· ·

Екскурсія вуличкою Галицькою

Вуличка Галицька є однією з найдревніших вулиць міста. І що унікально яка пів тисячоліття не змінювала назву. Вперше під тією назвою вона згадується в далекому 1382 році.

Прогулянка нею не буде втомливою, проте дуже насиченою на враження. Її довжина всього 220 метри. А в середньовіччі вона була ще коротшою. Та саме через неї пролягав один з двох можливих шляхів виїзду-в’їзду до міста. Бо тоді Львів був опоясаний мурами, і мав лише дві брами (ворота) – Краківські та Галицькі. Вуличка вела від воріт до серця міста – площі Ринок.

Початок вулиці

Ренесансна кам’яниця

На розі Ринку бачимо червону ренесансну кам’яницю з кінця XVI ст. славного Вольф Шольца, купця, бургомістра, особливо багатодітного батька. Історик Зіморович говорить, що Вольф мав 24 дитини, при тому порівну було синів та доньок. Наріжник будинку на рівні третього поверху має скульптурну групу “Хрещення Ісуса” зі скульптурою в ногах Ісуса та Івана, що уособлює  Віру. Скульптуру приписують скульптору Ганушу Шольцу.

Готичний храм

Головним акцентом вулички є величний готичний храм, що є ровесником назви вулиці. Окрім архітектурної величі, згадаймо, що багато століть він був головним католицьким храмом міста. Окрім церковного життя, в ньому проходили численні заходи пов’язані і з громадським та політичним життям міста, і це не дивно. Бо релігія тоді була невід’ємно пов’язана з усіма сферами життя. А в сучасності він є головним католицьким храмом всієї України. Його історія надто багата би її тут охопити хоч в цьому описі. То ж згадаємо лише цікаві деталі які проглядаються з Галицької вулиці.

Три різнокаліберні ядра. Під найбільшим з них є пояснювальна таблиця де говориться, що вони повішані в пам’ять облоги міста турецькими військами 1672 року.

Ще одна згадка про війну, вже польсько-українську 1918-1919 років є на нетинькованій частині контрфорса. На пам’ятній таблиці є розплющений снаряд.

Фреска яка прикрашає стіну храму зображає ікону матері божої з Ісусом, що була намальована для могили Катерини Домогалич, а згодом стає чудотворною. Так, колись довкола храму був цвинтар. Згодом ікону перенесли з могили в храм. І на стіні храму намалювали її, би ми пам’ятали де вона вперше проявила свої чуда.

Під фрескою є цікава епітафія з XVII ст. з зображеннями родини Шольцовичів перед ангелом. Чоловіки і жінки стоять в молитовній позі окремо одні від одних. А ще в жінок на знак трауру закриті одягом уста.

Каплиця Боїмів

Зовсім поруч є ще одна пам’ятка вже неіснуючого древнього цвинтаря. Мова про дуже відому каплицю родини Боїмів створену чотири століття тому. Найцікавіша каплиця з протилежного боку, де фасад суцільно покритий різьбою. На куполі бачимо Ісуса, що сидить під хрестом, очікуючи майбутніх мук. Поки скульптура є тимчасово в музеї. А на стіні з боку Галицької є фрескові портрети Георгія та Ядвіги Боїм

Прихований ренесансний скарб

Завітаймо в ресторан, що на куті пишного будинку під першим номером. Там збереглося ренесансне оздоблення вікон внутрішньої кімнати. А в дворі консолі балкона.

Решта вулиці

Чим воно вирізняється від початку

Якщо початок вулички зберіг описані нами пам’ятки глибокої старовини, то решта забудови новіша. Взагалі вулиця двічі круто міняла своє обличчя. Колись вона була суцільно готичною з фахверковою забудовою. Після страшної загальноміської пожежі 1527 року, вона відроджується з ренесансним лицем. А після занепаду Львов XVIII ст., вона вже відродилася в стилі пізнього німецького класицизму, який вирізняється особливою простотою.

Голови

Ар деко

Будівлі №5 та 9. мають перші поверхи в стилі ар деко. Решта їх фасаді в згаданому пізньонімецькому класицизмі, тобто фактично не мають прикрас.

Лев мутант

Дім з контрфорсом на якому сидить чи сидять лев. Справа в тому, що якщо ви подивитесь на нього з кута будинку то побачите, що в нього одна голова на два тулуби. Левові понад два століття. На щиті є дата його створення. Та його мабуть ґрунтовно переробив 1828 р. легендарний скульптор Павло Евтельє

Портрети

Дім №6 має медальйони з портретами єпископів Яна Длугоша та Миколая Коперника. Та вони відомі перш за все як історик та астроном відповідно. Коперник ві Львові не був, а от Длугош навіть став архієпископом львівським. Будинок належав капітулу Латинського костелу, як і сусідній, що примикає до каплиці Боїмів.

