·

Губернаторські вали у Львові

Сквер створений на оборонних валах між вулицями Підвальною (Під валами). Він формує перше паркове кільце навколо старого міста (середмістя), яке утворилося по периметру оборонних споруд. Тож, можете спланувати пройтися ним повністю, а це майже 3 км.

Оборона

На валу збереглася оборонна вежа названа Пороховою, якій чотири з половиною століття. Відкрито фрагмент Босяцької хвіртки. А в підніжжі валу є Міський з 1556 року та Королівський арсенали 1646 року, та фрагменти високого і низького оборонних мурів. Навіть ці фрагменти оборони міста свідчать, що тут вони були особливо потужні, та саме звідси Львів вперше за триста років був взятий штурмом молодим шведським королем Карлом ХІІ, який зумів це зробити навіть без артилерії. Вважається, що зумів він це зробити через помилку монахів кармелітів. Вони збудували за мурами міста свій монастир, і би скоротити львів’янам дорогу до нього, вони змусять Львів пробити навпроти себе ще одні ворота. Хоч військові інженери і протестували, та монахи перемогли. І, як виявилося то була їх піррова перемога.

Залишила сліди і Друга Світова. Так в 1940-х тут з’явилося бомбосховище. По війні виставлялася твофейна техніка, за що сквер якийсь час в народі називався трофейкою. А ще є легенда, що шикарні мармурові леви біля Порохової вежі є привезені з австрійського палацу Шенбурн, теж як радянський трофей. Хоч, виявилося все прозаїчніше. Вони походять з гробниці Міллерів з біляльвівського поселення Зимна Вода. Гробницю зруйнувала радянська військова частина, що поселилася в його маєтку. А леви якись час поневірялися. Поки їхз не придбала спілка архітекторів якій належить вежа.

Український банк, і не тільки

Крім оборонних пам’яток до валу, з підвальної виходить фасад українського банку “Дністер”, неймовірна модерна будівля з гуцульськими елементами. Банк був виявом фінансвої спроможності українців австрійського Львова. Крім банку тут було товариство “Батька-Сокола”, що готувало кадри дл майбутньої української армії. Та вперше виступив на сцені легендарний Лесь Курбас, що створить модерний театр в радянсьбкоум Харкові, а згодом буде замучений радянською владою на Соловках.

Храми та палаци біля валів

З валів добре видно Успенську церкву, що була духовним серцем українців древнього Львова, а на рубежі XVI-XVII столітть, то був не офіційний центр всього православного світу України та Білорусі. І в ній висв’ячено на митрополита Галицького і Київського Петра Могилу. Якийсь час був похований Іван Підкова. Виникло ставропігійське братство, Працював Іван Федорович, “друкар книг небачених”. Ренесансна архітектура, незвична для для українського православ’я, та оборонна дзвіниця, справляють також незабутнє враження.. Поруч видніється гігантський купол колишнього костелу отців домініканців.

Біля них стоїть пам’ятник Федоровичу, та копія першого електричного трамвайчика. Під захистом Федоровича живе базар старих книг, що погодьтесь є симоволічно.

З вулиці Винниченка не менш цікаво. На вали виходять два монастирі кармелітів і кармеліток з XVII ст. та  палаци губернаторів і намісників імператора. Тому вали відразу стали модним місцем прогулянок для представників влади провінції.

А ще на валах є чи не найстаріша школа Львова, яка починала своє існування при згаданому вже монастирі домініканців в 1818, і переведена сюди в 1850-х. Будівля школи походить з 1809 р, через що вона ввійшля в книгу рекордів України як одна з найстаріших шкільних будівель, де досі ведеться навчання.

До скверу примикає  і казкова пожеждна частина, найстаріша в місті. А поруч з нею є меморіал Небесної сотні, з якого відкривається ще одна панорам на старе місто.

Тепер на валу з’явилися численні майданчики для спорту, питний фонтачик та пам’ятник В’ячеславу Чорноволу.

Народження скверу

Сквер зародився 1821 року за ініціативи губернаторського радника Вільгельма Райценгайма. Тому сквер тоді в народі назвали Райценгаймівкою. Та буря 1850-х знищила найстаріші дерва, і сквер впорядкує легендарний львівський садівник Карл Бауер.

Отож, місцина варта уваги, тих хто не любить багато ходити, а хоче багато бачити.

А ще, гуляючи цим сквером спробуйте знайти фрагменти закам’янілих дерев.

Схожі записи

  • Скарби львівської старої ратуші

    Головним скарбом ратуші було не золото, а документи, а саме привілеї міста. Бо завдяки ним Львів міг навіть після лихоліть легко відновити свої багатства. Це були привілеї про міську автономію. Львів навіть називав себе республікою , а міську раду – сенатом, а депутатів – сенаторами. Ці привілеї зачитували щороку 22 лютого, в день виборів. Їх зберігали в скрині, що мала багато відділень.

  • Львівські дворики

    Старі дворики історичної забудови притягують увагу. Вони мисляться романтичними, незвичними, і такими, що приховали якусь незбагненну атмосферу. А все тому, що вони закриті від чужого ока, та у них при відкрита частина приватного життя. Часто, вони оповиті нитками спільних балконів, на яких сусіди зустрічають для неквапної розмови чи експресивних сварок, куди ж без них. А ще, вони суцільно оточені щільною забудовою. Інколи, настільки щільною, що нагадують колодязі. Інколи вони майже ширини колодязя. І тоді від них віє вогкістю та якоюсь моторошністю напівтемряви та прірви. Враження це ще й посилюють облупленні стіни, фарба яких давно втратила свої первісні барви. Може здатися, що ви не за лаштунками зовні привабливої львівської кам’яниці, а в суворому середньовічному замку, який пережив не одну облогу, і давно перестав турбуватися за свій вигляд і дбає лише про міцність.

  • Найгарніші ангели Львівського Личаківського цвинтаря

    Ангел який нас заспокоює, тим що спить на могилі Грабінських. Бо прокинеться він лише перед самим кінцем Світу і засурмить. А поки він спить і ми можемо спати спокійно. Це також робота Паріса Філіппі.

    Символіка цього надгробка відносить нас до Біблії, а саме до Апокаліпсису Івана Богослова. Де він описує Кінець Світу. Сім ангелів трубитимуть почергово і на Землю обрушуються катаклізми. Труби в біблійні часи сигналізували про тривогу, прибуття правителя чи заклик до битви, то ж символіка зрозуміла

  • Ресторан П’яте підземелля

    Якщо ви хочете опинитися в казці Середньовіччя, то радимо завітати в ресторанчик “П’яте підземелля”. Вхід з площі Ринок, 5, звідси і назва. Але більшість ресторану є під сусіднім шостим номером, ото ж ми поговоримо саме про кам’яницю і підземелля площі Ринок, 6.

  • Фасад львівської опери

    Наприкінці ХІХ сторіччя Львів був центром королівства Галичини та Володимирії з Великим князівством Краківським і князівствами Освенцима й Затору в складі Австрійської імперії. І як великий регіональний центр Європи, він мріяв про величний театр. Зрештою, такий було збудовано за неповних три роки (1897-1900 рр.). І назву він отримав відповідну – Великий міський театр.