Творці неймовірної каплиці Боїмів

Каплиця-усипальниця львівських патриціїв Боїмів є безсумнівну найоригінальнішою архітектурною пам’яткою Львова. Зрештою, як і Боїми були неймовірними людьми. Її замовник Георг починав ймовірно як пірат на Дунаї, а згодом став королівським секретарем. Його внук монах-єзуїт Михайло був дипломатом китайського імператора та дослідником Китаю, творцем першого його атласу, та започаткував новий напрям опису рослинного світу. У нас є про нього окрема стаття.

Каплиця задумувалася як усипальниця кількох поколінь родини і відразу стала родзинкою міста завдяки численним рельєфам, що майже повністю вкривають її головний фасад, вівтар та внутрішній простір бані.

Хто ж створив це чудо? Імена майстрів добре відомі. Це львівські німці Андреас Бемер, Гануш Шольц та Йоган Пфістер. Усі троє прибули до Львова з Вроцлава і оселилися в нашому краю.

Андреас Бемер

Почнімо з архітектора каплиці Андреаса Бемера. Народився у Вроцлаві. У Львові, за традицією, при вступі в цех будівничих отримав прізвисько. Його назвали Нерихлим, тобто не швидким. Проте, він зумів залишити помітний слід у львівській архітектурі, та і в цеху досяг вершини, став його старійшиною. А за перебудову вежі ратуші отримав привілей – довічне звільнення від повинності відбувати міську сторожу на вежах та брамах міста (громадяни міста водночас були і його воїнами). То ж, повільність йому зовсім не заважала робити успішну кар’єру. Працював Анреас і як архітектор, і як скульптор. Точні дати його народження і смерти не відомі. Припускають, що помер через 10 років після спорудження каплиці Боїмів.

Крім каплиці і згаданої вежі він добудовував бернардинський костел і був творцем її вежі. Збудував і ще одну каплицю-усипальницю –Кампіанівську, що неподалік каплиці Боїмів.

Як скульптор, він створив скульптури на даху бернардинського монастиря. Його різцю належить і славнозвісна скульптура відома як “Лев Лоренцовича”, що стояла при вході в стару ратушу, тепер вона знайшла прихисток від недолі, яка переслідувала її останніми стрріччями, в Італійському дворику. Цікаво, що її понівечило падіння ратушевої вежі. Так одне творіння Андреаса майже знищило інше!

Йому приписують ще ряд скульптур, та повної певности в його авторстві нема. Так, можливо він створив скульптури на пілястрах вівтаря каплиці Боїмів, скульптури Христа і Богоматері на фасаді бернардинського костелу, вівтар Вольф Шольцовича, який тепер в церкві Покрови, що на вул. Грушевського, скульптуру лева, що був при Галицькій брамі.

А ще майстер Андреас побудував фонтан перед ратушею.

Гануш (Ян, Ганс) Шольц

Він є творцем пишного декорування каплиці Боїмів. При завершені робіт пересварився з своїми помічниками. Проте, повної певності про те нема. Жодна з його робіт не підписана ним, що теж спричиняє питання щодо точного авторства. Тож підписуйте свої творіння, благаю. Йому приписують і “Хрещення Ісуса”, що неподалік каплиці на розі будинку Вольф Шольцовича (Ринок, 23). Народився Гануш в Прусії де і став скульптором в Кенігсберзі (тепер Калініград), її столиці. До Львова перебрався напевне з Вроцлава.

Йоган (Гануш) Пфістер

Йоган, теж був з Вроцлава. А от його батько походив з Бадена, заходу Німеччини. УУ Львові Йоган одружується з донькою аптекаря Яна Свєнткевича Катериною. Аптекарі тоді були заможними людьми, тож весілля тесть влаштував пишне, тривалісттю в тиждень. Магнати Сенявські, на яких вже працював наш Йоган, позичили йому на весілля свій надвірний (придворний) оркестр. Хресним сина згодом стане сам єпископ-суфраган (помічник) Томаш Піравський. Тож, Пфістер досяг висот у новій батьківщині. І то не через випадок. Навідміну від згаданих вже майстрів він дійсно був талановитим скульптором. Так, його металеві саркофаги для Сенявських не мають аналогів у тодішньому мистецтві Речі Посполитої. Особливо його цінували згадані Сенявські, тому він і перебрався до них в Бережани. Та Львова не полишав, і тримав тут свою майстерню. Зрештою, Львів був тоді найбільшим містом України. Найвідомішими його роботами у Львові є Розп’яття Ісуса з костелу єзуїтів та оздоба каплиці Боїмів. В Боїмах Пфістеру приписують низку портретів в кесонах бані (куполу), епітафії Боїмам та їх зятю Домарадському. Документи про його працю в каплиці є, але без уточнення того, що саме він там виконав. Можливо, його син завершував епітафію Боїмам. Адже до неї поступово додавалися нові члени родини, що помирали вже по смерті самого Йогана.

Джованні Джіані

І на останок, згадаймо художника італійця Джованні Джіані, який намалював фрески зовнішньої стіни, збоку вулиці Галицької. То портрет засновника роду Георгія Боїма та його дружини Ядвіги Ніжньовської. Цікаво, що Георгій Боїм помер саме в рік створення цього портрету, а це був 1617 р.