Під св. Антонієм

Реклама взуття

Під лебедем

Наприкінці ХІХ ст. і тепер тут діє кав’ярня. Цікаво, що великі вітрини були прорізані вже на початку ХХ ст. При будівництві їх не було.

Китай

Хочете опинитися в Китаї двухстолітньої давности? Завітайте на другий поверх кав’ярні “Креденс”. Тут відкрито фрески, що зображають мабуть Китай чи Японію. Схід манив, і хтось собі прикрасив свої покої образками з тих далеких земель

Гігія

Це творіння 1980 р. для аптеки. Сам дім створений за рік до початку Першої Світової війни для банку. В архітекторів було мало шансів створити щось унікальне, бо їм було поставлено завдання аби стилістично дім підходив до сусіднього дому.

Там де була Галицька брама

Дім 21, на розі з площею Галицькою стоїть на місці де була стояла Галицька брама тому дім має вежу, що натякає на неї. Збудований він для доктора Теодора Балабана. Має цікаві модерні барельєфи.

З боку вул. Галицької
З боку площі Галицької
З боку площі Галицької

Під св. Михаїлом

Дім №20 цікавий консолями у вигляді людських голів, які приписують Гартману Вітверу. Можливо то навіть його перша робота у Львові. Згодом майстер прославиться перш за все створенням фонтанів на Ринку. А ще на розі дому є скульптурка св. Михайла з піднятим пломеніючим мечем. Побудований дім на місці оборонного рову.

Архангел Михайїл
Консолі

Схожі записи

  • Львівський Дрібнолюдок (гном), або гість з Вроцлава

    Ви можете пройти і не побачити його, бородатого і з соняшником. І це в самому центрі Львова, залюдненому провулку. А все тому, що він гном. Це не якась там розвага для туриста, як видається на перший погляд. І це не лише на радість малюкам. Його поява у відкриває нам двері можливості розповісти вам цілком серйозну, і навіть драматичну, а головне, правдиву історію.

  • Романтичний Вірменський дворик

    Найромантичніщою місциною середмістя є вірменський дворик. Точніше цілий лабіринт двориків у вірменському кварталі. Пройдемося ними. Їх аж сім, не рахуючи проходів між ними.

  • Вілли Львова. Кастелівка

    Наприкінці ХІХ століття двоє львів’ян вирішили купити пустки на південь сучасної вулиці Бандери, би створити там затишний район вілл з садочками. Ідею вони перейняли в Англії. Загалом вони планували збудувати тут 64 вілли.
    Кожна вілла планувалася цілим рядом майстрів. Крім архітектора працювали скульптори, керамісти, ковалі, ландшафтні архітектори. Тут вперше ві, Львові з ланшафтом не боряться, а він стає головним і диктує свої умови. Часто саме рослини впливають на декор будівлі. А які тут паркани, справжнє мереживо.

  • Вілла гіпсових королів Львова

    Якщо інші палаци будувалися аристократією для хизування чи підтвердження свого статусу, то Юзефа Франц будує палац-рекламу. Власниця гіпсової фабрики, що продукувала гіпсові прикраси для будівництва, хотіла мати палац, як вивіску можливостей своїй фабрики. Тому, палац рясно прикрашений, навіть надміру, маскаронами, горельєфами, колонами, скульптурою.

  • Диявол у боротьбі з львів’янином

    Мова буде не про містичні сили, а про сваволю шляхти. Про час коли відбувалися справжні війни між сусідами в ході яких палили замки. Ба, навіть штурмували великі міста. Станіслав Стадницький здобув собі особливу славу, що його навіть прозвали ланцутським дияволом, від назви його основного замку. Зі Львовом його пов’язують два епізоди. Боротьба з львівським мільйонером Костянтином Корняктом. А ще він двічі штурмував Львів.

  • Юльєтка – куточок Англії ві Львові

    Архітектор, що за свою працю отримав шляхетство з додатком до прізвища Львігруд (Львівгород). Перелік його шедеврів займе не одну сторінку. Його творінням зокрема є головний і хімічний корпуси політехніки, Галицька ощадна каса, монастир францисканок на Лисенка. Він є творцем Кастелівки – віллового району, що мав стати містом-садом, де особисто спроектував десяток вілл.