Соломія Крушельницька
Саломея
Сама себе називала вона Саломеєю. І це не через забаганку. Просто так вона була записана в документі про хрещення.
Початок кар’єри
Батьки
Походила Саломея з шляхетної (дворянської) родини, та це було лише звання, не підкріплене маєтками. Загалом, її сім’я була типовою за статками з іншими сім’ями священиків бо її батько був греко-католицьким священиком, мати теж походила з сім’ї уніатського священика. Тоді, чи не всі українці Галичини були греко-католиками.
Навчання співу в юнацтві
Навчатися співу почала з раннього дитинства, ще в родині. Зрештою, кожен отець мав бути добрим співаком, бо до цього спонукало східне богослужіння (греко-католицька церква має православні традиції). Не дивно, що й діти часто прилучалися до співу, якщо мали до того хист. Її сестри, Ганна та Емілія, до слова, також стануть співачками, а її приятелем в гімназії буде Денис Січинський, згодом перший професор музики в Галичині.
Далі була школа товариства “Приятелів музики” та імназія Тернополя де також співає. Перший Соломії був на Шевченківському концерті, коли їй було лиш 10 рочків. Цікаво, що на одному з наступних виступів Соломії буде сам Франко, що тоді зі студентами мандрує Галичиною.
Львівська консерваторія
При вступі у консерваторію її оцінять наступними словами: “Має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени. Обширної скалі дзвінкий і дуже симпатичний звук її мецо-сопрано, освіта музична, високе почуття краси, принадна поверховість, сценічна постанова, словом всі прикмети, якими обдарувала її природа, заповідають їй в артистичному світі найкращу будучість.”
Її вчителем стане Валерій Висоцький. Він виховає цілу плеяду першорядних співаків. Закінче консерваторію зі срібною медаллю.
В опері дебютує на останньому курсі консерваторії, у львівському театрі Скарбка (тепер театр імені Заньковецької).
Італійське навчання
Особливо круто її долю змінило знайомство у Львові з італійською співачкою Джеммою Белінчолінні. Та переконає її не йти працювати у польську оперу. А їхати продовжити навчання в Італію. Де це мистецтво є чи не найвище в Світі.
В Італії Соломія розвинула свій голос у лірико-драматичне сопрано. Ось одна з його характеристик: “Її голос захоплював силою звуку, дзвінкістю, соковитістю, оксамитовістю, гнучкістю, досконалою вокальною дикцією, віртуозною технікою, благородним тембром, далекозвучністю, ліризмом і драматизмом…”
Світова слава
На рік, Соломія повернеться у львівські театри (1894), а далі тріумфально подорожує по сценах Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі…
Співати з нею за честь вважали найвідоміші оперні зірки того часу, як от Енріко Карузо, Тітт Руффо, Федір Шаляпін.
Серед її численних нагород та відзнак є, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна XX століття”. Співати Вагнера вже було ознакою найвищої майстерності, а тут примадонна!
А сам Джакомо Пуччіні дарує їй свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
Кажуть, що шанувальники навіть впрягалися замість коней в її карету, і везли її до театру. А найвідоміший тоді композитор, Джакомо Пуччіні, мав в себе в кабінеті лише одне фото, і то було фото саме Соломії. Для цьому була вагома причина. А історія така. 1904 році прем’єру його нової опери “Мадам Батерфляй” публіка засвистала. Це був великий удар для прославленого майстра. Після ґрунтовної переробки, на головну роль погодилася Соломія, що було ризиковано для неї. Нову прем’єру вже не відважились давати в Ла Скала, а в місті Бреші. Але це був тріумф. Публіка 17 разів викликала співаків і Пучіні на сцену. Своїй рятувальниці він подарує свій портрет з написом: “Найпрекраснішій і найчарівнішій Батерфляй”…
Після сотого виконання “Мадам Батерфляй, Соломіє віддає Пуччіні ноти опери і каже, що то був для неї останній раз. Розчулений, він розцілує їй руки…
1920 році Соломія покине оперну сцену, і присвяте себе камерним концертам, теж навпрочуд успішним.
Завжди з Україною
Її вважають за свою італійці (живе в Італії і є її громадянкою) та поляки. Проте, вона завжди підкреслює, що є українкою.
Попри безперервні мандри Світом, вона, майже щороку зуміє заїжджати в Галичину з концертами які дає не лише ві Львові, Тернополі та Чернівцях, а й у малих містах. Особливо, любить виступати на концертах пам’яті Шевченка і Франка, з остатнім її пов’язує прижиттєва дружба. Приїде і виступить на сторічному ювілеї Маркіяна Шашкевича. І, навіть, не візьме за це компенсації.
На всіх своїх камерних концертах Соломія обов’язково співає українською мовою народні пісні.
Мандри і мови
Крім гастролей, Соломія багато мандрує Європою. Сама водить авто. Активно фотографує. І всюди розмовляє з людьми їх рідною мовою. Соломія вільно володіла вісьмома мовами. Це були такі мови як українська і польська, які знала з дитинства. Та нововивчені як італійська, німецька, англійська, французька, іспанська та російська. Це, дозволяло їй не лише легко вчити репертуари для виступів по сВіту, а й легко почуватися майже в усіх своїх мандрах.
