·

Губернаторські вали у Львові

Сквер створений на оборонних валах між вулицями Підвальною (Під валами). Він формує перше паркове кільце навколо старого міста (середмістя), яке утворилося по периметру оборонних споруд. Тож, можете спланувати пройтися ним повністю, а це майже 3 км.

Оборона

На валу збереглася оборонна вежа названа Пороховою, якій чотири з половиною століття. Відкрито фрагмент Босяцької хвіртки. А в підніжжі валу є Міський з 1556 року та Королівський арсенали 1646 року, та фрагменти високого і низького оборонних мурів. Навіть ці фрагменти оборони міста свідчать, що тут вони були особливо потужні, та саме звідси Львів вперше за триста років був взятий штурмом молодим шведським королем Карлом ХІІ, який зумів це зробити навіть без артилерії. Вважається, що зумів він це зробити через помилку монахів кармелітів. Вони збудували за мурами міста свій монастир, і би скоротити львів’янам дорогу до нього, вони змусять Львів пробити навпроти себе ще одні ворота. Хоч військові інженери і протестували, та монахи перемогли. І, як виявилося то була їх піррова перемога.

Залишила сліди і Друга Світова. Так в 1940-х тут з’явилося бомбосховище. По війні виставлялася твофейна техніка, за що сквер якийсь час в народі називався трофейкою. А ще є легенда, що шикарні мармурові леви біля Порохової вежі є привезені з австрійського палацу Шенбурн, теж як радянський трофей. Хоч, виявилося все прозаїчніше. Вони походять з гробниці Міллерів з біляльвівського поселення Зимна Вода. Гробницю зруйнувала радянська військова частина, що поселилася в його маєтку. А леви якись час поневірялися. Поки їхз не придбала спілка архітекторів якій належить вежа.

Український банк, і не тільки

Крім оборонних пам’яток до валу, з підвальної виходить фасад українського банку “Дністер”, неймовірна модерна будівля з гуцульськими елементами. Банк був виявом фінансвої спроможності українців австрійського Львова. Крім банку тут було товариство “Батька-Сокола”, що готувало кадри дл майбутньої української армії. Та вперше виступив на сцені легендарний Лесь Курбас, що створить модерний театр в радянсьбкоум Харкові, а згодом буде замучений радянською владою на Соловках.

Храми та палаци біля валів

З валів добре видно Успенську церкву, що була духовним серцем українців древнього Львова, а на рубежі XVI-XVII столітть, то був не офіційний центр всього православного світу України та Білорусі. І в ній висв’ячено на митрополита Галицького і Київського Петра Могилу. Якийсь час був похований Іван Підкова. Виникло ставропігійське братство, Працював Іван Федорович, “друкар книг небачених”. Ренесансна архітектура, незвична для для українського православ’я, та оборонна дзвіниця, справляють також незабутнє враження.. Поруч видніється гігантський купол колишнього костелу отців домініканців.

Біля них стоїть пам’ятник Федоровичу, та копія першого електричного трамвайчика. Під захистом Федоровича живе базар старих книг, що погодьтесь є симоволічно.

З вулиці Винниченка не менш цікаво. На вали виходять два монастирі кармелітів і кармеліток з XVII ст. та  палаци губернаторів і намісників імператора. Тому вали відразу стали модним місцем прогулянок для представників влади провінції.

А ще на валах є чи не найстаріша школа Львова, яка починала своє існування при згаданому вже монастирі домініканців в 1818, і переведена сюди в 1850-х. Будівля школи походить з 1809 р, через що вона ввійшля в книгу рекордів України як одна з найстаріших шкільних будівель, де досі ведеться навчання.

До скверу примикає  і казкова пожеждна частина, найстаріша в місті. А поруч з нею є меморіал Небесної сотні, з якого відкривається ще одна панорам на старе місто.

Тепер на валу з’явилися численні майданчики для спорту, питний фонтачик та пам’ятник В’ячеславу Чорноволу.

Народження скверу

Сквер зародився 1821 року за ініціативи губернаторського радника Вільгельма Райценгайма. Тому сквер тоді в народі назвали Райценгаймівкою. Та буря 1850-х знищила найстаріші дерва, і сквер впорядкує легендарний львівський садівник Карл Бауер.

Отож, місцина варта уваги, тих хто не любить багато ходити, а хоче багато бачити.

А ще, гуляючи цим сквером спробуйте знайти фрагменти закам’янілих дерев.

Схожі записи

  • Парк Культури у Львові, та його атракціони

    Парк культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького. Вже з самої його назви випливає спеціалізація парку. Він активно розважає нехитрими атракціонами вже понад півстоліття. Створений в 1959 року на місці колишніх цегелень, стихійного сміттєзвалища і закритого на той час стрийського цвинтаря, парк відразу почав обростати розважальними місцями,..

  • Приховані пам’ятники львівської Святоюрської гори. Квест

    Над старим Львовом з протилежних боків домінує Високий Замок і церква святого Юра на однойменній горі. Всі хто йдуть до величного храму, засліпленні його красою та зусиллями підйому, що крім храму і великого пам’ятника Андрею Шептицькому, фактично нічого не бачать. А насправді, вони пропускають добрий десяток цікавих і важливих пам’ятників, точніше пам’ятних таблиць. Бо Святоюрська гора то не тільки церква.

  • Личаківський цвинтар у Львові

    У XVIII ст. в Європі почали проводити масові перезахоронення. Справа в тому, що держави одна за одною почали забороняти й надалі ховати у межах міста. Бо це – загроза здоров’ю. Адже поруч з підвалами з їжею, були могили, чи заповненні покійниками підземелля храмів. Відтепер цвинтарі мають бути далеко за містом. Львів створив аж три заміські кладовища. Личаківський виявився найпрестижнішим, тому і дожив аж до наших днів і став музеєм.

  • Дві італійки на троні. Катерина Медічі

    ХVI ст. вік двох королев італійок. Обидві владні, незважаючи ні що йдуть до своїх цілей. Обох звинувачують в отруєннях супротивників. І водночас то вік Ренесансу, культурного руху, в якому центр світу то Людина, її потреби і права. Мова буде про королеву польську Бону Сфорцу та королеву Франції Катерину Медічі. Обидві опосередковано та все ж сильно вплинули і на життя Львова, який на той час був в складі Польського королівства. Тут розглянемо діяльність Катерини Медічі.

  • Дивні пам’ятники центру Львова

    Далі пам’ятник взагалі з дивовижних форм. З дивною, не пропорційною головою. Придивляємось, і бачимо, що то така велика перука на ній. Отже, з головою ніби все добре. Але перука занадто велика. Кажуть, майстер навмисно зробив її саме такою би показати тиск батька на свого сина. Перед нами син великого Моцарта. Його весь час порівнювали з батьком, легендарним композитором. Тому, з цим тяжко було йому жити.

  • Як називали Львів

    Так склалася історія, що Львів ніколи не перейменовували та все ж він носив різні назви, подекуди по кілька відразу. Фактично, не піддається сумніву той факт, що місто було назване в честь князя Лева (Льва), старшого сина короля Данила Романовича. То ж в значенні назви не має загадки. А от щодо різних її форм, то тут є що розповісти.