·

10 фонтанів Львова, які варто побачити

1. Фонтани площі Ринок

Фонтани площі Ринок створені в 1793-1814 роках. Це чотири криниці, увінчані скульптурами роботи Гартмана Вітвера. Скульптури зображають античних богів Нептуна, Амфітріду, Діану та героя Адоніса. Колись, ці фонтани, були головним джерелом водопостачання міста. (Детальніше дивіться допис про ці фонтани на нашому ресурсі).

2. Фонтан Матері Божої

Проспект Свободи.

Почалося все з несподіванки. Коли річку Полтву тут відвели в підземний колектор, несподівано забило джерело. Неподалік, вимурували криницю і підвели до неї воду, що так несподівано вирвалася з під землі. Графиня Петерська прикрасила криницю статуєю Марії.

Коли місто вирішило поставити на площі грандіозний пам’ятник Міцкевичу то вирішили, що місце фонтана найкраще годиться під цей пам’ятник. Бо тут був твердий грунт, а не болото. Коли ще Полтва була на поверхні, саме тут був невеликий острівець. І фонтан перенесли неподалік, де він є і до тепер.

Марія прикрашала його до 1950 р. Потім, її забрали. Бо не могла Матір Божа стояти на проспекті імені Леніна. Скульптуру зберегли. Спочатку перенесли в каплицю Боїмів, а потім до костелу бернардинів, де вона є і сьогодні. А на фонтані, 1997 р. встановили її копію. В радянські часи фонтан прикрашали чаша з дельфінами, роботи Євгена Дзиндри. Нажаль, вони пропали.

3. Фонтан перед Оперою

Проспект Свободи.

Це наймолодший з перелічених нами фонтанів. Його було створено в 2008 р. Спочатку то була велика чаша. 2020 року він був перероблений на так званий “сухий” фонтан з світломузикою.

Саме біля нього є головний простір міста. Тут колись були пам’ятники Гітлеру та Леніну, а тепер там ставлять головну львівську різдвяну ялинку.

фасад Оперного театру

4. Фонтан “Кульбаби”

Вулиця Війтовського.

Створений він при вході до парку Культури в 1970-х роках. Цікаво, що він мав ще й приховану функцію – охолоджував техніку, що працювала в будівлі спецслужби КДБ, яка була поруч. Фактично, то не один, а шість фонтанів в одній великій чаші. Колись, чаша була обкладена гранітними плитами. Тепер, вона має лише помальовані бортики.

5.6 Фонтани вулиці Коперника

Колодязь з древніми левами роботи майстра XVII ст. Бернарда Дікембоша, постав тут у XІХ ст. Двісті років цы леви були консолями балкону на вежі ратуші. А коли вежа впала 1826 р. то леви чудом врятувалися після падіння з майже 50-ти метрової висоти. В ХІХ столітті ними і прикрасили колодязь, до якого була підведена питна вода. В радянський час фонтан перестав діяти. Тепер він знову ожив.

Придивіться на цих чотирьохсотлітніх левів. Вони тримають щити з гербами двох славних львівських патриціанських родин Вольфовичів та Кампіанів.

Ще одним фонтаном вулиці, буквально в кілька сотні метрів від попереднього, є фонтан “Водолій”, авторства легендарної Теодозії Бриж (1970-ті роки). Барельєф у вигляді давнього українця княжих часів ллє з глечика воду. А довкола нього, колом – знаки зодіаків. Він також довго (два десятиліття) не працював.

7. Фонтан Кохання

Проспект Чорновола. Неподалік оперного театру.

Створений 2013 р. Бачимо на ньому пару, що нагадує нам реальну мелодраматичну історію, що сталася у Львові в 1590-х роках. Коли закоханих розлучила смерть під час чергової тоді епідемії. Юнак міг врятуватися, та він вирішив доглядати вже хвору кохану. Але з їх смертю історія не закінчилася. Закохані заповіли поховати себе разом. Та тут втрутилася церква. Ромуальдо Мікеліні був італійцем і католиком, а його кохана – українкою і православною. Тому їх поховали на різних цвинтарях, що були на початку сучасної вулиці Городоцької. Не так і далеко від нашого фонтану. Але все ж вони з’єдналися завдяки романтичному серцю львівського поета Шимона Шимоновича. Він напише фразу для їх однакових надгробків: “Що любов з’єднає то смерть не роз’єднає”. До речі, поет був дуже популярний і за життя, і в ХІХ ст. Тепер про нього чули хіба професіонали. Нажаль.