Сердечні справи
Щастя, через те, що сватання таки невдале
Зенон Гутковський побачив юну Соломію на виступі в аматорському театрі. Високий красень сподобався їй і вона прийняла його пропозицію руки і серця. Та виявилося, що його дратують її постійні розмови про музику. Якось він скаже, що воліє шопу (хлів) ніж Шопена. А далі додасть, що цирк його приваблює більше за оперу. Зрештою, він скаже, що проти її виступів в театрі. І от коли, після цього всього, він спитав її які обручки купляти, вона відповість, що ніяких. Він образився, і покинув її. Кажуть, що того дня вона плакала, але плакала від радості.
Численні залицяльники
А далі будуть численні шанувальники, не лише її таланту, а й вроди. Чи всього разом. Подейкують, що їй навіть обіцяли подарувати оперний театр в будь якому куточку світу, хоч на Тибеті, взамін на одруження з нею.
Відомо, що до неї залицявся і Шаляпін. По її виступі в Ла-Скала (Мілан) подарує їй квіти з запискою українською мовою! Він їй скаже, що перед нею може розкрити подряпини свого серця. Та коли він їй спробував натякнути на одруження вона покине його, і виїде в Буенос-Айрес. Мабуть не повірила йому, бо легко сходився з численними жінками.
Нарешті одруження
Одружиться Соломія для того часу досить пізно, аж в 38 років. Її обранцем стане її рятівник, адвокат Чезаре Річоні. З ним її звів судовий процес. В суд на неї подав театр Неаполя, бо вона не прибула на виступ. Причиною було виверження вулкану Везувій. Вона вважала, що його випари згубно вплинуть на її голос, тому і не приїхала. Завдяки Річоні вона виграє суд. До того ж, він був великим знавцем і шанувальником опери. Це вам не Гутковський.
Обвінчалися вони через 4 роки в далекому Буенос-Айресі (Аргентина). На скромний святковий весільний сніданок запросили лише десяток друзів. Ото і все святкування.
Це був щасливий шлюб. Разом вони прожили 29 років. І Соломія казала, що то був єдиний чоловік якого вона в житті кохала. На жаль, дітей подружжя не мало. І по смерти Річоні вона переїде до Львова.
Останні роки, ой які не легкі
Тяжка львівська старість
Дуже пізно, як на той час, Соломія одружилася. В 38 років, в Буенос-Айресі вона таки візьме шлюб з італійським адвокатом та мером містечка В’яраджо Чезаре Річоні. Подружжя купує віллу в його місті, і назве її “Саломеа”. Коли помер чоловік Соломія відвідає Львів. І як виявилося, назавжди. Друга світова не сприйняла мандрам, плюс двічі переламана нога…
З приєднанням Львова до СРСР, співачка позбулася коштів та дому як в Італії так і ві Львові. Їй залишили лише 4 кімнати з усього 4-х поверхового будинку біля колишнього сейму (парламенту). І в них вона замешкала зі своєю незаміжньою сестрою. Тепер, в цій її останній квартирі діє її меморіальний музей.
На старість, замість заслужено відпочити в променях світової слави, в совєтській дійсности, вона змушена піти працювати в консерваторію. Та і це було не легко.
- По перше, вона не була громадянкою СРСР. Фактично вона змушена купити те громадянство, передати свою італійську віллу та все решта майно Радянському Союзу.
- По друге, в неї не виявилося диплому про навчання в консерваторії. А що таке світова слава без диплому?!
- А ще її звинувачували в неактивній про радянській позиції.
- Це були ще не всі знущання. Так, звання професорки вона отримає лише за місяць до своєї смерти.
Востаннє Соломія відспіває в за три роки до смерти, вже хворіючи раком горла (1949 р.). Мужня жінка. Гідна захоплення.
Орфей і могила
На її могилі скульпторша Теодозія Бриж створить образ Орфея, міфічного співака. Його обличчя нагадує загиблого вісімнадцятирічного сина Теодозії Євгена. Але чому саме Орфей?
Є байка, що син графів Бадені, побився об заклад, що пообідає з Соломією. Вона відхилить його пропозицією з сарказмом. Спитає чи пан достатньо заробляє. Він теж жорстко віджартує, що заробляє кравцем. І має навіть намір вшити їй сукню для її весілля. Це мало неабияк допекти Соломії, бо, як пам’ятаємо, вона дуже пізно вийде заміж. Вона скаже, що вже заручена. І після паузи додала – на Орфеї, тобто на Музиці. І то не простій, а такій,яка могла воскресати з мертвих. Тут варто пригадати міфи про цього співця.
Орфей присів на її могилу досить пізно. Тут довго була лише скромна плита. Несподівано виявилося, що її має намір відвідати італійська делегація. В Італії її пам’ятали як легендарну співачку. А тут побачать таке і вирішать, що радянській Львів її не поважає. От і вирішили львівські чиновники, таки поставити на могилу якийсь знаковий пам’ятник. І дійсно вийшло цікаво і змістовно, як і всі твори Бриж.
Чи ми її пам’ятаємо?
Тепер її ім’я носить львівська опера, що є чи не найвпізнаванішою будівлею Львова. А отже, Соломія нарешті гідно вшанована, хоча й досі малознана в Україні.
