·

Найгарніші вілли львівського Нового Світу

Венеційський замок

Вулиця Чупринка, 50, 52. Це вілла яку для себе збудував архітектор Юзеф Сосновський. Ажурна вежа з балконом надала схожості віллі з замками. Під балдахіном балкону недавно від реставрували фрески, які добре проглядаються з вулиці. Вхід сторожить лежачий добрий лев. У подвір’я веде дерев’яна бруківка. А ще в проїзді є маскарони які явно притягують асоціацію на сім’ю з бабці, діда та внучки. Зрештою, палац вартує ретельного огляду. Це одна зі знакових споруд Львова. А ще, син архітектора був найуспішнішим шпигуном Польщі. В Берліні він створив цілий гарем розвідувальниць.

Замок на Коновальця

Під номером 100 на васчекає романтичний англійський замок з круглою вежею. Її першим власником була родина львівських вірмен. Засновник роду розбагатів на торгівлі волами, купує багато сіл та займеться навчанням селян передовим методам господарювання. І є творцем рільничої та ветеринарної шкіл. Що пере переросли в аграрну та ветеринарну академію Львова. Також власником вілли був знаний аптекар Стефан Стенцель, який не гребував торгувати і омолоджувальним кремом.

Вілла Гелени Бромільської

На Коновальця №16 є неоготична червона вілла Гелени Бромільської. Радимо оглянути її подвір’я, відкрите для огляду. Що є тепер таки рідкістю. Бромільські займалися міжнародною торгівлею та видавали листівки. в тому числі і з зображенням Львова.

Вілла художника Розвадовського

Котляревського, 27. Збудована прославленим львівським архітектором Юліаном Захарієвичем, та значно перебудована Садловським. Тут жив художник Зігмунд Розвадовський. Згодом тут було радянське консульство. В 1933 році ОУН тут здійснить політичне вбивство працівника консуляту би привернути увагу світової громадськості до голодомору в радянській Україні. Вілла має незвичну форму яка по різному розкривається з двох різних вуличок. То ж варто її обійти з різних боків

Вілла Юльєтка

Вул. Метрологічна, 14а. Та перлиною вулиці є особиста вілла Юліана Захарієвича. Нажаль, тепер не проглядається з вулиці. Вона має неймовірний лабіринт кімнат, різнокаліберних вікон та балкончиків. І наслідуванням англійського котеджного будівництва.

На повстанській

Сучасна вілла, яка претендує на славу палаців. Її декор наближений до сецесії.

Вілла Куриловича

Офіційна адреса – вул. Ожежко, 11. Вілла з вежею. Збудована для поліційного радника Войцеха Вейнца. Найпрославленішим її власником був Єжи Курилович. Філолог світової слави. Почесний член цілого ряду академій наук та доктор ряду європейських університетів

Франц

Кут Коновальця і Мельника. Вілла родини гіпсових магнатів, що займалися виготовлення гіпсових прикрас для львівських будівель. То ж їхня вілла слугувала рекламної можливостей їх фірми. Потенційний замовник міг побачити, який пишний декор здатна виготовляти фабрика Франців.

Архітектор палацу, Ян Перось, так гордився своїм проектом, що презентував його на будівельній виставці, що проходила біля політехніки. Чомусь вже 1904 року. Палац перебудують. Автором розкішного оздоблення є Едмунд Плішевський. Незабаром він стане головним декоратором міського театру, який будується як нове обличчя Львова. Тепер це оперний театр.

Вілла Кароля Дзядоні Дзєлінського

Котляревського, 47. Ще одна вілла, що завдяки вежі нагадує замок.

Схожі записи

  • Як у Львові йшли в монастир аристократи

    Мова про одну з найвпливовіших жінок польського королівства Теофілію Вишневецьку з Лєщинських, споріднену з королями та гетьманами. На той час їй було вже 73 роки. Чоловік помер 12 років тому. Три доні вдало вийдуть заміж. Так Урсула стане дружиною гетьмана литовського Михайла Радзивіла прозваного Рибонькою, одного з найбагатших магнатів Речі Посполитої. Отож, пора було і подумати про свою вічну душу.

    Та її облечини (постриг) 11 лютого 1753 року перетворилися на загальноміську забаву, що нагадувала швидше весілля чи хрестини і навіть перевищала попередні свята, що були до того у Львові. Та й вона, за традицією тодішніх аристократів йшла в монастир який фактично і  перебудувала. Хоч не вона була його засновницею, проте профінансувала побудову його храму та дзвіниці.

  • Шевченківський гай у Львові

    Розташування експонатів у Шевченківському гаю Шевченківський гай – народна назва Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького. Розташований…

  • Батьки Мазоха

    Леопольд фон Захер-Мазох, письменник скандаліст в честь якого учень Фройда Крафт Ебінг назвав певний вид психічної поведінки – мазохімом, був львів’янином. До речі, самому Мазоху то не сподобалося, і він сварився з Ебінгом. Але мова йтиме не про нього, а про його предків. Всі вони були не місцеві галичани, а емігранти, які приїжджали в ново приєднану провінцію зі старих регіонів імперії. В перші десятиліття Відень робив ставку саме на перевірених, а не ново отриманих громадян. Тому тут значно легше робилася кар’єра. Як жартувала пані Косаковська з Потоцьких коли кинула різні суми однаковим жебракам. Той місцевий, з нього вже ніц не буде, а то австрієць, він ще може навіть губернатором стати.

  • Музеї площі свято Юра

    Після площі Ринок, Святоюрська площа є наймузейнішою у Львові. Крім церкви Юра, яка є перлиною площі, хоч і не має статусу музею тут є три художні музеї та поки маловідомий музей техніки львівської Політехніки.

  • Творці неймовірної каплиці Боїмів

    Каплиця-усипальниця львівських патриціїв Боїмів є безсумнівну найоригінальнішою архітектурною пам’яткою Львова. Зрештою, як і Боїми були неймовірними людьми. Георг починав як пірат на Дунаї, а згодом став королівським секретарем. Його внук монах-єзуїт Михайло став дипломатом китайського імператора та дослідником Китаю, творцем першого його атласу.