і такими, що приховали якусь незбагненну атмосферу. А все тому, що вони закриті від чужого ока, та у них при відкрита частина приватного життя. Часто, вони оповиті нитками спільних балконів, на яких сусіди зустрічають для неквапної розмови чи експресивних сварок, куди ж без них. А ще, вони суцільно оточені щільною забудовою. Інколи, настільки щільною, що нагадують колодязі. Інколи вони майже ширини колодязя. І тоді від них віє вогкістю та якоюсь моторошністю напівтемряви та прірви. Враження це ще й посилюють облупленні стіни, фарба яких давно втратила свої первісні барви. Може здатися, що ви не за лаштунками зовні привабливої львівської кам’яниці, а в суворому середньовічному замку, який пережив не одну облогу, і давно перестав турбуватися за свій вигляд і дбає лише про міцність.

  • Музей вишиваних ікон отця Дмитра Блажейовського

    Дві кімнати вщерть заповнені його неймовірними вишитими образами. Зокрема є серія присвячена головним святим Церкви, біблійним притчам, українським достойникам, чудотворним марійським образам України. Та найбільше вражає вишитий повний іконостас. Всі вишиті ікони музею творять єдиний комплекс завдяки золотавому тлу ікон, який відносить нас до символіки візантійської іконографії.

  • “Музей Ідей” та кав’ярня “Трапезна Ідей”

    У підземеллях колишнього католицького монастиря отців бернардинів працює галерея та затишна кав’ярня. Вже самі підземелля варто оглянути. Створені на початку XVII ст. вони дихають історією і могутністю. Адже монастир був справжньою фортецею з власними оборонними мурами та вежами.