·

Вуличка Метрологічна – міні чудо Львова

Це справжнє естетичне чудо Львова. Вуличка в сотню метрів приховала в гущавині дерев неймовірні шедеври батька і сина, великих архітекторів Юліана та Альфреда Захаревичів. Йдеться про вілли, які вони тут створили. Вулиця складається майже суцільно з них.

Винятки

Винятком є дитячий садок радянського часу фасади якої з типової силікатної цегли, і один висотний дім оперного співака Адама Дідури. Але ті будівлі “прийшли” пізніше.

Та про Дідуру варто розповісти детальніше. Це всесвітньо відомий в свій час бас. Його дім рясно прикрашений путті. Частину дому, що має окремий вхід саме з Метрологічної,  він давав у користування українському жіночому відділу учительської семінарії імені Собінського.

Задум

А задум вулички та навколишнього району на рубежі ХІХ і ХХ століть був просто надзвичайно романтичний. На пустках над яром створити місто-сад. В якому будуть жити серед природи пишних садків у затишних котеджах. Кожен з яких мав бути створений за оригінальним проектом. Жодного повторення. Максимальна індивідуальність. Наша вуличка, планувалася як південний кордон цього новаторського району міста. Не дивно, що на ній оселилися і її творці.

№14 а. Вілла Юльєтка

Їх вілла і є найбільшою перлиною вулички Юльєтка. Та на нас чекає і розчарування. Її майже зовсім тепер не видно. Тому, доведеться милуватися фотографіями. Будинок має фасади з поливаної червоної та жовтої цегли. Усі його фасади різні. В ній взагалі панує суцільна асиметрія. Дах також був різнокольоровим, був покритий різнокольоровою дахівкою. Тепер вона нажаль втрачена. А сучасна метало черепиця виглядає на віллі за яскравою і чужою. Юльєткою вона була названа бо призначалася для самого її творця Юліана Захаревича.

Будуючи своє гніздо, Захаревич робив його максимально затишним для себе. Тому, прискіпливо ставився і до її деталей. Стіни вілли вдало і рясно доповненні ковальством та керамічними прикрасами. Зрештою, у віллах, деталі це завжди дуже і дуже цікаво. Це справжній куточок Англії у Львові.

А ще на цій вуличці є справжній ансамбль створений одним творцем Альфредом Захаревичем. Це вілли її парної сторони: №№ 2, 8, 10, 12. На відміну від батька який тяжів до історичних стилів. Альфред захоплюється модернізмом.

№ 2. Вілла Вєжбіцкого

Збудована для Олександра Вєжбіцького. Потім перейшла у власність Людвіка Вєжбіцького, керівника залізничної адміністрації. Нажаль, тепер вілла зазнала реконструкції, через яку втратила частково первісний вигляд.

№ 6. Вілла з двома обличчями

Варто оглянути з обох протилежних боків бо вона має два геть різних фасади. На метрологічну виходить модерніший фасад, а на Горбачевського необрароковий.

№ 8. Вілла Юраша

Створена для подружжя Карла-Ольґерда Юраша та Ольги Юраш з Захаревичів. Цікаво, що в ході побудови її вирішили переробити і переробці брав участь і сам Карл Юраш. З нею спарена вілла №10. І видається на перший погляд, що то один дім.

В №8 до Другої світової жив Іван Німчук. В час створення ЗУНР (Західно-Української Народної Республіки) він був у Військовій раді та Збірній станиці української національної армії у Відні. Ті організації організували військові ешелони для Української галицької армії, армії ЗУНР. В часи міжвоєння він входив в потужну українську партію УНДО та майже 5 років був редактором провідної української газети “Діла”. Радянська влада арештувала таку активну, а отже небезпечну для неї людину. Та йому вдалося втекти. За німців він працював в “Українському видавництві”. Тоді він вирішив випустити “Львівську бібліотеку” серію книг про Львів в популярному стилі. Мало вийти 10 таких книг. Серед авторів був зокрема Іван Крип’якевич, найкращий учень Михайла Грушевського. Згодом він перебрався в Канаду

№№ 8-10

№ 12

Саме в ній з радянського часу тут є кантора метрології, звідки і сучасна назва вулиці. До того вона називалася На Кастелівці та Стрілою. Цікаво, що остання назва перемандрувала з сусідньої вулиці, яка змінила назву. За німецької окупації Метрологічна носила назву в честь поета Фрідріха Шіллера.

Порада мандрівникові

Ну, і вуличкою вам доведеться прогулятися двічі, бо закінчується вона глухим кутом і доведеться повертатися протореним шляхом. Варто також пройтися і по сусідній Горбачевського, бо саме з неї проглядаються тильні фасади парних віл Метрологічної. Та все ж. Це буде дуже коротка прогулянка, хоч і насичена враженнями. Особливо в безлисті пори року, що дозволить краще оглянути описані вілли.

Схожі записи

  • Дежавю або Балкони ви мої, балкони…

    Львів, як і багато міст світу пережив етап масового будівництва. Етап, коли головним була житлова площа, а не її вигляд. Етап масового будівництва висотних будинків за типовими проектами. Ця типовість була настільки типовою, що нерідко доходило до справжніх парадоксів.

  • Міні пам’ятники Львова

    Міні пам’ятники, це цікаво. Бо змушує вас бути уважними би їх знайти. Вполювати. І відчути радість від своєї удачі. Гарного вам пошуку. А стаття допоможе зрозуміти їх символізм. Також, вони допоможуть вам краще пізнати історію міста таким незвичним шляхом.

  • Попередниці Львівської ратуші

    Ратуша була символом міської волі, тому її ставили посередині міста, на центральній площі. І це цікаво, бо  в ті часи саме коли віра займала провідне місце здавалося б посередині міста мав би стояти величний собор. Отже, волю цінували дуже сильно.

    У Львові існувала ще одна особливість, центр міста був розділений на 4 частини, за віровизнанням. А саме були квартали юдеїв, православних візантійського обряду, вірмен, та католиків. І те що в центрі був не чийсь храм а ратуша, сприяло відчуттю рівності між громадянами різних віровизнань, хоча, при владі були саме католики.

  • Францівка, або де народжувалася львівська краса

    Тепер, це престижний район з чудовими віллами львівської знаті та професури кінця ХІХ початку ХХ століття. Мова йде про тепер престижний район забудови початку ХХ століття верхів вулиць Коновальця та Чупринки, вулиці Гіпсової та ще кількох прилеглих до них вуличок. Радимо відвідати цей район не лише через історію, якій присвячена ця стаття, а й задля того аби помилуватися численними віллами. Серед яких на вас чекає навіть міні замок. Нажаль, поки району бракує файних львівських кав’ярень. Та і музей там нажаль один однісінький. Хоча його історія вартує би там нарешті створили не один музей. Бо жило там ціле гроно виданих львів’ян, зокрема вчені зі світовим ім’ям як от Єжи Курилович, чи неймовірний шпигун, що створив гарем-резидентуру в Німеччині Єжи Сосновський.