·

Панорама Львова з готелю “Панорама”

Любите панорами? Вони дійсно приховують несподівані ракурси, які важко передбачити. Пропонуємо вам піднятися в ресторан готелю “Панорама”. Він є в най центральнішому центрі Львова, поруч з самою Оперою. Ну куди вже центральніше? І шукати його легко.

Нью-Йорк ві Львові

Колись, від початку Першої світової війни і до початку Другої світової, тут також був готель, з пафосною назвою “Нью Йорк”. Тоді, як і тепер львів’яни любили називати кав’ярні та готелі назвами найпрославленіших міст Заходу. Азія і тоді не приваблювала. Винятком було називання однієї вулички, і то не в центрі, Японською. Але то було відголосом перемоги “країни сонця, що сходить” над Російською імперією в 1905 році.

Телефони та патріотизм

Та повернімося до нашого львівського Нью-Йорка. Це був перший в місті готель у повоєнних 1920-х роках, де кожен номер мав телефон. Прогрес додавав в привабливості, і клієнтів значно побільшало.

А ось весь совєтський період готель носив назву “Дніпро”. До речі, поруч був готель “Київ” і “Львів”. Вимальовувалася своєрідна карта України.

Вулиця візників та капелюшників

Поруч є затишна вуличка названа в честь візників – Фурманська. Її назва не змінювалася від самої побудови нашого готелю. Фурмани, вони ж фірмани (слово з польської та німецької мов перекладається як візничі) обслуговували мешканців численних готелів, що були неподалік.

Фірман біля костелу Єзуїтів. Львів

До 1871 року вуличка мала дещо іншу спеціалізацію, бо називалася вулицею Капелюшників. На ній були салони з пошиття модних тоді головних уборів. Один з найвідоміших салонів прилягав безпосередньо до нашого готелю (Фурманська, 1).

Фурманська, 1. На фото будівля з права.

Синагога шинкарів

В цьому ж будинку була і шинкарська синагога. Така незвична назва була зумовлена тим, що належала вона спілці рестораторів, офіціантів та власників кав’ярень.

Самогубство закоханих

На початку ХХ ст. газети зафіксували нам страшну історію. На Фурманській, в готелі „Під Золотим Левом” селиться Ян Зелеп з коханою Софією Лапанівною. На ранок їх знаходять в калюжах власної крові. Рани завдані в самі серця. Біля тіл лежав лист з поясненням моторошного видовища. З нього випливало, що парне самогубство  відбулося через брак коштів на спільне подружнє життя.

Опера яка не опера

Сучасна будівля готелю зазнала повної перебудови в 1990-х роках. Фасад, в основному зберіг обриси старого готелю, проте значно виріс в поверховості. Після перебудови готель двічі поміняв свою назву. З 2006 року то була “Опера”. Піти в Оперу відтоді стало двозначним поняттям. З 2014 р. – «Panorama Lviv Hotel».

Панорама з готелю

А що щодо панорами з “Панорами”, то на вас чекає гарна перспектива на головну Львівську вулицю – проспект Свободи. Але насправді вас насамперед вразить погляд на оперний театр. Бо саме з відси найкраще розглядати його численні скульптури і горельєфи, які буквально поруч, через дорогу.

Замість висновків

Хочете в оперу, купляйте квитки. Хочете на оперу, купляйте каву в ресторані готелю “Панорама”. Смачної Вам насолоди для очей й шлунку!

Схожі записи

  • Юльєтка – куточок Англії ві Львові

    Архітектор, що за свою працю отримав шляхетство з додатком до прізвища Львігруд (Львівгород). Перелік його шедеврів займе не одну сторінку. Його творінням зокрема є головний і хімічний корпуси політехніки, Галицька ощадна каса, монастир францисканок на Лисенка. Він є творцем Кастелівки – віллового району, що мав стати містом-садом, де особисто спроектував десяток вілл.

  • Попередниці Львівської ратуші

    Ратуша була символом міської волі, тому її ставили посередині міста, на центральній площі. І це цікаво, бо  в ті часи саме коли віра займала провідне місце здавалося б посередині міста мав би стояти величний собор. Отже, волю цінували дуже сильно.

    У Львові існувала ще одна особливість, центр міста був розділений на 4 частини, за віровизнанням. А саме були квартали юдеїв, православних візантійського обряду, вірмен, та католиків. І те що в центрі був не чийсь храм а ратуша, сприяло відчуттю рівності між громадянами різних віровизнань, хоча, при владі були саме католики.

  • Вілла гіпсових королів Львова

    Якщо інші палаци будувалися аристократією для хизування чи підтвердження свого статусу, то Юзефа Франц будує палац-рекламу. Власниця гіпсової фабрики, що продукувала гіпсові прикраси для будівництва, хотіла мати палац, як вивіску можливостей своїй фабрики. Тому, палац рясно прикрашений, навіть надміру, маскаронами, горельєфами, колонами, скульптурою.

  • Екскурсія вуличкою Галицькою

    Вуличка Галицька є однією з найдревніших вулиць міста. І що унікально яка вів тисячоліття не змінювала назву. Вперше під тією назвою вона згадується в далекому 1382 році.

    Прогулянка нею не буде втомливою, проте дуже насиченою на враження. Її довжина всього 220 метри. А в середньовіччі вона була ще коротшою. Та саме через неї пролягав один з двох можливих шляхів виїзду-в’їзду до міста. Бо тоді Львів був опоясаний мурами, і мав лише дві брами (ворота) – Краківські та Галицькі. Вуличка вела від воріт до серця міста – площі Ринок.

  • Музей вишиваних ікон отця Дмитра Блажейовського

    Дві кімнати вщерть заповнені його неймовірними вишитими образами. Зокрема є серія присвячена головним святим Церкви, біблійним притчам, українським достойникам, чудотворним марійським образам України. Та найбільше вражає вишитий повний іконостас. Всі вишиті ікони музею творять єдиний комплекс завдяки золотавому тлу ікон, який відносить нас до символіки візантійської іконографії.

  • Екскурсія львівською вулицею Чупринки

    Пропонуємо вам прогулянку вулицею Чупринки. Колишні її назви Кшижова, тобто Хрестова, Потоцького, Пушкіна. Назвемо лише ті будівлі, які на…