Площа Ринок у Львові

Площа Ринок – найвідоміша і водночас одна з найстаріших площ Львова. Його серце протягом п’ятисот років. Назва центральної площі є типовою для міст, що мали Маґдебурзьке право (право міської автономії). Магдебурґія виникла в Німеччині, то ж німецька термінологія є звичною для міст, що переймали ці закони. Німецького походження є і слово «ринок». Первісно, воно звучало як «ring», і означало «коло». У слов’янських мовах «рінґ» трансформувався у «ринок». А так як на Ринку зазвичай і проходила головна торгівля магдебурзьких міст, то ринок стає синонімом слова «базар», що є тюркського походження.

Будівлі площі Ринок

Головним акцентом площі є ратуша. Назва назва теж походить з німецької, «Rathaus» – будинок ради. Крім ради в ній засідав суд, Рада сорока мужів, що контролювала міські фінанси, та цілий ряд міських комісій і чиновників.

По периметру площі були будинки найвельможнішних міщан. Їх будували за чітким правилом. Ширина мала становити 9.5 метра. А отже, на поверсі могло бути лише три, рідше чотири вікна. Кожен дім належав окремій сім’ї, і був її «обличчям». Тому, на його прикраси не шкодували ні грошей, ні таланту. Перший поверх відводився для праці і бізнесу. Тут були майстерні та магазини. Решта поверхів були житлом сім’ї власника, його челяді і учнів. Учні були чи не в кожного ремісника (майстра). Вони в нього вчилися, працювали та жили. На перший погляд, будинки надто маленькі. Та це оманливе враження. Насправді вони простягалися в глибину. Мали внутрішній дворик і флігель, де часто тримали худобу. А ще, їхні підвали виходили поза межі дому, і простягалися під тротуарами. А то й були на два поверхи в глибину.

Серед вузьких будинків Ринку довший час були лише три винятки – це доми на шість вікон. І належали вони католицькому архієпископу, королівському секретарю Костянтину Корнякту та місту. Це Ринок, 6, 9 і 18. Згодом з’явилося, ще три подібних будинки, це Ринок, 10, 29 та 45. Але це вже був інший час з іншими законами. Останній побудували взагалі у ХХ ст.

Цікаво, що в давнину існувало два терміни, власне будинок і кам’яниця. Перший, це дерев’яна будова, другий – то кам’яно-цегляна. Тому, на будівлях старого міста і тепер написано саме “кам’яниця”. А ті, що були збудовані вже в ХІХ столітті – можна називати “будинок”, бо в нових часах той поділ зник, як і в містах зникли самі дерев’яні будівлі і місто остаточно стає кам’яним.

До кінця ХІХ ст. Львів не мав будинкової нумерації. Тому, будівлі називали в честь сучасних чи давніх власників (Гепнера, Бандінеллі, Вільчківська), професії (Докторівська), походження власника (Київська), або в честь якоїсь архітектурної особливості (Під оленем, Під левом),

Більшість будинків Ринку на диво збереглася з другої половини XVI cт. Деякі, навіть без значних перебудов, і досі мають ренесансні прикраси. Саме вони і є найціннішими. Це кам’яниці 2, 4, 6, 13, 21, 23, 27, 28. Цікавим є й новіші кам’яниці, зокрема з ХХ ст. як от дім горілчаного магната Бачевського в стилі арт-деко (Ринок, 31), ювеліра і торговця Ціппера в модерному стилі (Ринок, 32).

Скульптури на площі Ринок

На Ринку здавна було два фонтани. Крім окраси, вони слугували постачальниками чистої джерельної води, яка подавалася з-за меж міста трубами. З кінця XVIII ст. фонтанів стало чотири, по одному на кожному куті площі. Їх прикрасили скульптурами античних богів Нептуна, його дружини Амфітріди, Діани і Адоніса. У середині ХХ ст. у чашах фонтанів продавці з місцевого базару брали воду для миття чи зволоження своїх овочів та фруктів. Тепер один з фонтанів, а саме Нептун, вже не одне десятиліття є зручним місцем зустрічі львів’ян.

Біля давньої ратуші колись стояв стовп покарання зі скульптурним зображенням богині правосуддя Феміди та ката, мірка для сипучих товарів (кожна місцевість тоді могла мати свої міри і ваги, бо не було ще світової стандартизації) та ланцюг для сварливих жінок (до уваги бралися лише сварки на міжнародних торгах – ярмарках). З кінця XVI ст. вхід до ратуші традиційно охороняє лев – символ і герб міста. А з ХІХ ст. їх стало два.

Чудо Ринку – його тротуари

На початку XVII ст. Ринок хвалили за чи не найширші у Європі тротуари. Ними могли пройти назустріч дві пари. Тоді то було справжнім досягнення європейського містобудування.

Розваги на Ринку

Двічі на рік Ринок особливо оживав і наповнювався людом з далеких усюд, бо проходили міжнародні ярмарки. Якось, турецький мандрівник Чалебі спитав, чи нема тут порту, бо лише в портових містах він досі зустрічав людей стількох національностей, що різнилися і мовами і одягом. Львів був одним з головних міст Європи у торгівлі між Сходом та Заходом

Площа слугувала і місцем проведення всіх міських торжеств, як от виборів чи зустрічей полководців і королів. На ній не раз святкували перемоги. Особливо запам’яталося торжество в честь перемоги над Москвою. Тоді, навіть створили макет смоленської фортеці, і успішно його штурмували.

Тепер на Ринку нема королів, проте він радо святкує, хизується старовиною та бадьорить кавою. Приходьте і ви.