Фонтан – музичний. На цьому місці в радянські часи також був музичний фонтан. Отже, традиція зажила з новим смислом.

8. 9. Фонтани Стрийського парку

Головна верхня алея Стрийського парку.

Фонтан “Івасик Телесик” та фонтан з русалками. Нажаль, останній ще так і не відновили. Русалки досі чекають на свою воду. Цікаво, що цей радянський фонтан створили на місці легендарного фонтану Крайової виставки. Грандіозної події 1894 р. задля якої створили першу львівську електростанцію та провели перший електричний трамвай. За 139 днів її роботи, 100 з яких були дощовими, виставку відвідало 1 146 329 осіб!

10. Фонтан з хлопчиком

Площа Митна

Спочатку, то був звичний фонтан з чашею. Правда, вона складалася з двох прямокутників накладених один на один. Тепер, то модерний “сухий” фонтан. Хлопчик, що бавиться з водою, залишився зі старого фонтану і є головною окрасою нового.

Схожі записи

  • П’ятизіркові перехрестя Львова, містика чи логічна потреба

    Саме серед цих районів і виникли дивні, тепер незручні, п’ятизіркові перехрестя. Всього їх тут налічується чотири. Прихильники містики та теорії змов можуть почати вибудовувати свої теорії. І напевне згадають про масонські впливи. Без сумніву, архітектори тієї доби зазвичай були масонами. Не таємниця, що масони називали Творця Всесвіту Великим Архітектором, і саме архітектурі відводили провідну роль для розуміння таємниць світобудови і розвитку людського дужу, що з кожною епохою долав поступ до нових висот і потребував нових підходів і містобудуванні.

  • Історичний центр Львова

    Львів вважається одним з найпопулярніших центрів України. І це не дивно, оскільки місто дійсно багате на визначні місця та пам’ятки. У цій статті ми поговоримо детальніше про історичний центр Львова та про те, що можна тут побачити. Тож якщо ви плануєте провести вікенд у місті Лева та не пропустити жодної цікавинки, швиденько беріть листочок та записуйте 🙂

  • Кав’ярня “Світ кави”

    Є у Львові вуличка, або як тут кажуть – закапелок, Катедральний, де є готичний костел і три будиночки, але аж 4 кав’ярні. Серед них – і Світ кави. Вона досить знана і відзначена численними нагородами. Та найкращою її нагородою є прихильність її клієнтів. Кав’ярня зберегла шарм віденських кав’ярень, де люди приходять не перекусити, а саме таки на каву та повільну дружню чи ділову розмову.

  • Вежа бернардинів

    Вежі, вони обороняли, були акцентами в силуеті міста, не давали загубитися на вузьких середньовічних вуличках, служили тюрмами (наше тюрма від нім. Turm, вежа), кликали до молитви чи захисту фізичного. Зрештою, вони були і символами, особливо церковні.

  • Львівська “фабрика повидла” або промисловий замок

    Підзамче це колоритний, але донедавна депресивний район міста. Формується воно як промислова околиця Львова. Кількість підприємтств тут зросте після прокладання поруч залізниці на Броди, до кордону з тодішньою Російською імперією. Тут і досі є з десяток підприємств, більшість яких згадують про свою виробничу діяльність лише як про далеку історію. Фабрика повидла, одна з них. Проте, вона має величезну особливість, а саме неймовірно романтичний вигляд, і нагадує швидше готичний замок, а не фабрику.

  • Стрийський парк – найвеличніший парк Львова

    Парк створив легендарний львівський парковий майстер та інженер міських плантацій Арнольд Рерінг. Він заклав його у 1879 році на місці ярів та Стрийського цвинтаря, закритого за півстоліття до цього. Рерінг висадив в парку майже 40 тисяч дерев. Серед них навіть було дерево, яке дожило як вид з часів динозаврів. А 1887 року нижню алею прикрасив пам’ятник Яну Кілінському, герою польської революції очоленої Тадеушем Костюшком, генералом і соратником Джорджа Вашингтона. Так, Костюшко був одним з творців США. З появою цього пам’ятника парк назвали на честь Кілінського. Згодом назва Стрийський таки перемогла.